Блакитне сало (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Блакитне сало" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

9web.archive.org

1^st place

3russ.ru

1,792^nd place

1,044^th place

3kommersant.ru

176^th place

144^th place

2archive.today

14^th place

18^th place

1gramota.net

low place

1lu.se

4,012^th place

9,403^rd place

1nlobooks.ru

low place

1webcitation.org

24^th place

3^rd place

1srkn.ru

low place

1golos.com.ua

7,877^th place

154^th place

1graniru.org

low place

3,662^nd place

1bazaar.ru

low place

archive.today

Сергей Тополь. (12 вересня 2002). «Идущие вместе» подорвались на своём унитазе. «Коммерсантъ», № 164 (2533). Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 6 листопада 2012.
Лиза Новикова. (25 квітня 2003). Владимир Сорокин больше не виноват. «Коммерсантъ», № 73 (2676). Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 6 листопада 2012.

bazaar.ru

Владимир Сорокин о советском андерграунде, плохих обложках и берлинском пиве. Harper’s Bazaar - модный женский журнал. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 14 лютого 2019.

golos.com.ua

Блакитне сало на мило?. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 10 серпня 2020.

gramota.net

Дубаков Л. В. ЭСХАТОЛОГИЧЕСКИЕ МОТИВЫ «РОЗЫ МИРА» Д. АНДРЕЕВА В РОМАНЕ В. СОРОКИНА «ГОЛУБОЕ САЛО» (PDF). Альманах современной науки и образования. 2007. No 3 (3): в 3-х ч. Ч. III. Издательство "Грамота". с. С. 76. Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2013. Процитовано 9 січня 2014. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

graniru.org

Грани.Ру: Московский суд приступил к рассмотрению иска дочери Михаила Жарова к Владимиру Сорокину (рос.). graniru.org. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2019.

kommersant.ru

Сергей Тополь. (12 вересня 2002). «Идущие вместе» подорвались на своём унитазе. «Коммерсантъ», № 164 (2533). Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 6 листопада 2012.
Лиза Новикова. (25 квітня 2003). Владимир Сорокин больше не виноват. «Коммерсантъ», № 73 (2676). Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 6 листопада 2012.
"Голубое сало" вновь попало в переплет. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 10 серпня 2020.

lu.se

lup.lub.lu.se

Natalia Seim. ВЛАДИМИР СОРОКИН – УМ, ЧЕСТЬ И СОВЕСТЬ ЭПОХИ ПОСТМОДЕРНА. LUNDS UNIVERSITET. с. С. 60. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 9 січня 2014. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

nlobooks.ru

Ковалев, М. Пустые слова? Функция ненормативной лексики в романе В. Сорокина «Голубое сало» // Новое литературное обозрение. — 2013. — № 1 (16 вересня). Архівовано з джерела 18 квітня 2013.

russ.ru

magazines.russ.ru

Марк Липовецкий. (1999-11). Голубое сало поколения, или Два мифа об одном кризисе. «Знамя», № 11. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 5 листопада 2012.
П. Басинский. Авгиевы конюшни [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] // Октябрь. — 1999. — № 11.
Евгений Ермолин. (2003). Письмо от Вовочки. «Континтент», № 115. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 6 листопада 2012.

srkn.ru

Владимир Сорокин: Мы все отравлены литературой | Официальный сайт Владимира Сорокина. www.srkn.ru. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.

web.archive.org

Дубаков Л. В. ЭСХАТОЛОГИЧЕСКИЕ МОТИВЫ «РОЗЫ МИРА» Д. АНДРЕЕВА В РОМАНЕ В. СОРОКИНА «ГОЛУБОЕ САЛО» (PDF). Альманах современной науки и образования. 2007. No 3 (3): в 3-х ч. Ч. III. Издательство "Грамота". с. С. 76. Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2013. Процитовано 9 січня 2014. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
Natalia Seim. ВЛАДИМИР СОРОКИН – УМ, ЧЕСТЬ И СОВЕСТЬ ЭПОХИ ПОСТМОДЕРНА. LUNDS UNIVERSITET. с. С. 60. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 9 січня 2014. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
Марк Липовецкий. (1999-11). Голубое сало поколения, или Два мифа об одном кризисе. «Знамя», № 11. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 5 листопада 2012.
Владимир Сорокин: Мы все отравлены литературой | Официальный сайт Владимира Сорокина. www.srkn.ru. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
П. Басинский. Авгиевы конюшни [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] // Октябрь. — 1999. — № 11.
Евгений Ермолин. (2003). Письмо от Вовочки. «Континтент», № 115. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 6 листопада 2012.
Грани.Ру: Московский суд приступил к рассмотрению иска дочери Михаила Жарова к Владимиру Сорокину (рос.). graniru.org. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2019.
"Голубое сало" вновь попало в переплет. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 10 серпня 2020.
Владимир Сорокин о советском андерграунде, плохих обложках и берлинском пиве. Harper’s Bazaar - модный женский журнал. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 14 лютого 2019.

webcitation.org

Ковалев, М. Пустые слова? Функция ненормативной лексики в романе В. Сорокина «Голубое сало» // Новое литературное обозрение. — 2013. — № 1 (16 вересня). Архівовано з джерела 18 квітня 2013.