Адвокат (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Адвокат" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

25web.archive.org

1^st place

12rada.gov.ua

324^th place

2^nd place

2nbuv.gov.ua

2,280^th place

20^th place

2doi.org

2^nd place

4^th place

2kpi.ua

low place

260^th place

1zib.com.ua

low place

735^th place

1insight-ukraine.org

low place

8,778^th place

1etcetera.media

low place

7,466^th place

1uw.edu.pl

3,918^th place

2,483^rd place

1irbis-nbuv.gov.ua

5,555^th place

58^th place

1152.155

low place

1chtyvo.org.ua

3,370^th place

26^th place

1genderindetail.org.ua

low place

2,808^th place

1dejure.foundation

low place

1nsj.gov.ua

low place

1dut.edu.ua

low place

2,986^th place

152.155

194.44.152.155

Брус М. П. Назви жінок за діяльністю в гуцульському говорі [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. — Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. — 2012. — Вип. 32—33. — C. 125.

chtyvo.org.ua

shron1.chtyvo.org.ua

Архангельська А. Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] / А. Архангельська. – Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. – 444 с. — (Серія «Студії з українського мовознавства»). — ISBN 978-966-489-480-4. — С. 185.

dejure.foundation

Феміда і фемінітиви. dejure.foundation. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 13 листопада 2019. [Архівовано 2021-01-12 у Wayback Machine.]

doi.org

Козачишина О. Л., Мосійчук А. В. Фемінітиви у сучасному українському газетному дискурсі // Science and Education a new Dimension (Philology). — VIII(72), Issue 241. — 2020. – p. 26—30.(укр.)
Дацишин Х. П. Засоби масової інформації і динаміка мовної норми: новітні фемінітиви як відображення суспільних викликів сьогодення / Дацишин Христина Петрівна // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2020. — Вип. 4. — Серія: Журналістські науки. — С. 188.

dut.edu.ua

Зикун Н. І., Зайцева І. В., Калита О. П. та ін. Українська мова у професійному спілкуванні юристів [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] : [навч. посіб.] / Н. І. Зикун, І. В. Зайцева, О. П. Калита, Г. В. Скуратівська, А. К. Павлова. — Ірпінь : Видавничо-інформаційний центр Університету ДФС України, 2018. – 349 с. —ISBN 978-617-673-241-15. — С. 98.

etcetera.media

uk.etcetera.media

Новий Правопис: як правильно утворювати українські фемінітиви? | Новини та аналітика: Україна та світ: EtCetera. Новости и аналитика: Украина и мир: EtCetera (укр.). 28 травня 2019. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 13 листопада 2019. [Архівовано 2019-10-02 у Wayback Machine.]

genderindetail.org.ua

Синчак О. Фемінітиви між молотом і кувалдою: як мова відображає гендерну сегрегацію на ринку праці [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Commons: журнал соціальної критики. – 2013. – № 3. – С. 87. З посиланням на: Фекета І. Жіночі особові назви в українському усному літературному мовленні // Мовознавство. — 1968. —№ 5.

insight-ukraine.org

Сухомлин, М. І. (2010). Гендерний погляд – 2: посібник для журналістів-практиків (PDF). Харків: ТМ «Наклейко». с. 194. ISBN 978-966-1511-21-6. Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2021. Процитовано 13 листопада 2019.

irbis-nbuv.gov.ua

Лисенко П. С. Словник поліських говорів [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Лисенко Панас Силович ; АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. – Київ : Наукова думка, 1974. – 259, [1] с.

kpi.ua

ela.kpi.ua

Онопрієнко І. М. Лінгвістичні маркери забезпечення гендерної рівності в німецькій та українській мовах: перекладацький аспект [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] : дис. маг. : 035 Філологія / каф. ТППНМ КПІ ім. Ігоря Сікорського. — Київ : 2020. — С. 29.
Онопрієнко І. М. Лінгвістичні маркери забезпечення гендерної рівності в німецькій та українській мовах: перекладацький аспект [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] : дис. маг. : 035 Філологія / каф. ТППНМ КПІ ім. Ігоря Сікорського. — Київ : 2020. — С. 30.

nbuv.gov.ua

Літковець Ю. Ґендерні особливості назв посад і професій у франко-українському перекладі / Ю. Літковець // Мовні і концептуальні картини світу. — 2015. — Вип. 1. — С. 420—428.
Собецька Н. В. Вживання фемінітивів, як прояв ґендерної культури / Н. В. Собецька // Молодий вчений. — 2016. — № 12.1. — С. 377.

nsj.gov.ua

Кабиш О. О. Українська мова в судово-процесуальній сфері [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] : навч.-практ. посіб. / О. О. Кабиш. — К. : Алерта, 2019. — 110 с. — ISBN 978-617-566-545-9. — С. 21.

rada.gov.ua

zakon2.rada.gov.ua

Основні положення про роль адвокатів: ООН; Положення, Міжнародний документ від 01.08.1990. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Статті 6-7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Статті 13-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 18 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Статті 20-21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
Статті 33-35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.

zakon.rada.gov.ua

Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Верховна Рада України; Закон від 05.07.2012 № 5076-VI. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2019.

uw.edu.pl

ukraina.uw.edu.pl

Драніцина Н. О. Правописні інновації в новій редакції українського правопису // Мова, література, культура у спектрі сучасних українознавчих досліджень [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] / pod red. K. Jakubowskiej-Krawczyk, I. Kononenko, C. Romaniu. — Warszawa : 2020 — Seria Młoda Ukrainistyka, t. 1. — ISBN 978-83-954964-2-4. — С. 23.

web.archive.org

Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Верховна Рада України; Закон від 05.07.2012 № 5076-VI. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2019.
Основні положення про роль адвокатів: ООН; Положення, Міжнародний документ від 01.08.1990. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Статті 6-7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Статті 13-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 18 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Статті 20-21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
Статті 33-35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Стаття 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.
Радіонов В. Про фемінітиви всерйоз і жартома. Адвокатка зажадала висновків експертки, а прокурорка — допиту свідчиці / Віктор Радіонов // Закон і Бізнес. — 2018. — № 14 (1364), 07 квітня—13 квітня. — Переглянуто: 6 липня 2018.
Сухомлин, М. І. (2010). Гендерний погляд – 2: посібник для журналістів-практиків (PDF). Харків: ТМ «Наклейко». с. 194. ISBN 978-966-1511-21-6. Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2021. Процитовано 13 листопада 2019.
Новий Правопис: як правильно утворювати українські фемінітиви? | Новини та аналітика: Україна та світ: EtCetera. Новости и аналитика: Украина и мир: EtCetera (укр.). 28 травня 2019. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 13 листопада 2019. [Архівовано 2019-10-02 у Wayback Machine.]
Драніцина Н. О. Правописні інновації в новій редакції українського правопису // Мова, література, культура у спектрі сучасних українознавчих досліджень [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] / pod red. K. Jakubowskiej-Krawczyk, I. Kononenko, C. Romaniu. — Warszawa : 2020 — Seria Młoda Ukrainistyka, t. 1. — ISBN 978-83-954964-2-4. — С. 23.
Лисенко П. С. Словник поліських говорів [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Лисенко Панас Силович ; АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. – Київ : Наукова думка, 1974. – 259, [1] с.
Онопрієнко І. М. Лінгвістичні маркери забезпечення гендерної рівності в німецькій та українській мовах: перекладацький аспект [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] : дис. маг. : 035 Філологія / каф. ТППНМ КПІ ім. Ігоря Сікорського. — Київ : 2020. — С. 29.
Брус М. П. Назви жінок за діяльністю в гуцульському говорі [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. — Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. — 2012. — Вип. 32—33. — C. 125.
Архангельська А. Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] / А. Архангельська. – Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. – 444 с. — (Серія «Студії з українського мовознавства»). — ISBN 978-966-489-480-4. — С. 185.
Синчак О. Фемінітиви між молотом і кувалдою: як мова відображає гендерну сегрегацію на ринку праці [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Commons: журнал соціальної критики. – 2013. – № 3. – С. 87. З посиланням на: Фекета І. Жіночі особові назви в українському усному літературному мовленні // Мовознавство. — 1968. —№ 5.
Феміда і фемінітиви. dejure.foundation. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 13 листопада 2019. [Архівовано 2021-01-12 у Wayback Machine.]
Кабиш О. О. Українська мова в судово-процесуальній сфері [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] : навч.-практ. посіб. / О. О. Кабиш. — К. : Алерта, 2019. — 110 с. — ISBN 978-617-566-545-9. — С. 21.
Онопрієнко І. М. Лінгвістичні маркери забезпечення гендерної рівності в німецькій та українській мовах: перекладацький аспект [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] : дис. маг. : 035 Філологія / каф. ТППНМ КПІ ім. Ігоря Сікорського. — Київ : 2020. — С. 30.
Зикун Н. І., Зайцева І. В., Калита О. П. та ін. Українська мова у професійному спілкуванні юристів [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] : [навч. посіб.] / Н. І. Зикун, І. В. Зайцева, О. П. Калита, Г. В. Скуратівська, А. К. Павлова. — Ірпінь : Видавничо-інформаційний центр Університету ДФС України, 2018. – 349 с. —ISBN 978-617-673-241-15. — С. 98.

zib.com.ua

Радіонов В. Про фемінітиви всерйоз і жартома. Адвокатка зажадала висновків експертки, а прокурорка — допиту свідчиці / Віктор Радіонов // Закон і Бізнес. — 2018. — № 14 (1364), 07 квітня—13 квітня. — Переглянуто: 6 липня 2018.