Баюл Оксана Сергіївна (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Баюл Оксана Сергіївна" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

13web.archive.org

1^st place

2wikidata.org

43^rd place

134^th place

1britannica.com

40^th place

82^nd place

1hromadske.ua

5,918^th place

92^nd place

1podrobnosti.ua

6,025^th place

250^th place

1sportreporter.com.ua

low place

1bigmir.net

6,644^th place

378^th place

11tv.com.ua

low place

742^nd place

1umoloda.kiev.ua

low place

124^th place

1tribuna.com

4,226^th place

340^th place

1rbc.ua

2,457^th place

29^th place

1mignews.com.ua

low place

3,304^th place

1huffingtonpost.com

109^th place

465^th place

1nk-online.tv

low place

4,142^nd place

1rada.gov.ua

324^th place

2^nd place

1sport-express.ua

low place

2,933^rd place

1gazeta.ua

3,312^th place

48^th place

1vikna.if.ua

low place

252^nd place

1tv.com.ua

Обличчя України. 1994 рік // [[UA:Перший]]. 9 березня 2011. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.

bigmir.net

sport.bigmir.net

История Олимпиад: Олимпиада-94. Золото юной украинки и утерянный гимн. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.

britannica.com

global.britannica.com

Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

gazeta.ua

Австралійку в Україні вперше споїли горілкою // [[Gazeta.ua]]. 20.02.2012. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.

hromadske.ua

Олімпійська чемпіонка Оксана Баюл заявила, що відмовилась від громадянства України. Громадське. 22 серпня 2021. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 30 березня 2022.

huffingtonpost.com

All Eyes on Ukraine: History-and-Culture Prophecy // The Huffington Post. 19.05.2014 [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

mignews.com.ua

Оксана Баюл: Я больше не хочу быть блондинкой! // MIGnews.com.ua. 11.08.2010^{[недоступне посилання]}(рос.)

nk-online.tv

25 років незалежності України у цікавих фактах. Інфографіка. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.

podrobnosti.ua

Андрій Цаплієнко. Оксана Баюл. На межі можливого // [[Подробиці]].04.12.2008. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.

rada.gov.ua

zakon.rada.gov.ua

Указ Президента України від 19 серпня 1993 року № 319/93 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»

rbc.ua

Чемпіонка Оксана Баюл відмовилася від українського громадянства. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.

sport-express.ua

Письмо из Лас-Вегаса, или новые лица Оксаны Баюл // «Спорт-Экспресс в Украине». 04.02.15 [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

sportreporter.com.ua

Откровения Оксаны Баюл // SportРепортер. 05.03.2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.

tribuna.com

ua.tribuna.com

Оксана Баюл: «Змиевская, Петренко и Джозеф Лемир украли у меня миллионы долларов». Архів оригіналу за 7 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.

umoloda.kiev.ua

Гончарук Світлана Щиросердна абетка Оксани Баюл. Знаменита фігуристка — перша олімпійська чемпіонка незалежної України — повернулася на Батьківщину після 16 років «гірких, але корисних» уроків життя в Америці й відкрилася «Україні молодій» від А до Я. [Архівовано 24 листопада 2010 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 196 за 21 жовтня 2010 року. — С. 12—13.

vikna.if.ua

Фільм австралійської режисерки про проби на роль Оксани Баюл став переможцем міжнародного кінофестивалю // [[Вікна (газета)|Вікна]]. 01.02.2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.

web.archive.org

Олімпійська чемпіонка Оксана Баюл заявила, що відмовилась від громадянства України. Громадське. 22 серпня 2021. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 30 березня 2022.
Андрій Цаплієнко. Оксана Баюл. На межі можливого // [[Подробиці]].04.12.2008. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
Откровения Оксаны Баюл // SportРепортер. 05.03.2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
История Олимпиад: Олимпиада-94. Золото юной украинки и утерянный гимн. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
Обличчя України. 1994 рік // [[UA:Перший]]. 9 березня 2011. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
Гончарук Світлана Щиросердна абетка Оксани Баюл. Знаменита фігуристка — перша олімпійська чемпіонка незалежної України — повернулася на Батьківщину після 16 років «гірких, але корисних» уроків життя в Америці й відкрилася «Україні молодій» від А до Я. [Архівовано 24 листопада 2010 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 196 за 21 жовтня 2010 року. — С. 12—13.
Оксана Баюл: «Змиевская, Петренко и Джозеф Лемир украли у меня миллионы долларов». Архів оригіналу за 7 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
Чемпіонка Оксана Баюл відмовилася від українського громадянства. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
All Eyes on Ukraine: History-and-Culture Prophecy // The Huffington Post. 19.05.2014 [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
25 років незалежності України у цікавих фактах. Інфографіка. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
Письмо из Лас-Вегаса, или новые лица Оксаны Баюл // «Спорт-Экспресс в Украине». 04.02.15 [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Австралійку в Україні вперше споїли горілкою // [[Gazeta.ua]]. 20.02.2012. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
Фільм австралійської режисерки про проби на роль Оксани Баюл став переможцем міжнародного кінофестивалю // [[Вікна (газета)|Вікна]]. 01.02.2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.

wikidata.org

Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
FemBio database
d:Track:Q61356138