Історія створення вірменської абетки (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Історія створення вірменської абетки" in Ukrainian language version.

refsWebsite
Global rank Ukrainian rank
3rd place
11th place
1st place
1st place
5,612th place
832nd place
8,746th place
1,159th place
6,495th place
4,365th place
40th place
82nd place
low place
low place
2,105th place
454th place
low place
6,604th place
1,973rd place
820th place
1,609th place
746th place
2,098th place
150th place
6th place
6th place
4,606th place
4,398th place
3,428th place
1,019th place
low place
low place
3,903rd place
6,283rd place
5,960th place
3,092nd place
1,719th place
337th place
low place
low place

archive.org

armeniaonline.ru

asj-oa.am

hpj.asj-oa.am

books.google.com

britannica.com

  • Armenian alphabet // Encyclopædia Britannica.
  • Britannica. Alphabet. [Архівовано 9 березня 2013 у Wayback Machine.] «The Aramaic alphabet was probably also the prototype of the Brāhmī script of India, a script that became the parent of nearly all Indian writings. Derived from the Aramaic alphabet, it came into being in northwest India. The Armenian and Georgian alphabets, created by St. Mesrob (Mashtots) in the early 5th century ad, were also based on the Aramaic alphabet.»

feb-web.ru

google.am

books.google.am

historic.ru

huji.ac.il

atar.mscc.huji.ac.il

iranica.com

  • A. Shapur Shahbazi. Yazdegerd I. Іраніка. Архів оригіналу за 25 квітня 2011. Процитовано 12 березня 2013.

krotov.info

pravenc.ru

pravoslavie.ru

rulex.ru

  • Биография св. Иоанна Златоуста. Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 13 березня 2013.

sci-lib.com

bse.sci-lib.com

tertullian.org

vehi.net

vostlit.info

web.archive.org

  • Хоренаці, «Історія Вірменії», кн. III, гл. 47 [Архівовано 21 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Бл. 395–396 рр., див. Merriam-Webster's Encyclopedia of Literature, p. 756 [Архівовано 28 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  • Биография св. Иоанна Златоуста. Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 13 березня 2013.
  • Православие. ру. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 13 березня 2013.
  • Хоренаці, III, 53. Можливо Єпифанія Кипрського (бл. 315—403); див. також Історія св. патріарха Саака і вардапета Маштоца [Архівовано 28 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Photius, Bibliotheca or Myriobiblion [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.], 81: «Read three short treatises by Theodore On Persian Magic and wherein it differs from Christianity, dedicated to Mastubius, an Armenian and suffragan bishop.»
  • Феодор Мопсуестський [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — стаття з «Бібліологічного словника» Олександра Меня
  • Britannica. Alphabet. [Архівовано 9 березня 2013 у Wayback Machine.] «The Aramaic alphabet was probably also the prototype of the Brāhmī script of India, a script that became the parent of nearly all Indian writings. Derived from the Aramaic alphabet, it came into being in northwest India. The Armenian and Georgian alphabets, created by St. Mesrob (Mashtots) in the early 5th century ad, were also based on the Aramaic alphabet.»
  • Корюн, «Житие Маштоца», прим. 12. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 11 березня 2013.
  • M. E. Stone. The New Armenian Mosaic from Jerusalem. Архівовано з джерела 30 листопада 2011. Процитовано 2013-03-11.
  • A. Shapur Shahbazi. Yazdegerd I. Іраніка. Архів оригіналу за 25 квітня 2011. Процитовано 12 березня 2013.
  • Єпископ Мелітени бл. 419–425 рр., див. прим. 129 [Архівовано 28 березня 2013 у Wayback Machine.]

wikipedia.org

en.wikipedia.org

  • Charles Albert Ferguson[en]. Language structure and language use: essays. — Stanford University Press, 1971. — С. 207.:"In some cases, however, the originator of the new alphabet had reasons for wanting to emphasize the distinctiveness of the new writing system. A good example of this was the creation of the Armenian alphabet by St. Mesrop in the fifth century. St. Mesrop clearly felt that the Armenian people needed an alphabet that would not only be adequate to represent the sounds of their language but would also be distinctly different from the Greek and Syriac alphabets in use by the surrounding peoples."