Боньча (герб) (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Боньча (герб)" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

9web.archive.org

1^st place

4gerbovnik.ru

low place

3univ.gda.pl

low place

1staszic.waw.pl

low place

1archive.today

14^th place

18^th place

1uchicago.edu

230^th place

580^th place

1tufts.edu

155^th place

247^th place

1wbc.poznan.pl

5,747^th place

1,196^th place

1scholaris.edu.pl

low place

1google.co.jp

934^th place

1,323^rd place

archive.today

Strabo (before 24 AD). Book 15. Chapter 1. Section 56.. Geography. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 18 жовтня 2008.

gerbovnik.ru

Общий гербовник дворянских родов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1797 — 1917. — Герб Бонча 1. Архів оригіналу за 24 вересня 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.
Общий гербовник дворянских родов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1797 — 1917. — Герб Бонча 2. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.
Общий гербовник дворянских родов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1797 — 1917. — Герб Бонча 3. Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 15 жовтня 2008.
Общий гербовник дворянских родов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1797 — 1917. — Герб Бонча 4. Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 15 жовтня 2008.

google.co.jp

books.google.co.jp

Paprocki, Bartosz. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584. — С. 601 — 604. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 16 жовтня 2008.

scholaris.edu.pl

…Naprzod tedy Kanonia dal Slachćicowi/ nieiakiemu Mikołaiowi/ ktory sie pisał z Wśćieklic/ z domu Bończa/ ma bydź Jednorożec białły/ w polu błękitnym. Przyniesion do nas ten Herb z Włoch/ predko iakoś iako sie wiara chrześćiańska zacżeła. A tego Włocha muśiano zwać Bonifacyus: y przetok go Bończa zowia…

.

Bielski, Marcin. Kronika Polska. — Kraków, 1597. — C.77.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

staszic.waw.pl

mrostkow.home.staszic.waw.pl

Інші назви: Bończe, Buńcza, Buńcze, Genorozecz, Jednorożec, Jenorożec, Rinocerus , Rinocervus, Unicornus.[1]^{[недоступне посилання з серпня 2019]}

tufts.edu

perseus.tufts.edu

Pliny (77 AD). Book 8. Chapter 31.. Natural History. trans. John Bostock. Also Book 8. Chapter 30. and Book 11. Chapter 106.

uchicago.edu

penelope.uchicago.edu

Strabo (before 24 AD). Book 15. Chapter 1. Section 56.. Geography. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 18 жовтня 2008.

univ.gda.pl

Encyklopedia staropolska. T.1-4. — 1900-1903. — T.3. Jednorożec [Архівовано 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

Czy to prawda nie twierdzę, czy to bajka babia,
Że skoczył jednorożec Noemu z korabia,
Kiedy dla grzechów ludzkich świat potopem ginął,
I on pewnie, nie mając skrzeli, nie wypłynął.
Ludzie grzeszą? a czemuż zwierz i ptak niewinny,
Tonie do wód niebieskich potępiony rynny.
Nie wiem jako się w Polszcze tym pieczętujecie,
Czego choć kiedyś było, dziś niemasz na świecie:
Owszem, starożytności tym snadno dojść tropem.
Mówią, żeśmy są szlachta jeszcze przed Potopem.

Gloger, Zygmunt. Encyklopedia staropolska. T.1-4. — 1900-1903.
Encyklopedia staropolska. T.1-4. — 1900-1903. — T.3. Jednorożec. Архів оригіналу за 23 жовтня 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.

wbc.poznan.pl

Gednoroszecz. Rinocervus, que rinocervum album in campo celestino defert. Genus es Italia otum habens, vafrum et versutum; in Poloniam veniens Bonacza i.e. bonum tempus se nominauit quot hodie corrupto vocabulo Bonycza nominatur. Cuius primus pater Myrz

.
Długosz J. Insignia seu Clenodia Regis et Regni Poloniae. — Poznań: Zygmunt Celichowski, 1885 // Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]. — С.19.

web.archive.org

Gednoroszecz. Rinocervus, que rinocervum album in campo celestino defert. Genus es Italia otum habens, vafrum et versutum; in Poloniam veniens Bonacza i.e. bonum tempus se nominauit quot hodie corrupto vocabulo Bonycza nominatur. Cuius primus pater Myrz

.
Długosz J. Insignia seu Clenodia Regis et Regni Poloniae. — Poznań: Zygmunt Celichowski, 1885 // Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]. — С.19.

Encyklopedia staropolska. T.1-4. — 1900-1903. — T.3. Jednorożec [Архівовано 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

Czy to prawda nie twierdzę, czy to bajka babia,
Że skoczył jednorożec Noemu z korabia,
Kiedy dla grzechów ludzkich świat potopem ginął,
I on pewnie, nie mając skrzeli, nie wypłynął.
Ludzie grzeszą? a czemuż zwierz i ptak niewinny,
Tonie do wód niebieskich potępiony rynny.
Nie wiem jako się w Polszcze tym pieczętujecie,
Czego choć kiedyś było, dziś niemasz na świecie:
Owszem, starożytności tym snadno dojść tropem.
Mówią, żeśmy są szlachta jeszcze przed Potopem.

Общий гербовник дворянских родов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1797 — 1917. — Герб Бонча 1. Архів оригіналу за 24 вересня 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.
Общий гербовник дворянских родов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1797 — 1917. — Герб Бонча 2. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.
Общий гербовник дворянских родов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1797 — 1917. — Герб Бонча 3. Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 15 жовтня 2008.
Общий гербовник дворянских родов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1797 — 1917. — Герб Бонча 4. Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 15 жовтня 2008.
Paprocki, Bartosz. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584. — С. 601 — 604. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 16 жовтня 2008.
Encyklopedia staropolska. T.1-4. — 1900-1903. — T.3. Jednorożec. Архів оригіналу за 23 жовтня 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.
Skowronek, Ewa. Zarys rozwoju osadnictwa na Roztoczu Rawskim // ANNALES. — Lublin, 2002. — VOL. LVII, 10. [2]