Білий басейн (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Білий басейн" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

9web.archive.org

1^st place

1^st place

2krimoved.crimea.ua

low place

3,924^th place

low place

low place

low place

low place

1xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai

low place

low place

1livejournal.com

552^nd place

31^st place

low place

low place

low place

4,234^th place

324^th place

2^nd place

1krymology.info

low place

low place

crimea.edu

geopolitika.crimea.edu

148 УДК 333.93 Позаченюк Е. А., Лук'янова М. Ю., «Водогосподарський комплекс території Велика Феодосія, як основа сталого розвитку регіону», Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Сімферополь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2017. Процитовано 25 липня 2015. [Архівовано 2017-12-03 у Wayback Machine.]

feomapia.com

У 1888 році, у серпні, Айвазовський протягнув до Феодосії водовід зі свого Субашського маєтку…… Від цієї вежі для товстосумів провели труби, а для простого народу — поставили колонки. Дар самого знаменитого мешканця Феодосії на довгі роки створив сприятливі умови для подальшого розвитку міста. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.

krimoved.crimea.ua

М.І.Рєпніков, Ф.І.Шміт «О технике водоснабжения средневековых городов Крыма». Ще давні римські водогони: херсонеський водопровід покладений частково по потужним кам'яним акведуках в Сарандінаківській балці, є водопроводи в Ай-Тодор, у Партеніті, у Кастелі, в Алушті, поблизу Камишли, у Чуфут-Кале, в Інкермані, у гирлі річки Качи та інших місцях. Усі пізніші володарі Криму дбали не тільки про підтримку існуючих, а й про прокладання нових водопроводів. Генуезці влаштували водопроводи в Балаклаві, у Судаку, у Феодосії, де "наявність численних водопровідних труб" було встановлено ще Палласом. Татари побудували водопроводи в Старому Криму і Бахчисараї, діючі й понині, але недосліджені. Турки, врешті-решт, провели воду в Чоргунь і Ені Кале. www.krimoved.crimea.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
М.І.Рєпніков, Ф.І.Шміт «О технике водоснабжения средневековых городов Крыма». У долині Чорної річки в селі Чоргунь височіє величезна дванадцятигранна вежа (висота 19 м, діам. 12 м), всередині кругла, крита стрілчастим склепінням. Мабуть вежа - турецької споруди служила житловим донжоном та інженерною спорудою. Під вежею знаходиться величезна цистерна, у яку вода підводилася гончарними трубами з найближчою висоти на півночі. www.krimoved.crimea.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 08.08.2015.(рос.)

krymology.info

Мікрорайон «Білий басейн» — це колишня міська водонапірна вежа. Тут проходила в XIX столітті міська межа — недарма саме тут вулиця Руська (кол. Сверлова) переходить в Сімферопольське шосе, нагадуючи тим самим про старий кордон міста. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 25 липня 2015. [Архівовано 2015-05-16 у Wayback Machine.]

lib39.ru

Міловський Валентин Анатолійович, «Следы прошлого», Калінінградська область. Фотоальбом з примітками. Поява перших водонапірних башт на півночі Східної Пруссії пов'язана з будівництвом Східної залізниці в 1852-1860 роках... Більшість міських і заводських веж побудовані на початку XX століття, до I Світової війни. Це було пов'язано, насамперед, з бурхливим розвитком водопроводу. lib39.ru. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 08.08.2015.(рос.)

livejournal.com

vmoresrala.livejournal.com

…. спочатку Кошка-Чокракське джерело належало управлінню залізниць. І вежу будували, ймовірно, для потреб залізниці, оскільки в ті роки масово використовувалися паровози, а для їх заправки потрібно було багато води.

rada.gov.ua

zakon4.rada.gov.ua

Постанова ради міністрів АРК № 329 від 06 липня 2011 р. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 25 липня 2015.

ukrhim.com.ua

«Капитальный ремонт емкостей водонапорной башни „Белый бассейн“ г. Феодосия АР Крым». Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2015. [Архівовано 2014-08-03 у Wayback Machine.]

web.archive.org

М.І.Рєпніков, Ф.І.Шміт «О технике водоснабжения средневековых городов Крыма». Ще давні римські водогони: херсонеський водопровід покладений частково по потужним кам'яним акведуках в Сарандінаківській балці, є водопроводи в Ай-Тодор, у Партеніті, у Кастелі, в Алушті, поблизу Камишли, у Чуфут-Кале, в Інкермані, у гирлі річки Качи та інших місцях. Усі пізніші володарі Криму дбали не тільки про підтримку існуючих, а й про прокладання нових водопроводів. Генуезці влаштували водопроводи в Балаклаві, у Судаку, у Феодосії, де "наявність численних водопровідних труб" було встановлено ще Палласом. Татари побудували водопроводи в Старому Криму і Бахчисараї, діючі й понині, але недосліджені. Турки, врешті-решт, провели воду в Чоргунь і Ені Кале. www.krimoved.crimea.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
М.І.Рєпніков, Ф.І.Шміт «О технике водоснабжения средневековых городов Крыма». У долині Чорної річки в селі Чоргунь височіє величезна дванадцятигранна вежа (висота 19 м, діам. 12 м), всередині кругла, крита стрілчастим склепінням. Мабуть вежа - турецької споруди служила житловим донжоном та інженерною спорудою. Під вежею знаходиться величезна цистерна, у яку вода підводилася гончарними трубами з найближчою висоти на півночі. www.krimoved.crimea.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
Міловський Валентин Анатолійович, «Следы прошлого», Калінінградська область. Фотоальбом з примітками. Поява перших водонапірних башт на півночі Східної Пруссії пов'язана з будівництвом Східної залізниці в 1852-1860 роках... Більшість міських і заводських веж побудовані на початку XX століття, до I Світової війни. Це було пов'язано, насамперед, з бурхливим розвитком водопроводу. lib39.ru. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
У 1888 році, у серпні, Айвазовський протягнув до Феодосії водовід зі свого Субашського маєтку…… Від цієї вежі для товстосумів провели труби, а для простого народу — поставили колонки. Дар самого знаменитого мешканця Феодосії на довгі роки створив сприятливі умови для подальшого розвитку міста. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
Субашська вода в цілому вирішила проблему водопостачання міста. Надалі в місто надходила і вода джерела Кішка-Чокрак, що належав управлінню залізниць. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 1 березня 2022.
«Капитальный ремонт емкостей водонапорной башни „Белый бассейн“ г. Феодосия АР Крым». Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2015. [Архівовано 2014-08-03 у Wayback Machine.]
148 УДК 333.93 Позаченюк Е. А., Лук'янова М. Ю., «Водогосподарський комплекс території Велика Феодосія, як основа сталого розвитку регіону», Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Сімферополь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2017. Процитовано 25 липня 2015. [Архівовано 2017-12-03 у Wayback Machine.]
Постанова ради міністрів АРК № 329 від 06 липня 2011 р. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 25 липня 2015.
Мікрорайон «Білий басейн» — це колишня міська водонапірна вежа. Тут проходила в XIX столітті міська межа — недарма саме тут вулиця Руська (кол. Сверлова) переходить в Сімферопольське шосе, нагадуючи тим самим про старий кордон міста. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 25 липня 2015. [Архівовано 2015-05-16 у Wayback Machine.]

xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai

Субашська вода в цілому вирішила проблему водопостачання міста. Надалі в місто надходила і вода джерела Кішка-Чокрак, що належав управлінню залізниць. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 1 березня 2022.