Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Transcarpathia" in English language version.
{{cite book}}: |work= ignored (help)In Transcarpathia, descendants of the Thracian Hallstatt culture constituted the Kushtanovytsia culture in the 6th to 3rd centuries BC. In the course of the 2nd and 1st centuries BC the indigenous Thracian and proto-Slavic population of Transcarpathia, western Podilia, Bukovyna, Galicia, and Volhynia intermingled with the Celtic tribes of the La Tàene culture that spread there from central Europe.
{{cite book}}: |work= ignored (help)In the Bronze Age (ca 1800 BC) Transcarpathia maintained continuity in its painted pottery style of the Stanove culture but gained metalworking skills (swords, knives, sickles, axes) as a result of the arrival of Thracian tribes from Transylvania. Subsequently Transcarpathia came under the control of the Celts, who arrived from the west and brought with them iron-smelting (ca 400–200 BC); the first local coins were minted in the 3rd century BC. Of the eastern nomadic peoples the earliest to influence Transcarpathia were the Iranian-speaking Scythians (expressed locally from the 6th century BC in the Kushtanovytsia culture) and then the Iazyges, a Sarmatian tribe confronting the Romans in Dacia (50 AD); their influence was followed by the invasions of the Turkic-speaking Huns (380 AD), the Avars (558 AD), and, finally, the Ugro-Finnic Magyars (896 AD). In the 2nd century AD neighboring Dacia (Transylvania) became a Roman province, and Roman merchants visited Transcarpathia. In the early Middle Ages Transcarpathia was traversed by Germanic tribes. Remnants of the Ostrogoths (the Gepidae) remained in neighboring Transylvania until the 10th century. The Slavic colonization of Transcarpathia began in the 2nd century, with migration from the north across the mountain passes. By the 8th and 9th centuries the lowlands of Transcarpathia were fairly densely peopled by White Croatians (at the time inhabiting both the north and the south side of the Carpathians). The Slavs in the upper Tysa River and in Transylvania were subject to the Avars (6th–8th centuries) and later to the Bulgarian kingdom (9th–10th centuries). With the collapse of Bulgaria in the second half of the 10th century, Transcarpathia came under the sphere of influence of the Kievan Rus'. The Kievan chroniclers noted the participation of the White Croatians in the campaigns on Byzantium. Following the incorporation of the White Croatians by Prince Volodymyr the Great into his realm, the name Rus' or Ruthenia became entrenched in Transcarpathia.
{{cite book}}: |work= ignored (help)Тут знайдено чимало предметів часів мідного віку, бронзового віку та залізного віку. Помірно континентальний клімат і природні багатства Закарпаття роблять цю місцевість привабливою для проживання. Тут свого часу осіли фракійські племена, які залишили після себе пам'ятки куштановицької культури, та кельти, репрезентовані пам'ятками латенської к-ри (див. Латенські пам'ятки). Вчені вважають, що в Закарпатті в 3–1 ст. до н. е. склалася змішана кельто-фракійська к-ра, на основі якої утворився досить стійкий симбіоз племен, що проіснував бл. 200 років і сприяв поширенню цивілізаційних досягнень із зх. на укр. тер. Пізніше на Закарпатті з'явилися бастарни (їхня етнічна приналежність не з'ясована). В 2 ст. н. е. ч. Закарпаття була приєднана до рим. провінції Дакія. В часи Великого переселення народів через Закарпаття проходили гуни й авари. На Закарпатті побували герм. племена, в т. ч. гепіди. З перших століть н. е. почалося розселення слов'ян. За археол. даними, з 2 ст. н. е. тут міцно осіло хліборобське слов'ян. нас. – білі хорвати (див. Хорвати), матеріальна й духовна к-ра яких була тісно пов'язана з к-рою східнослов'ян. племен, що населяли Прикарпаття, Волинь, Придністров'я і Придніпров'я. В 9–10 ст. Закарпаття входило до складу Болг. д-ви, а з 2-ї пол. 10 ст. перебувало у сфері впливу Київської Русі, про що свідчить, зокрема, міграція сюди нас. із Прикарпаття. В "Повісті временних літ" є згадки про участь білих хорватів у війнах київ. князів проти Візантії та про похід вел. кн. київ. Володимира Святославича на білих хорватів 992. З того часу за Закарпаттям закріплюється назва "Русь". Після смерті вел. кн. київ. Володимира Святославича (1015) Закарпаття почав завойовувати угор. король Стефан I, його син Емеріх мав титул "князь русинів". На поч. 13 ст. всі землі Закарпаття опинилися під владою Угорщини. До поч. 20 ст. Закарпаття, перебуваючи в складі Угорщини, Австрії та Австро-Угорщини, мало назву "Угорська Русь".
{{cite book}}: |work= ignored (help)
{{cite book}}: CS1 maint: others (link){{cite book}}: CS1 maint: others (link)