Алани-танаїти (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Алани-танаїти" in Ukrainian language version.

refsWebsite
Global rank Ukrainian rank
1st place
1st place
3,028th place
2,815th place
low place
310th place
8,746th place
1,159th place
155th place
247th place
low place
low place
3,428th place
1,019th place
low place
low place
low place
low place

alanica.ru

gumer.info

krotov.info

  • (рос.)Плиний Младший. Письма. X, 74. [Архівовано 6 грудня 2012 у Wayback Machine.] (лат.) EPISTVLARVM, X, 74 [Архівовано 25 червня 2012 у Wayback Machine.] «C. PLINIUS TRAIANO IMPERATORI. Appuleius, domine, miles qui est in statione Nicomedensi, scripsit mihi quendam nomine Callidromum, cum detineretur a Maximo et Dionysio pistoribus, quibus operas suas locaverat, confugisse ad tuam statuam perductumque ad magistratus indicasse, servisse aliquando Laberio Maximo, captumque a Susago in Moesia et a Decibalo muneri missum Pacoro Parthiae regi, pluribusque annis in ministerio eius fuisse, deinde fugisse, atque ita in Nicomediam pervenisse. Quem ego perductum ad me, cum eadem narrasset, mittendum ad te putavi; quod paulo tardius feci, dum requiro gemmam, quam sibi habentem imaginem Pacori et quibus ornatus fuisset subtractam indicabat. Volui enim hanc quoque, si inveniri potuisset, simul mittere, sicut glebulam misi, quam se ex Parthico metallo attulisse dicebat. Signata est anulos meo, cuius est aposphragisma quadriga.»

nosu.ru

thelatinlibrary.com

  • (рос.) Аммиан Марцелин. Римская история. Алетейя. 1994 (лат.)AMMIANI MARCELLINI. HISTORIAE (Res Gestae), XXXI, 3, 1. «1. Igitur Huni pervasis Halanorum regionibus quos Greuthungis confines Tanaitas consuetudo nominavit, interfectisque multis et spoliatis, reliquos sibi concordandi fide pacta iunxerunt…»
  • (рос.)Плиний Младший. Письма. X, 74. [Архівовано 6 грудня 2012 у Wayback Machine.] (лат.) EPISTVLARVM, X, 74 [Архівовано 25 червня 2012 у Wayback Machine.] «C. PLINIUS TRAIANO IMPERATORI. Appuleius, domine, miles qui est in statione Nicomedensi, scripsit mihi quendam nomine Callidromum, cum detineretur a Maximo et Dionysio pistoribus, quibus operas suas locaverat, confugisse ad tuam statuam perductumque ad magistratus indicasse, servisse aliquando Laberio Maximo, captumque a Susago in Moesia et a Decibalo muneri missum Pacoro Parthiae regi, pluribusque annis in ministerio eius fuisse, deinde fugisse, atque ita in Nicomediam pervenisse. Quem ego perductum ad me, cum eadem narrasset, mittendum ad te putavi; quod paulo tardius feci, dum requiro gemmam, quam sibi habentem imaginem Pacori et quibus ornatus fuisset subtractam indicabat. Volui enim hanc quoque, si inveniri potuisset, simul mittere, sicut glebulam misi, quam se ex Parthico metallo attulisse dicebat. Signata est anulos meo, cuius est aposphragisma quadriga.»

tufts.edu

perseus.tufts.edu

  • Йосип Флавій. Юдейська війна. 7.7.4.
    4. Про аланський народ я, як мені здається, ще вище згадав, як про скіфське плем'я, що живе на берегах Танаїса і Меотійського озера. ...вони численними натовпами напали на мідян, що не чекали жодної небезпеки, спустошили густонаселений, насичений худобою край, не зустрічаючи ніде з боку оторопілого населення ніякого опору. Цар країни Пакор втік в страху в непрохідні пустелі, залишивши все в їх розпорядження; насилу йому вдалося викупити у них за 100 талантів свою дружину і наложниць, що потрапили до них у полон. Задовольняючи свою розбійницьку жадібність безперешкодно і навіть без меча, вони продовжували свій спустошливий набіг до самої Вірменії. Царював тут Терідат, який хоч і виступив їм назустріч і дав їм бій, але тут сам трохи не потрапив живим у полон. Алан звіддалі накинув на нього аркан і потягнув би його з поля бою, якщо б цареві не вдалося вчасно перерубати мечем мотузку і таким чином врятуватися. Варвари ж, розлючені ще більше від цієї битви, спустошили всю країну і з величезною масою бранців і здобичі, награбованої ними в обох царствах, повернулися назад на батьківщину.
    [[https://web.archive.org/web/20120707221231/http://www.vehi.net/istoriya/israil/flavii/voina/07.html Архівовано 7 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) Иосиф Флавий. Иудейская война. Минск, Беларусь, 1991.] (гр.)Φλαβίου Ἰωσήπου ἱστορία Ἰουδαϊκοῦ πολέμου πρὸς Ῥωμαίους βιβλία [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]

uniyar.ac.ru

elar.uniyar.ac.ru

vehi.net

  • Йосип Флавій. Юдейська війна. 7.7.4.
    4. Про аланський народ я, як мені здається, ще вище згадав, як про скіфське плем'я, що живе на берегах Танаїса і Меотійського озера. ...вони численними натовпами напали на мідян, що не чекали жодної небезпеки, спустошили густонаселений, насичений худобою край, не зустрічаючи ніде з боку оторопілого населення ніякого опору. Цар країни Пакор втік в страху в непрохідні пустелі, залишивши все в їх розпорядження; насилу йому вдалося викупити у них за 100 талантів свою дружину і наложниць, що потрапили до них у полон. Задовольняючи свою розбійницьку жадібність безперешкодно і навіть без меча, вони продовжували свій спустошливий набіг до самої Вірменії. Царював тут Терідат, який хоч і виступив їм назустріч і дав їм бій, але тут сам трохи не потрапив живим у полон. Алан звіддалі накинув на нього аркан і потягнув би його з поля бою, якщо б цареві не вдалося вчасно перерубати мечем мотузку і таким чином врятуватися. Варвари ж, розлючені ще більше від цієї битви, спустошили всю країну і з величезною масою бранців і здобичі, награбованої ними в обох царствах, повернулися назад на батьківщину.
    [[https://web.archive.org/web/20120707221231/http://www.vehi.net/istoriya/israil/flavii/voina/07.html Архівовано 7 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) Иосиф Флавий. Иудейская война. Минск, Беларусь, 1991.] (гр.)Φλαβίου Ἰωσήπου ἱστορία Ἰουδαϊκοῦ πολέμου πρὸς Ῥωμαίους βιβλία [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]

web.archive.org

  • Йосип Флавій. Юдейська війна. 7.7.4.
    4. Про аланський народ я, як мені здається, ще вище згадав, як про скіфське плем'я, що живе на берегах Танаїса і Меотійського озера. ...вони численними натовпами напали на мідян, що не чекали жодної небезпеки, спустошили густонаселений, насичений худобою край, не зустрічаючи ніде з боку оторопілого населення ніякого опору. Цар країни Пакор втік в страху в непрохідні пустелі, залишивши все в їх розпорядження; насилу йому вдалося викупити у них за 100 талантів свою дружину і наложниць, що потрапили до них у полон. Задовольняючи свою розбійницьку жадібність безперешкодно і навіть без меча, вони продовжували свій спустошливий набіг до самої Вірменії. Царював тут Терідат, який хоч і виступив їм назустріч і дав їм бій, але тут сам трохи не потрапив живим у полон. Алан звіддалі накинув на нього аркан і потягнув би його з поля бою, якщо б цареві не вдалося вчасно перерубати мечем мотузку і таким чином врятуватися. Варвари ж, розлючені ще більше від цієї битви, спустошили всю країну і з величезною масою бранців і здобичі, награбованої ними в обох царствах, повернулися назад на батьківщину.
    [[https://web.archive.org/web/20120707221231/http://www.vehi.net/istoriya/israil/flavii/voina/07.html Архівовано 7 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) Иосиф Флавий. Иудейская война. Минск, Беларусь, 1991.] (гр.)Φλαβίου Ἰωσήπου ἱστορία Ἰουδαϊκοῦ πολέμου πρὸς Ῥωμαίους βιβλία [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
  • (рос.)Парфенов В. Н. Флавии и Боспор. К вопросу о римском «либерализме» [Архівовано 28 серпня 2012 у Wayback Machine.] // Из истории античного общества. Сб. науч. тр. к 60-летию проф. Е. А. Молева. Вып. 9-10. 2007
  • (рос.)Плиний Младший. Письма. X, 74. [Архівовано 6 грудня 2012 у Wayback Machine.] (лат.) EPISTVLARVM, X, 74 [Архівовано 25 червня 2012 у Wayback Machine.] «C. PLINIUS TRAIANO IMPERATORI. Appuleius, domine, miles qui est in statione Nicomedensi, scripsit mihi quendam nomine Callidromum, cum detineretur a Maximo et Dionysio pistoribus, quibus operas suas locaverat, confugisse ad tuam statuam perductumque ad magistratus indicasse, servisse aliquando Laberio Maximo, captumque a Susago in Moesia et a Decibalo muneri missum Pacoro Parthiae regi, pluribusque annis in ministerio eius fuisse, deinde fugisse, atque ita in Nicomediam pervenisse. Quem ego perductum ad me, cum eadem narrasset, mittendum ad te putavi; quod paulo tardius feci, dum requiro gemmam, quam sibi habentem imaginem Pacori et quibus ornatus fuisset subtractam indicabat. Volui enim hanc quoque, si inveniri potuisset, simul mittere, sicut glebulam misi, quam se ex Parthico metallo attulisse dicebat. Signata est anulos meo, cuius est aposphragisma quadriga.»