(англ.)Hebatallah Ghali (2006), Rights of Muslim Converts to Christianity [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] Ph.D. Thesis, Department of Law, School of Humanities and Social Sciences, The American University in Cairo, Egypt, page 2; «Тоді як апостат (муртад) є особою, яка здійснює апостазію („ртідад“), тобто свідомо відмовляється від вірності, а також відмовляється від релігійної віри або відмовляється від попередньої лояльності.»
(англ.)Sudan woman faces death for apostasy [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.] BBC News (May 15, 2014); Цитата: «У ісламі тривають дебати, чи є апостазія злочином. Деякі ліберальні вчені стверджують, що це не так (…), інші кажуть, що є апостазія (…). Останнє є домінуючим явищем (…).»
(англ.)Tabassum, Sadia (20 квітня 2011). Combatants, not bandits: the status of rebels in Islamic law. International Review of the Red Cross. 93 (881): 121—39. doi:10.1017/S1816383111000117.
(англ.)Peters & De Vries (1976), Apostasy in Islam [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.], Die Welt des Islams, Vol. 17, Issue 1/4, p. 3; цитата — «Муртадом або апостатом розуміється як мусульманин за народженням так і за переходом у іслам, хто відмовляється від попередньої своєї релігії, незалежно від того, чи згодом він взяв іншу віру».
(англ.)Rudolph Peters & Gert De Vries (1976), Apostasy in Islam [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.], Die Welt des Islams, Vol. 17, Issue 1/4, pp 1-3, 5-7, 1-25.
(англ.)Mansour, A. A. (1982). Hudud Crimes [Архівовано 21 листопада 2018 у Wayback Machine.] (From Islamic Criminal Justice System, P 195–201, 1982, M Cherif Bassiouni, ed.-See NCJ-87479).
(англ.)Muslim-Majority Countries. Pew Research Center's Religion & Public Life Project. 27 січня 2011. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 17 березня 2015.
(англ.)Hebatallah Ghali (2006), Rights of Muslim Converts to Christianity [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] Ph.D. Thesis, Department of Law, School of Humanities and Social Sciences, The American University in Cairo, Egypt, page 2; «Тоді як апостат (муртад) є особою, яка здійснює апостазію („ртідад“), тобто свідомо відмовляється від вірності, а також відмовляється від релігійної віри або відмовляється від попередньої лояльності.»
(англ.)Sudan woman faces death for apostasy [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.] BBC News (May 15, 2014); Цитата: «У ісламі тривають дебати, чи є апостазія злочином. Деякі ліберальні вчені стверджують, що це не так (…), інші кажуть, що є апостазія (…). Останнє є домінуючим явищем (…).»
(англ.)Peters & De Vries (1976), Apostasy in Islam [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.], Die Welt des Islams, Vol. 17, Issue 1/4, p. 3; цитата — «Муртадом або апостатом розуміється як мусульманин за народженням так і за переходом у іслам, хто відмовляється від попередньої своєї релігії, незалежно від того, чи згодом він взяв іншу віру».
(англ.)Mansour, A. A. (1982). Hudud Crimes [Архівовано 21 листопада 2018 у Wayback Machine.] (From Islamic Criminal Justice System, P 195–201, 1982, M Cherif Bassiouni, ed.-See NCJ-87479).
(англ.)Rudolph Peters & Gert De Vries (1976), Apostasy in Islam [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.], Die Welt des Islams, Vol. 17, Issue 1/4, pp 1-3, 5-7, 1-25.
(англ.)Muslim-Majority Countries. Pew Research Center's Religion & Public Life Project. 27 січня 2011. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 17 березня 2015.
Абдулла Юсуф Алі[en] в коментарях до Корану зазначає, що «у випадку сімейних потрясіннях згадуються чотири етапи, що приймаються в такому порядку: (1) Можливо, достатньо вербальних порад або нагадування; (2) якщо ні, то сексуальні відносини можуть бути припинені; 3) якщо цього недостатньо, може бути введено деяку незначну фізичну корекцію, але Імам Шафіті вважає це недоцільним, хоча і допустимим, і всі органи влади одностайні, принижуючи будь-яку жорстокість, навіть неприємного виду, як це зазначено в наступному положенні; (4) якщо все це не вдається, сімейна рада рекомендована у розділі 4:35.»[50]
