Українсько-польські відносини (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Українсько-польські відносини" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

50web.archive.org

1^st place

6ukrinform.ua

2,072^nd place

16^th place

6eurointegration.com.ua

6,589^th place

93^rd place

6history.org.ua

1,693^rd place

14^th place

4expres.ua

low place

330^th place

4bbc.com

20^th place

17^th place

4lb.ua

2,725^th place

50^th place

3umoloda.kiev.ua

low place

124^th place

3ssu.gov.ua

low place

702^nd place

3espreso.tv

3,386^th place

36^th place

2mfa.gov.ua

7,142^nd place

171^st place

2unian.ua

2,834^th place

30^th place

2ukranews.com

6,867^th place

95^th place

2unn.com.ua

7,953^rd place

106^th place

2landlord.ua

low place

8,051^st place

2suspilne.media

3,117^th place

34^th place

1hai-nyzhnyk.in.ua

low place

1,025^th place

1ipiend.gov.ua

low place

1,696^th place

1ukma.edu.ua

low place

298^th place

1nbuv.gov.ua

2,280^th place

20^th place

1ukrlife.org

low place

246^th place

1x-pdf.ru

low place

8,612^th place

1lp.edu.ua

low place

981^st place

1korrespondent.net

2,209^th place

52^nd place

1uprom.info

low place

99^th place

1polskieradio.pl

2,406^th place

1,822^nd place

1euronews.com

612^th place

549^th place

1the-warsaw.com

low place

1fakty.com.ua

low place

262^nd place

1armyinform.com.ua

6,548^th place

68^th place

1bukinfo.com.ua

low place

2,083^rd place

1pravda.com.ua

636^th place

10^th place

1istpravda.com.ua

4,503^rd place

69^th place

1wp.pl

749^th place

1,093^rd place

1kresy.pl

low place

7,235^th place

1polradio.pl

low place

886^th place

1dw.com

204^th place

86^th place

1radiosvoboda.org

1,910^th place

22^nd place

1stavropigia.lviv.ua

low place

9,963^rd place

1slovoidilo.ua

low place

204^th place

1novynarnia.com

5,584^th place

60^th place

1gazeta.pl

1,879^th place

1,570^th place

1ukrinform.ru

9,358^th place

988^th place

1uainfo.org

low place

1,361^st place

1wyborcza.pl

668^th place

1,158^th place

1zaxid.net

5,964^th place

63^rd place

1president.gov.ua

736^th place

8^th place

1epravda.com.ua

7,332^nd place

103^rd place

1agropolit.com

low place

3,690^th place

1agroone.info

low place

1mind.ua

low place

278^th place

agroone.info

Польща самоправно ставить заслін імпорту зерна із України — AgroONE

agropolit.com

Польща планує розширити заборону на ввезення української аграрної продукції до ЄС

armyinform.com.ua

«Дружба і братство — найбільше багатство»: Нацбанки України та Польщі ввели в обіг спільний набір монет. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 29 жовтня 2023.

bbc.com

«Огляд ЗМІ: чому Варшава складає „чорні списки“ українців» [Архівовано 28 листопада 2017 у Wayback Machine.], BBC, 22.11.2017
У Польщі демонтували пам'ятник воїнам УПА
Хакери атакували урядові сайти. Сайт "Дії" також не працював. Хто стоїть за кібератакою?. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
"Спроба збільшити напругу". У Польщі припускають, що за кібератакою на Україну стоять росіяни. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.

bukinfo.com.ua

Кравчук назвав регіоналів, серед яких Семенюк і Федоряк, які закликали польський Сейм визнати події на Волині геноцидом, «зрадниками українського народу». Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 30 березня 2017.

dw.com

Грабська, Аніта (19 листопада 2017). Туск запідозрив план Кремля у політиці Варшави. www.dw.com. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.

epravda.com.ua

Зерно під забороною. Як може нашкодити Україні бойкот європейських країн

espreso.tv

zahid.espreso.tv

Польські митники не пропускатимуть фури з українським продовольством, якщо в баку замало пального

eurointegration.com.ua

euronews.com

ua.euronews.com

Кнарік Хачатрян (26 лютого 2022). ukr-refugees-shelters Українські біженці в Польщі. euronews (ua) . Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.

expres.ua

У Польщі оцінили вклякання Порошенка і тепер очікують зміни. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 30 березня 2017. [Архівовано 2017-05-12 у Wayback Machine.]
Польський сейм ухвалив постанову про геноцид з боку українців. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 30 березня 2017. [Архівовано 2016-07-23 у Wayback Machine.]
Президент відреагував на рішення польського сейму щодо «геноциду». Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 30 березня 2017. [Архівовано 2016-09-29 у Wayback Machine.]
Посол Дещиця прокоментував «геноцидне» рішення сейму. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 30 березня 2017. [Архівовано 2016-10-29 у Wayback Machine.]

fakty.com.ua

Польща відправила до України 200 танків Т-72. Що про них відомо. Fakty.com.ua. Процитовано 26 липня 2022.

gazeta.pl

wiadomosci.gazeta.pl

Zamaskowani uczestnicy Marszu Niepodległości spalili ukraińską flagę. Dopili piwo i spalili . gazetapl (pl-PL) . Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.

hai-nyzhnyk.in.ua

Гай-Нижник П., Потапенко М. Ставлення польського революційного руху в Наддніпрянській Україні до питання самостійності УНР (1917—1918 рр.) // Шляхи становлення незалежності Польщі і України: минуле, сучасне, майбутнє / Матеріали V Міжнародної наукової конференції, 15-16 листопада 2008 р. — Житомир, 2009. — С.50-68. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 9 травня 2020.

history.org.ua

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4. Предметно-тематична частина: П–Я/Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. — 357 с (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2018. Процитовано 9 травня 2020.
Нариси історії української революції 1917—1921 років [Текст]: у 2 кн./редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. — К.: Наукова думка, 2011. Кн. 1/[В. Ф. Верстюк (кер.) та ін.]. — 2011. — 390 с. — Бібліогр.: с. 372—387. — 1000 экз.
В. Ф. Верстюк.. ВАНЬКОВИЧ Станіслав (Електронний ресурс) // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2020.
Е. Єкабсонс. Латвійсько-українські зв'язки за доби УНР (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2021. Процитовано 10 травня 2020.
Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1. Предметно–тематична частина: А–Г / Відп. ред. М. М. Варварцев. НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2009. — 184 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019. Процитовано 10 травня 2020.

resource.history.org.ua

Литвин М. Р., Рубльов О. С. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР) // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2005. — 672 с. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 10 травня 2020.

ipiend.gov.ua

Головченко В.І. Солдатенко В.Ф. Українське питання в роки Першої світової війни: Монографія. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 448 с. ISBN 978-966-611-690-4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. [Архівовано 2017-11-18 у Wayback Machine.]

istpravda.com.ua

Виступ Порошенка. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 30 березня 2017.

korrespondent.net

ua.korrespondent.net

Сенат Польщі визнав події на Волині 1943 року «етнічною чисткою з ознаками геноциду». Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 1 липня 2013.

kresy.pl

Macierewicz o rzezi wołyńskiej: Źródłem jest Rosja [+VIDEO] [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

landlord.ua

lb.ua

lp.edu.ua

ena.lp.edu.ua

Шелюк Л. О. Українська державність у 1920—1923 рр. та її знищення більшовицькою владою / Л. О. Шелюк // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава та армія. — 2014. — № 784. — С. 135—142 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 10 травня 2020. [Архівовано 2021-08-31 у Wayback Machine.]

mfa.gov.ua

poland.mfa.gov.ua

Польща - Політичні відносини між Україною та Польщею. poland.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 21 липня 2020.
Польща - Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Польщею. poland.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 21 липня 2020.

mind.ua

Українські переробники молока вимагають заборонити імпорт польської молочної продукції

nbuv.gov.ua

dspace.nbuv.gov.ua

Малюта, О. Органи влади ЗУНР та УНР в екзилі у 20-40-і рр. ХХ ст.: боротьба за національну державність як форму організації повсякденного життя української еміграції / О. Малюта // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 287—308 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2020.

novynarnia.com

УІНП склав карту нищення пам’ятників у Польщі й Україні

polradio.pl

Міхал Дворчик: Найбільшою проблемою є історична політика Києва. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017.

polskieradio.pl

В Польщі протести проти початку війни РФ проти України. PolskieRadio.pl. Процитовано 27 лютого 2022.

pravda.com.ua

Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію геноцидом. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017.

president.gov.ua

Україна вважає Польщу не лише своїм партнером, а й другом навіки — Володимир Зеленський за результатами зустрічі з Анджеєм Дудою у Варшаві

radiosvoboda.org

Польща не відновила зруйнований вандалами пам'ятник воїнам УПА на горі Монастир

slovoidilo.ua

В одному із регіонів Польщі планують знищити усі пам'ятки УПА

ssu.gov.ua

«У справі про вибух у польському консульстві є певні «зачіпки», - начальник УСБУ у Волинській області (відео) :: Служба безпеки України. www.ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
Заява СБУ щодо вибуху у Генеральному Консульстві Республіки Польща у Луцьку :: Служба безпеки України. www.ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
СБУ розслідує причетність російських спецслужб до кібератаки на органи державної влади України. SSU (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 10 лютого 2022.

stavropigia.lviv.ua

У Польщі цинічно сплюндровують залишки українських поховань

suspilne.media

the-warsaw.com

Польща відправила в Україну гаубиці «Krab» – вони стабілізували ситуацію на Донбасі. The Warsaw (ua-UA) . 22 червня 2022. Архів оригіналу за 13 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |archive- date= (довідка)

uainfo.org

Обстріл польського консульства: три версії. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.

ukma.edu.ua

history.ukma.edu.ua

Папакін А. Г. Стосунки між УНР та Польщею в 1918—1919 рр. /. А. Г. Папакін // Наук. зап. Іст. науки / Нац. ун-т «Києво-Могилянська Академія». -. К., 2004. — Т. 27 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. [Архівовано 2017-11-18 у Wayback Machine.]

ukranews.com

У Польщі можуть визнати Волинську трагедію геноцидом. ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016.
Порошенко став на коліна перед меморіалом жертвам Волинської трагедії у Варшаві. ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016.

ukrinform.ru

Польская власть отмежевалась от марша, во время которого сожгли украинский флаг - 14.11.2016 05:02 — Новости Укринформ. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.

ukrinform.ua

Моравецький призначив уповноважену з польсько-українського співробітництва у сфері розвитку, Укрінформ, 16.05.2023
На Львівщині перехопили інструкції РФ для “протесту поляків” - 29.03.2017 18:25 — Новини Укрінформ. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
У Кракові невідомі розмалювали синьою і жовтою фарбами пам’ятник Пілсудському. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
У Польщі затримали українця за підозрою у вандалізмі над пам’ятником Пілсудському. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
Зеленський у Варшаві зустрівся з Дудою
Найбільше української агропродукції серед країн ЄС купують Нідерланди

ukrlife.org

warhistory.ukrlife.org

Литвин С. Другий зимовий похід армії Української Народної Республіки // Воєнна історія. — 2002. — № 5-6. Архів оригіналу за 28 червня 2008. Процитовано 10 травня 2020.

umoloda.kiev.ua

Романюк Н. Ющенко і Валенса: просимо прощення і прощаємо // Україна молода [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.].
Не так досягають порозуміння. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
Ляшко: Змовчати приниження нації — злочин [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.].

unian.ua

unn.com.ua

Міністр оборони Польщі назвав Росію винною у Волинській трагедії. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 30 березня 2017.
МЗС Польщі: напад на консульство в Луцьку є "дуже серйозним інцидентом". Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні — найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.

uprom.info

У Польщі відкрили український бізнес-хаб. uprom.info. Національний промисловий портал. 20 травня 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019.

web.archive.org

Гай-Нижник П., Потапенко М. Ставлення польського революційного руху в Наддніпрянській Україні до питання самостійності УНР (1917—1918 рр.) // Шляхи становлення незалежності Польщі і України: минуле, сучасне, майбутнє / Матеріали V Міжнародної наукової конференції, 15-16 листопада 2008 р. — Житомир, 2009. — С.50-68. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4. Предметно-тематична частина: П–Я/Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. — 357 с (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2018. Процитовано 9 травня 2020.
Головченко В.І. Солдатенко В.Ф. Українське питання в роки Першої світової війни: Монографія. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 448 с. ISBN 978-966-611-690-4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. [Архівовано 2017-11-18 у Wayback Machine.]
В. Ф. Верстюк.. ВАНЬКОВИЧ Станіслав (Електронний ресурс) // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2020.
Папакін А. Г. Стосунки між УНР та Польщею в 1918—1919 рр. /. А. Г. Папакін // Наук. зап. Іст. науки / Нац. ун-т «Києво-Могилянська Академія». -. К., 2004. — Т. 27 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. [Архівовано 2017-11-18 у Wayback Machine.]
Литвин М. Р., Рубльов О. С. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР) // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2005. — 672 с. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 10 травня 2020.
Е. Єкабсонс. Латвійсько-українські зв'язки за доби УНР (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2021. Процитовано 10 травня 2020.
Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1. Предметно–тематична частина: А–Г / Відп. ред. М. М. Варварцев. НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2009. — 184 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019. Процитовано 10 травня 2020.
Малюта, О. Органи влади ЗУНР та УНР в екзилі у 20-40-і рр. ХХ ст.: боротьба за національну державність як форму організації повсякденного життя української еміграції / О. Малюта // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 287—308 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
Литвин С. Другий зимовий похід армії Української Народної Республіки // Воєнна історія. — 2002. — № 5-6. Архів оригіналу за 28 червня 2008. Процитовано 10 травня 2020.
Ucrainica Polonica. Т.3 — Київ-Житомир, 2009. — 224 с. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 10 травня 2020. [Архівовано 2022-02-17 у Wayback Machine.]
Шелюк Л. О. Українська державність у 1920—1923 рр. та її знищення більшовицькою владою / Л. О. Шелюк // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава та армія. — 2014. — № 784. — С. 135—142 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 10 травня 2020. [Архівовано 2021-08-31 у Wayback Machine.]
Сенат Польщі визнав події на Волині 1943 року «етнічною чисткою з ознаками геноциду». Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 1 липня 2013.
Польща - Політичні відносини між Україною та Польщею. poland.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 21 липня 2020.
Польща - Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Польщею. poland.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
У Польщі відкрили український бізнес-хаб. uprom.info. Національний промисловий портал. 20 травня 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
Кнарік Хачатрян (26 лютого 2022). ukr-refugees-shelters Українські біженці в Польщі. euronews (ua) . Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
Польща відправила в Україну гаубиці «Krab» – вони стабілізували ситуацію на Донбасі. The Warsaw (ua-UA) . 22 червня 2022. Архів оригіналу за 13 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |archive- date= (довідка)
Кравчук назвав регіоналів, серед яких Семенюк і Федоряк, які закликали польський Сейм визнати події на Волині геноцидом, «зрадниками українського народу». Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію геноцидом. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
Виступ Порошенка. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
Романюк Н. Ющенко і Валенса: просимо прощення і прощаємо // Україна молода [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.].
У Польщі можуть визнати Волинську трагедію геноцидом. ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016.
Сенат Польши призвал признать Волынскую трагедию геноцидом. eurointegration.com.ua (російською) . 8 липня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2017.
Порошенко став на коліна перед меморіалом жертвам Волинської трагедії у Варшаві. ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016.
У Польщі оцінили вклякання Порошенка і тепер очікують зміни. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 30 березня 2017. [Архівовано 2017-05-12 у Wayback Machine.]
Не так досягають порозуміння. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
Ляшко: Змовчати приниження нації — злочин [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.].
Macierewicz o rzezi wołyńskiej: Źródłem jest Rosja [+VIDEO] [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Міністр оборони Польщі назвав Росію винною у Волинській трагедії. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 30 березня 2017.
Міхал Дворчик: Найбільшою проблемою є історична політика Києва. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
Польський сейм ухвалив постанову про геноцид з боку українців. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 30 березня 2017. [Архівовано 2016-07-23 у Wayback Machine.]
Президент відреагував на рішення польського сейму щодо «геноциду». Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 30 березня 2017. [Архівовано 2016-09-29 у Wayback Machine.]
Посол Дещиця прокоментував «геноцидне» рішення сейму. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 30 березня 2017. [Архівовано 2016-10-29 у Wayback Machine.]
Грабська, Аніта (19 листопада 2017). Туск запідозрив план Кремля у політиці Варшави. www.dw.com. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
«Огляд ЗМІ: чому Варшава складає „чорні списки“ українців» [Архівовано 28 листопада 2017 у Wayback Machine.], BBC, 22.11.2017
Zamaskowani uczestnicy Marszu Niepodległości spalili ukraińską flagę. Dopili piwo i spalili . gazetapl (pl-PL) . Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
Польская власть отмежевалась от марша, во время которого сожгли украинский флаг - 14.11.2016 05:02 — Новости Укринформ. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
МЗС Польщі: напад на консульство в Луцьку є "дуже серйозним інцидентом". Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні — найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
«У справі про вибух у польському консульстві є певні «зачіпки», - начальник УСБУ у Волинській області (відео) :: Служба безпеки України. www.ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
Заява СБУ щодо вибуху у Генеральному Консульстві Республіки Польща у Луцьку :: Служба безпеки України. www.ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
На Львівщині перехопили інструкції РФ для “протесту поляків” - 29.03.2017 18:25 — Новини Укрінформ. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
Обстріл польського консульства: три версії. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
У Кракові невідомі розмалювали синьою і жовтою фарбами пам’ятник Пілсудському. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
Wyborcza.pl. krakow.wyborcza.pl. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
У Польщі затримали українця за підозрою у вандалізмі над пам’ятником Пілсудському. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
Zaxid.net. Двох провокаторів затримали на львівському Цвинтарі орлят. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
Хакери атакували урядові сайти. Сайт "Дії" також не працював. Хто стоїть за кібератакою?. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
СБУ розслідує причетність російських спецслужб до кібератаки на органи державної влади України. SSU (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
"Спроба збільшити напругу". У Польщі припускають, що за кібератакою на Україну стоять росіяни. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.

wp.pl

wiadomosci.wp.pl

Senat upamiętnił ofiary rzezi wołyńskiej (пол.)

wyborcza.pl

krakow.wyborcza.pl

Wyborcza.pl. krakow.wyborcza.pl. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.

x-pdf.ru

uk.x-pdf.ru

Ucrainica Polonica. Т.3 — Київ-Житомир, 2009. — 224 с. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 10 травня 2020. [Архівовано 2022-02-17 у Wayback Machine.]

zaxid.net

Zaxid.net. Двох провокаторів затримали на львівському Цвинтарі орлят. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.