За уточненою класифікацією санскритське ś є альвеоло-палатальним звуком, якому в Міжнародному фонетичному алфавіті відведена літера ɕ («c» з закарлюкою; це найм'якший у ряду фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/). Однак деякі науковці використовують для позначення глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива (як ще називають звук [ɕ]) той самий символ, що й для глухого заясенного фрикатива (тобто палато-альвеолярного звука) — ʃ.
