Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Історія Болгарії" in Ukrainian language version.
Найдавніші відомі золоті прикраси у світі походять з археологічних розкопок у Варненському некрополі, Болгарія, і мають вік понад 6 000 років (радіовуглецевий аналіз датований періодом між 4 600 р. до н.е. і 4 200 р. до н.е.).
Тоді як Філіпп вимагав від підкорених у 344 році фракійців данину в розмірі десятої частини їхньої продукції, що підлягала сплаті македонянам..., Александр, здається, не накладав ніякої данини на трибаллів або фракійців, що жили нижче за течією річки.
Це, однак, мало вплинуло на кельтів, які за кілька років дійшли аж до Болгарії. Там, у 298 році до н.е., великий їхній загін зіткнувся з армією Кассандра на схилах гори Гемос.... Сила фракійців була зменшена македонцями, і тепер більша частина території потрапила до рук кельтів. Багато топонімів цієї місцевості в давнину свідчать про наявність кельтських укріплень....
Їхній вплив у Фракії (приблизно сучасна Болгарія та європейська Туреччина) дуже скромний, лише зрідка зустрічаються зразки обладунків та ювелірних прикрас, але вони заснували королівство, відоме як Тиліс (альтернативно Тайл) на фракійському узбережжі Чорного моря.
Яскравим прикладом взаємодії кельтів і фракійців є знаменитий Гундеструпський казан, знайдений у данському торфовищі. Цей ефектний срібний казан прикрашений зображеннями кельтських богів і воїнів, але його робота цілком очевидно фракійська - виріб фракійського майстра для кельтського покровителя...
«Велика Болгарія», відновлена в березні 1878 року за зразком середньовічної Болгарської імперії після звільнення від турецького панування, проіснувала недовго.
On a dit souvent de la Bulgarie qu'elle est la Prusse des Balkans
И така, през пролетта на 1018 г. "партията на капитулацията" надделяла, а Василий II безпрепятствено влязъл в тогавашната българска столица Охрид.(in Bulgarian)
Територіальні зміни, на які була приречена Балканська Пруссія, не є ані дуже значними, ані несправедливими.
...у 1980-х роках комуністичний лідер Тодор Живков розпочав кампанію культурної асиміляції, яка змушувала етнічних турків приймати слов'янські імена, закривала їхні мечеті та молитовні будинки і придушувала будь-які спроби протесту. Одним із результатів став масовий виїзд понад 300 000 етнічних турків до сусідньої Туреччини у 1989 році...
Столиця Тирново стала політичним, економічним, культурним і релігійним центром, який розглядався як «Третій Рим» на противагу занепаду Константинополя після того, як наприкінці ХІ століття візантійський центр у Малій Азії був втрачений турками.