Є слова, що їх здавна повелося вживати тільки в однині; до них належать переважно ті, які позначають людські емоції: любов, кохання, тугу, сум, смуток тощо.[…] Виняток становить хіба що іменник страх. […] Слово страхіття означає в українській мові «чудовисько або потвора, що наганяє страх на людей» […]; часто це слово, надто в множині, виступає як синонім іменника жах («Поки поштаря виглядаєш, чого не передумаєш, яких страхіть не намалюєш собі». — І. Муратов). Тим-то й Українсько-російський словник АН УРСР наводить як відповідник до російського вислову «ужасы войны» — «страхіття війни». Процитовано: Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. Видавництво "Радянський письменник", 1970 р. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. Видавництво "Радянський письменник", 1970 р. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
webcitation.org
Є слова, що їх здавна повелося вживати тільки в однині; до них належать переважно ті, які позначають людські емоції: любов, кохання, тугу, сум, смуток тощо.[…] Виняток становить хіба що іменник страх. […] Слово страхіття означає в українській мові «чудовисько або потвора, що наганяє страх на людей» […]; часто це слово, надто в множині, виступає як синонім іменника жах («Поки поштаря виглядаєш, чого не передумаєш, яких страхіть не намалюєш собі». — І. Муратов). Тим-то й Українсько-російський словник АН УРСР наводить як відповідник до російського вислову «ужасы войны» — «страхіття війни». Процитовано: Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. Видавництво "Радянський письменник", 1970 р. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. Видавництво "Радянський письменник", 1970 р. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
