Lvov orta əsrlərdə (Azerbaijani Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Lvov orta əsrlərdə" in Azerbaijani language version.

refsWebsite

Global rank Azerbaijani rank

58web.archive.org

1^st place

9wikipedia.org

low place

4polona.pl

3,331^st place

low place

4google.az

low place

85^th place

3google.lv

low place

1,575^th place

2google.com.ua

low place

8,408^th place

2lwow.com.pl

low place

2ji.lviv.ua

low place

2inst-ukr.lviv.ua

low place

2nbuv.gov.ua

2,280^th place

low place

2lnu.edu.ua

6,349^th place

low place

2asj-oa.am

low place

3,496^th place

1photo-lviv.in.ua

low place

1city-adm.lviv.ua

low place

1litopys.org.ua

2,408^th place

low place

1uj.edu.pl

2,369^th place

low place

1google.ca

838^th place

1,485^th place

1historyfiles.co.uk

6,962^nd place

low place

1torugg.org

low place

1archive.org

6^th place

15^th place

1uni-frankfurt.de

4,572^nd place

low place

1l24.lt

low place

1drevnyaya.ru

low place

1naszaprzeszlosc.pl

low place

1chtyvo.org.ua

3,370^th place

low place

1abebooks.co.uk

low place

1nexto.pl

low place

1onet.pl

611^th place

5,101^st place

1gnomi.org

low place

1vlasenko.net

low place

7,069^th place

1huji.ac.il

3,903^rd place

low place

1kresy.pl

low place

1persee.fr

515^th place

1,919^th place

1jewishencyclopedia.com

1,019^th place

5,425^th place

1vardanank.org

low place

1vostlit.info

1,719^th place

401^st place

1livejournal.com

552^nd place

1,138^th place

1map.lviv.ua

low place

1credo.pro

low place

1jukraine.org

low place

1wikisource.org

27^th place

122^nd place

1irbis-nbuv.gov.ua

5,555^th place

9,892^nd place

1history.org.ua

1,693^rd place

low place

1pwn.pl

347^th place

1,452^nd place

1crimea.edu

low place

1google.de

2,106^th place

2,187^th place

1together.lviv.ua

low place

abebooks.co.uk

Jonathan Eagles. Stephen the Great and Balkan Nationalism: Moldova and Eastern European History. I.B.Tauris (December 23, 2013). 58/256. ISBN 978-1-78076-353-8. July 27, 2023 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: June 15, 2017.

archive.org

Raimund Friedrich Kaindl. [Online Geschichte der Deutschen in den Karpathenländern] (#bad_url). Gotha: F.A. Perthes. 1911.

asj-oa.am

basss.asj-oa.am

Н. Кривонос, В. Грабовецкий. "Армянская колония во Львове в XIV—XVIII веках" (PDF).^{[ölü keçid]}

lraber.asj-oa.am

Грицкевич, А. П. "Армянская мануфактура в Белоруссии в конце XVIII в." (PDF). Вестник общественных наук АН АрмССР. 1967. 44–53. 2016-03-04 tarixində orijinalından (PDF) arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-15.

chtyvo.org.ua

shron.chtyvo.org.ua

Мирон КАПРАЛЬ (Львів). Подільська шляхта XIV–XVI століть у дослідженні Віталія Михайловського (Михайловський В. Еластична спільнота: Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття). Arxivləşdirilib 2016-03-25 at the Wayback Machine — С. 700.

city-adm.lviv.ua

"Регіональний ландшафтний парк «Знесіння»" (ukrayna). Львівська міська рада. 2014-11-06 tarixində orijinalından arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-09-17.

credo.pro

Микола Хмільовський, РІСУ. "Таємниці домініканського монастиря у Львові. Оповідь 1. Руська церква Апостолів Петра і Павла". ДАЙДЖЕСТ. 2021-01-23 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-23.

crimea.edu

science.crimea.edu

Тлущак Ю. М., Тлущак А. Ю. "Історико-правові витоки українських національних традицій у сфері оподаткування (Польско-Литовська держава)" (PDF) (ukrayna). Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. 2014-02-21 tarixində orijinalından (PDF) arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-09-29.

drevnyaya.ru

Кучкин, Владимир Андреевич (Кучкин В. А.). Датировка списка «А се имена градом всѣм русскым далним и ближним» (PDF). Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2015. 70–72. 2021-08-31 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-13.

gnomi.org

"Araldica del biscione dei Visconti". Gnomi di caverna – fate, draghi e altri folletti italiani. 2022-01-19 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-25.

google.az

books.google.az

Dyoniz Zubrzycki. Kronika miasta Lwowa. nakładem autora, 1844, Właściciel od oryginału – Biblioteka Narodowa Republiki Czeskiej. 98/492. ISBN 978-1-241-44198-2. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-12.
Adam Kulewski , Przemysław Włodek. Lwów. Przewodnik. Oficyna Wydawnicza Rewasz, Pruszków 2006. səh. 89/419. ISBN 83 89188-53-8. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-18. (#apostrophe_markup)
Isabel Röskau-Rydel. Kultur an der Peripherie des Habsburger Reiches: Die Geschichte des Bildungswesens und der kulturellen Einrichtungen in Lemberg von 1772 bis 1848. Verlag: Harrassowitz, O (1. Januar 1993). 22/421. ISBN 978-3-447-03423-4. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-19.
Daniel Z. Stone. The Polish-Lithuanian State, 1386–1795. University of Washington Press. 41/392. ISBN 978-0-295-80362-3. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-25.

google.ca

books.google.ca

Halina Lerski. "Casimir III the Great". Historical Dictionary of Poland, 966–1945. ABC-CLIO Press. 1996. 249–250. ISBN 0-313-03456-7. 7 May 2021 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 8 September 2012.

google.com.ua

books.google.com.ua

Повѣствование о России. Университетская типография, Москва, 1838. səh. 65/417. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-06.
Володимир Мороз. Караïми Галича – Історiя i спадок призабутоï громади. Релігійно-інформаційна служба України (RISU). 28.11.2015. 2021-05-24 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-07.

google.de

books.google.de

Martin Zeiller: Newe Beschreibung deß Königreichs Polen und Groß-Herzogthums Lithauen. Kühnen, Ulm 1647, S. 107. Arxivləşdirilib 2018-07-02 at the Wayback Machine

google.lv

books.google.lv

Галичина, Буковина, Угорская Русь. 62/232. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-11.
Inge Bily, Wieland Carls, Katalin Gönczi. Sächsisch-magdeburgisches Recht in Polen: Untersuchungen zur Geschichte des Rechts und seiner Sprache. Walter de Gruyter, 1 jan. 2011. 26/490. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-18.
Eduard Mühle. Rechtsstadtgründungen im mittelalterlichen Polen. Böhlau Verlag Köln Weimar, 2011. 259/395. ISBN 978-3-412-20693-2. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-27.

history.org.ua

Я.І.Дзира.. Енциклопедія історії України: Том 1: А-В] (PDF). Редколегія: Смолій Валерій Андрійович (голова) та ін. НАН України. Ін-т історії України. 2003. 688. 2016-03-05 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-08-27.

historyfiles.co.uk

"European Kingdoms – Eastern Europe – Galicia". The History Files. Kessler Associates. 2022-03-19 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-12-13.

huji.ac.il

historic-cities.huji.ac.il

Andreas R. Hofmann, Anna Veronika Wendland: Stadt und Öffentlichkeit in Ostmitteleuropa 1900–1939: Beiträge zur Entstehung moderner Urbanität zwischen Berlin, Charkiv, Tallinn und Triest. Steiner, Stuttgart 2002, ISBN 978-3-515-07937-2, S. 158; Abbildung der Stadt 1617 in Civitates orbis terrarum Arxivləşdirilib 2021-11-05 at the Wayback Machine von Georg Braun und Frans Hogenberg.

inst-ukr.lviv.ua

Володимир Александрович. "Відкриття малярської спадщини Галицько-Волинського князівства XIII століття" (PDF) (ukrayna). 2016-03-04 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2014-12-21.
Володимир Александрович. "Західноукраїнські ікони «мініатюрного стилю» — невідомий аспект мистецької культури XIII століття" (PDF) (ukrayna). 2016-03-04 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2014-12-21.

irbis-nbuv.gov.ua

"Апостол. Львов, 25/II 1573–15/II 1574 стр. 551". 2012-12-09 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-27.

jewishencyclopedia.com

"COUNCIL OF FOUR LANDS – JewishEncyclopedia.com". www.jewishencyclopedia.com. 2022-06-18 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-03-30.

ji.lviv.ua

Володимир Меламед. "У княжому Львові (XIII-XIV ст.ст.)" (ukrayna). Часопис «Ї». 2016-03-05 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-11-07.
Йосиф Гельстон. "Синаґоґи Львова" (ukrayna). Часопис «Ї». 2020-09-25 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-11-07.

jukraine.org

"Львов". Еврейское наследие Украины. 2012-02-12 tarixində orijinalından arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-11-07.

kresy.pl

Leonid Sokołow. "Lwów wsławił się jako „najbardziej ukraińskie z ukraińskich miast". Właśnie stąd nieustannie dochodzą głosy, jaka ma być Ukraina, żeby nie stać się „Małorosją"". w Historia, Kresopedia, międzywojnie Przez Marcin_Skalski. 2021-10-29 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-31.

l24.lt

"Dzisiaj wspominamy patronkę Polaków i apostołkę Litwy". L24. 2021-10-22 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-13.

litopys.org.ua

Генсьорський А. "Галицько-Волинський літопис. Процес складання; редакції і редактори". Київ, 1958. 2004-09-01 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-04.

livejournal.com

bruchwiese.livejournal.com

Борис Владимирович Праздников. "История греческого присутствия во Львове". Jun. 19th, 2013. 2017-06-13 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-16.

lnu.edu.ua

anthropos.lnu.edu.ua

Войтович Л. Король Данило Романович: політик і полководець Arxivləşdirilib 2016-08-25 at the Wayback Machine // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. — Львів, 2008. — С.22–97.

prima.lnu.edu.ua

Леонтій ВОЙТОВИЧ. Лев Данилович і боротьба за Краківський престол в останній чверті XIII ст (PDF). Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, Львів, 79000. 2021-08-31 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-05.

lwow.com.pl

Wołodymyr Wujcyk. "Brama Halicka we Lwowie". Wydawnictwo "Centrum Europy" Lwów, ul. Kościuszki 18 Wszystkie prawa zastrzeżone. 2021-10-28 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-21.
Leszek Podhorodecki. "Kraków-Lwów na przestrzeni dziejów – Początek wspólnej drogi". Towarzystwo Miłośników Lwowa i Kresów Południowo Wschodnich. Oddział w Krakowie. 2022-03-26 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-31.

map.lviv.ua

Ігор Лильо. "Грецький світ Львова" (ukrayna). Карта Львова. 2016-03-08 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-12-11.

naszaprzeszlosc.pl

Józef Mandziuk. Z dziejów archidiecezji lwowskiej (PDF). Saeculum Christianum : pismo historyczno-społeczne 2/2, 35-59. 2016-08-04 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-13.

nbuv.gov.ua

dspace.nbuv.gov.ua

Лев Данилович: "князь думен и хоробор на рати" чи "безчесний князь"? Arxivləşdirilib 2016-09-21 at the Wayback Machine / Л. Войтович // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — Вип. 12–13. — С. 148–189.

nbuv.gov.ua

Замостяник І. В.. Тестамент львівського архітектора Павла Римлянина (PDF). // Український археографічний щорічник. Збірник наукових праць. — 2009. — № 13. —. 457—465.

nexto.pl

Karolina Grodziska. Miasto jak brylant... Księga cytatów o Lwowie (PDF). Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych UNIVERSITAS, Kraków 2007. ISBN 97883–242–1489–1. 2021-08-31 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-16.

onet.pl

podroze.onet.pl

Agnieszka Szymaszek. "Księżna, która pokochała Tatry". Współpracownik Onet.pl. 2018-08-05 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-18.

persee.fr

Eleonora Nadel-Golobič. Armenians and Jews in medieval Lvov : Their role in oriental trade, 1400–1600. Cahiers du monde russe et soviétique. pp. 345-388. 2022-06-15 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-10.

photo-lviv.in.ua

"ТОП-7 археологічних знахідок у Львові за 2015 рік". 2016-02-16 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-03.

polona.pl

Czołowski A. Wysoki zamek Arxivləşdirilib 2023-07-27 at the Wayback Machine. — Lwów : Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa, Drukarnia Ludowa, 1910. — S. 21. (pol.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… Arxivləşdirilib 2023-07-27 at the Wayback Machine — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 471. (pol.)
Łoziński W. Sztuka Lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba Arxivləşdirilib 2023-07-27 at the Wayback Machine. — Lwóww : H. Altenberg, 1901. — S. 7.
Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku Arxivləşdirilib 2014-11-27 at the Wayback Machine… — S. 70.

pwn.pl

encyklopedia.pwn.pl

Inne daty urodzenia: 1308 (M. Wilamowski, Bolesław Jerzy II, (w:) Piastowie. Leksykon biograficzny, Kraków 1999, s. 286–287), przed 1311 (Encyklopedia PWN Arxivləşdirilib 2013-12-26 at the Wayback Machine), przed 1313 (O. Balzer, Genealogia Piastów, wyd. 2, Kraków 2005, s. 785).

together.lviv.ua

Євген Равський. "Львівські роди" (ukrayna). Разом. 2014-12-11 tarixində orijinalından arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-12-11.

torugg.org

"History of Galicia". 2020-06-13 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-08.

uj.edu.pl

jbc.bj.uj.edu.pl

Zmiana niemieckich nazw miejscowości. Gazeta Lwowska. Nr 60 z 15 marca 1939. səh. 2. 2016-06-15 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-05.

uni-frankfurt.de

jura.uni-frankfurt.de

Dr. Mykola Kobyletsky. Das Magdeburger Recht in der Ukraine des XIV. - XIX. Jahrhunderts (PDF). Jura Uni, Frankfurt. 2021-10-22 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-13.

vardanank.org

forum.vardanank.org

Ольга Швагуляк-Шостак. Львовский Арарат. форум Вардананк.^{[ölü keçid]}

vlasenko.net

ua.vlasenko.net

"Справочник "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР" (том 3 ст.54)". 2014-04-13 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-05.

vostlit.info

Симеон Лехаци. "15. ОПИСАНИЕ ГОРОДА ЛЬВОВА". СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА - М. Восточная литература. 1965. 2022-04-17 tarixində arxivləşdirilib.

web.archive.org

"ТОП-7 археологічних знахідок у Львові за 2015 рік". 2016-02-16 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-03.
"Регіональний ландшафтний парк «Знесіння»" (ukrayna). Львівська міська рада. 2014-11-06 tarixində orijinalından arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-09-17.
Генсьорський А. "Галицько-Волинський літопис. Процес складання; редакції і редактори". Київ, 1958. 2004-09-01 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-04.
Лев Данилович: "князь думен и хоробор на рати" чи "безчесний князь"? Arxivləşdirilib 2016-09-21 at the Wayback Machine / Л. Войтович // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — Вип. 12–13. — С. 148–189.
Войтович Л. Король Данило Романович: політик і полководець Arxivləşdirilib 2016-08-25 at the Wayback Machine // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. — Львів, 2008. — С.22–97.
Zmiana niemieckich nazw miejscowości. Gazeta Lwowska. Nr 60 z 15 marca 1939. səh. 2. 2016-06-15 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-05.
Леонтій ВОЙТОВИЧ. Лев Данилович і боротьба за Краківський престол в останній чверті XIII ст (PDF). Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, Львів, 79000. 2021-08-31 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-05.
Повѣствование о России. Университетская типография, Москва, 1838. səh. 65/417. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-06.
Halina Lerski. "Casimir III the Great". Historical Dictionary of Poland, 966–1945. ABC-CLIO Press. 1996. 249–250. ISBN 0-313-03456-7. 7 May 2021 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 8 September 2012.
Czołowski A. Wysoki zamek Arxivləşdirilib 2023-07-27 at the Wayback Machine. — Lwów : Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa, Drukarnia Ludowa, 1910. — S. 21. (pol.)
"European Kingdoms – Eastern Europe – Galicia". The History Files. Kessler Associates. 2022-03-19 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-12-13.
"History of Galicia". 2020-06-13 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-08.
Dyoniz Zubrzycki. Kronika miasta Lwowa. nakładem autora, 1844, Właściciel od oryginału – Biblioteka Narodowa Republiki Czeskiej. 98/492. ISBN 978-1-241-44198-2. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-12.
Dr. Mykola Kobyletsky. Das Magdeburger Recht in der Ukraine des XIV. - XIX. Jahrhunderts (PDF). Jura Uni, Frankfurt. 2021-10-22 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-13.
"Dzisiaj wspominamy patronkę Polaków i apostołkę Litwy". L24. 2021-10-22 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-13.
Кучкин, Владимир Андреевич (Кучкин В. А.). Датировка списка «А се имена градом всѣм русскым далним и ближним» (PDF). Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2015. 70–72. 2021-08-31 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-13.
Józef Mandziuk. Z dziejów archidiecezji lwowskiej (PDF). Saeculum Christianum : pismo historyczno-społeczne 2/2, 35-59. 2016-08-04 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-13.
Мирон КАПРАЛЬ (Львів). Подільська шляхта XIV–XVI століть у дослідженні Віталія Михайловського (Михайловський В. Еластична спільнота: Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття). Arxivləşdirilib 2016-03-25 at the Wayback Machine — С. 700.
Jonathan Eagles. Stephen the Great and Balkan Nationalism: Moldova and Eastern European History. I.B.Tauris (December 23, 2013). 58/256. ISBN 978-1-78076-353-8. July 27, 2023 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: June 15, 2017.
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… Arxivləşdirilib 2023-07-27 at the Wayback Machine — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 471. (pol.)
Karolina Grodziska. Miasto jak brylant... Księga cytatów o Lwowie (PDF). Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych UNIVERSITAS, Kraków 2007. ISBN 97883–242–1489–1. 2021-08-31 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-06-16.
Agnieszka Szymaszek. "Księżna, która pokochała Tatry". Współpracownik Onet.pl. 2018-08-05 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-18.
Adam Kulewski , Przemysław Włodek. Lwów. Przewodnik. Oficyna Wydawnicza Rewasz, Pruszków 2006. səh. 89/419. ISBN 83 89188-53-8. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-18. (#apostrophe_markup)
Isabel Röskau-Rydel. Kultur an der Peripherie des Habsburger Reiches: Die Geschichte des Bildungswesens und der kulturellen Einrichtungen in Lemberg von 1772 bis 1848. Verlag: Harrassowitz, O (1. Januar 1993). 22/421. ISBN 978-3-447-03423-4. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-19.
Wołodymyr Wujcyk. "Brama Halicka we Lwowie". Wydawnictwo "Centrum Europy" Lwów, ul. Kościuszki 18 Wszystkie prawa zastrzeżone. 2021-10-28 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-21.
"Araldica del biscione dei Visconti". Gnomi di caverna – fate, draghi e altri folletti italiani. 2022-01-19 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-25.
Daniel Z. Stone. The Polish-Lithuanian State, 1386–1795. University of Washington Press. 41/392. ISBN 978-0-295-80362-3. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-25.
Немировский Е. Л.. Иван Фёдоров (около 1510–1583) / Отв. ред. А. А. Чеканов. — М.: Наука, 1985. — 320 с. (PDF). Archived from the original on 2014-05-31. İstifadə tarixi: 2017-06-27.
Łoziński W. Sztuka Lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba Arxivləşdirilib 2023-07-27 at the Wayback Machine. — Lwóww : H. Altenberg, 1901. — S. 7.
Smirnow Jurij. Boże Narodzenie Ormian lwowskich w odzyskanej świątyni (PDF) (polyak) (= Ormiańskie Towarzystwo Kulturalne). Kraków, ul. œw. Filipa 7: Biuletyn Ormiańskiego Towarzystwa Kulturalnego. Nr 32/33. ISBN 1233-8605. Archived from the original on 2014-02-07. İstifadə tarixi: 2022-04-29.
"Справочник "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР" (том 3 ст.54)". 2014-04-13 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-05.
Володимир Мороз. Караïми Галича – Історiя i спадок призабутоï громади. Релігійно-інформаційна служба України (RISU). 28.11.2015. 2021-05-24 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-07.
Галичина, Буковина, Угорская Русь. 62/232. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-11.
Inge Bily, Wieland Carls, Katalin Gönczi. Sächsisch-magdeburgisches Recht in Polen: Untersuchungen zur Geschichte des Rechts und seiner Sprache. Walter de Gruyter, 1 jan. 2011. 26/490. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-18.
Andreas R. Hofmann, Anna Veronika Wendland: Stadt und Öffentlichkeit in Ostmitteleuropa 1900–1939: Beiträge zur Entstehung moderner Urbanität zwischen Berlin, Charkiv, Tallinn und Triest. Steiner, Stuttgart 2002, ISBN 978-3-515-07937-2, S. 158; Abbildung der Stadt 1617 in Civitates orbis terrarum Arxivləşdirilib 2021-11-05 at the Wayback Machine von Georg Braun und Frans Hogenberg.
Eduard Mühle. Rechtsstadtgründungen im mittelalterlichen Polen. Böhlau Verlag Köln Weimar, 2011. 259/395. ISBN 978-3-412-20693-2. 2023-07-27 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-27.
Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku Arxivləşdirilib 2014-11-27 at the Wayback Machine… — S. 70.
Leonid Sokołow. "Lwów wsławił się jako „najbardziej ukraińskie z ukraińskich miast". Właśnie stąd nieustannie dochodzą głosy, jaka ma być Ukraina, żeby nie stać się „Małorosją"". w Historia, Kresopedia, międzywojnie Przez Marcin_Skalski. 2021-10-29 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-31.
Leszek Podhorodecki. "Kraków-Lwów na przestrzeni dziejów – Początek wspólnej drogi". Towarzystwo Miłośników Lwowa i Kresów Południowo Wschodnich. Oddział w Krakowie. 2022-03-26 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-07-31.
Володимир Меламед. "У княжому Львові (XIII-XIV ст.ст.)" (ukrayna). Часопис «Ї». 2016-03-05 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-11-07.
Eleonora Nadel-Golobič. Armenians and Jews in medieval Lvov : Their role in oriental trade, 1400–1600. Cahiers du monde russe et soviétique. pp. 345-388. 2022-06-15 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-10.
"COUNCIL OF FOUR LANDS – JewishEncyclopedia.com". www.jewishencyclopedia.com. 2022-06-18 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-03-30.
Симеон Лехаци. "15. ОПИСАНИЕ ГОРОДА ЛЬВОВА". СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА - М. Восточная литература. 1965. 2022-04-17 tarixində arxivləşdirilib.
Грицкевич, А. П. "Армянская мануфактура в Белоруссии в конце XVIII в." (PDF). Вестник общественных наук АН АрмССР. 1967. 44–53. 2016-03-04 tarixində orijinalından (PDF) arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-15.
Борис Владимирович Праздников. "История греческого присутствия во Львове". Jun. 19th, 2013. 2017-06-13 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-16.
Ігор Лильо. "Грецький світ Львова" (ukrayna). Карта Львова. 2016-03-08 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-12-11.
Микола Хмільовський, РІСУ. "Таємниці домініканського монастиря у Львові. Оповідь 1. Руська церква Апостолів Петра і Павла". ДАЙДЖЕСТ. 2021-01-23 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-23.
"Львов". Еврейское наследие Украины. 2012-02-12 tarixində orijinalından arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-11-07.
Йосиф Гельстон. "Синаґоґи Львова" (ukrayna). Часопис «Ї». 2020-09-25 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-11-07.
"Апостол. Львов, 25/II 1573–15/II 1574 стр. 551". 2012-12-09 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-27.
Я.І.Дзира.. Енциклопедія історії України: Том 1: А-В] (PDF). Редколегія: Смолій Валерій Андрійович (голова) та ін. НАН України. Ін-т історії України. 2003. 688. 2016-03-05 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-08-27.
Володимир Александрович. "Відкриття малярської спадщини Галицько-Волинського князівства XIII століття" (PDF) (ukrayna). 2016-03-04 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2014-12-21.
Володимир Александрович. "Західноукраїнські ікони «мініатюрного стилю» — невідомий аспект мистецької культури XIII століття" (PDF) (ukrayna). 2016-03-04 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2014-12-21.
Inne daty urodzenia: 1308 (M. Wilamowski, Bolesław Jerzy II, (w:) Piastowie. Leksykon biograficzny, Kraków 1999, s. 286–287), przed 1311 (Encyklopedia PWN Arxivləşdirilib 2013-12-26 at the Wayback Machine), przed 1313 (O. Balzer, Genealogia Piastów, wyd. 2, Kraków 2005, s. 785).
Тлущак Ю. М., Тлущак А. Ю. "Історико-правові витоки українських національних традицій у сфері оподаткування (Польско-Литовська держава)" (PDF) (ukrayna). Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. 2014-02-21 tarixində orijinalından (PDF) arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-09-29.
Андрий Крыжанивский. "Медные галицко-русские денарии во Львове в XIV веке" (PDF). Банкаўскі веснік, 2008. Archived from the original on 2013-02-24. İstifadə tarixi: 2017-09-24.
Martin Zeiller: Newe Beschreibung deß Königreichs Polen und Groß-Herzogthums Lithauen. Kühnen, Ulm 1647, S. 107. Arxivləşdirilib 2018-07-02 at the Wayback Machine
Євген Равський. "Львівські роди" (ukrayna). Разом. 2014-12-11 tarixində orijinalından arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2014-12-11.

wikipedia.org

uk.wikipedia.org

Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… Arxivləşdirilib 2023-07-27 at the Wayback Machine — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 471. (pol.)
Смірнов Ю. За редакцією А. Козицького (redaktor). Костел св. Анни - Енциклопедія Львова. Львів: Літопис. 2010. Том 3, 501–504. ISBN 978-966-7007-99-7.
Я.І.Дзира.. Енциклопедія історії України: Том 1: А-В] (PDF). Редколегія: Смолій Валерій Андрійович (голова) та ін. НАН України. Ін-т історії України. 2003. 688. 2016-03-05 tarixində arxivləşdirilib (PDF). İstifadə tarixi: 2017-08-27.

en.wikipedia.org

Н. Кривонос, В. Грабовецкий. "Армянская колония во Львове в XIV—XVIII веках" (PDF).^{[ölü keçid]}
Ольга Швагуляк-Шостак. Львовский Арарат. форум Вардананк.^{[ölü keçid]}

ru.wikipedia.org

Разин Е. А. История военного искусства. Развитие военного искусства в национальных и крестьянских войнах Центральной Европы в XIV—XVI вв. 486.
Грицкевич, А. П. "Армянская мануфактура в Белоруссии в конце XVIII в." (PDF). Вестник общественных наук АН АрмССР. 1967. 44–53. 2016-03-04 tarixində orijinalından (PDF) arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-08-15.

pl.wikipedia.org

Zmiana niemieckich nazw miejscowości. Gazeta Lwowska. Nr 60 z 15 marca 1939. səh. 2. 2016-06-15 tarixində arxivləşdirilib. İstifadə tarixi: 2017-06-05.

de.wikipedia.org

Raimund Friedrich Kaindl. [Online Geschichte der Deutschen in den Karpathenländern] (#bad_url). Gotha: F.A. Perthes. 1911.

wikisource.org

az.wikisource.org

Иван Фёдоров Послесловие к львовскому "Апостолу" 1574 года