Волинська трагедія (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Волинська трагедія" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

96web.archive.org

1^st place

1^st place

14istpravda.com.ua

4,503^rd place

69^th place

14^th place

18^th place

6radiosvoboda.org

1,910^th place

22^nd place

5,964^th place

63^rd place

low place

795^th place

3,370^th place

26^th place

1,906^th place

23^rd place

low place

330^th place

2,280^th place

20^th place

4at.ua

4,191^st place

87^th place

3diasporiana.org.ua

low place

159^th place

low place

436^th place

3e-reading.club

4,899^th place

290^th place

3eurointegration.com.ua

6,589^th place

93^rd place

3umoloda.kiev.ua

low place

124^th place

low place

551^st place

2history.org.ua

1,693^rd place

14^th place

low place

180^th place

636^th place

10^th place

6,867^th place

95^th place

668^th place

1,158^th place

1pravda.lutsk.ua

low place

9,047^th place

1irbis-nbuv.gov.ua

5,555^th place

58^th place

1ukrgazetaplus.net

low place

8,896^th place

1poliskasich.org.ua

low place

low place

1lb.ua

2,725^th place

50^th place

low place

low place

2,689^th place

793^rd place

9^th place

7^th place

1novadoba.org.ua

low place

low place

4,048^th place

5,344^th place

1stankiewicze.com

low place

low place

1ottawa-litopys.org

low place

8,198^th place

1quebec-ukraine.com

low place

3,727^th place

low place

low place

482^nd place

59^th place

2,834^th place

30^th place

low place

198^th place

low place

low place

1argumentua.com

low place

705^th place

low place

431^st place

low place

low place

1livejournal.com

552^nd place

31^st place

1webnode.com.ua

low place

3,321^st place

low place

940^th place

1books.google.com

3^rd place

11^th place

1poshuk.lviv.ua

low place

low place

1bukinfo.com.ua

low place

2,083^rd place

low place

8,086^th place

low place

low place

low place

426^th place

low place

low place

1wp.pl

749^th place

1,093^rd place

low place

7,235^th place

7,953^rd place

106^th place

low place

886^th place

6,836^th place

84^th place

low place

363^rd place

2,072^nd place

16^th place

611^th place

872^nd place

1nv.ua

2,637^th place

45^th place

320^th place

237^th place

low place

444^th place

112.ua

ua.112.ua

Сергій Звиглянич. Волинська трагедія чи Волинська різанина?. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 15 липня 2016.

archive.today

Ярослав Тирик, Богдан Макаришин. Обпалена вогнем свобода. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
Ґжеґож Мотика. Польська реакція на дії УПА: масштаб і перебіг каральних акцій. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
Джаред Макбрайд Крізь етнічні лінзи, неясно: масові вбивства у Малині, липень 1943. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
Jared McBride. Contesting The Malyn Massacre: The Legacy Of Inter-Ethnic Violence And The Second World War In Eastern Europe(англ.)
Paweł Bohdanowicz Ofiary UPA na fotografiach?(пол.)
Нові польські фейки-фотографії Волинської різанини
Dobrodziej. Ми всі Кресо-брехуни?. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.

argumentua.com

Євген Місило. «Волинська різанина»: міф про «100 тисяч». Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.

at.ua

pharisai.at.ua

Подворняк Мих. Вітер з Волині [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]. — Ч. 7
Михайло Подворняк. Вітер з Волині. Ч.7. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.

turka.at.ua

Ярослав Тирик, Богдан Макаришин. Обпалена вогнем свобода. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 29 червня 2013.

ukrhist.at.ua

Червоній В. «Волинь 1943-44 рр. Жертви злочинів чи справедливої національно-визвольної боротьби?». Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 1 червня 2012.

avr.org.ua

Комунікат в справі подій на Волині. липень 1943. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
Українські протипольські відплатні акції. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
Звіти з відбутих протипольських відплатних акцій на терені окр. Рава Руська. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
Звіт «Збройна боротьба українського народу проти окупантів/вістки з українських земель за час від січня до серпня 1944 р./». Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
Українські протипольські відплатні акції. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.

books.google.com

Царух. Трагедія волинських сіл. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.

bukinfo.com.ua

Кравчук назвав регіоналів, серед яких Семенюк і Федоряк, які закликали польський Сейм визнати події на Волині геноцидом, «зрадниками українського народу». Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 12 липня 2016.

chtyvo.org.ua

Мотика, Ґжеґож. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр. Сторінка 72 (Українська) .
Микола Сивіцький. Історія польсько-українських конфліктів. Том 2. Баланс «боротьби за польськість» [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]. — С. 18—27.
Ярослав Борщик. До проблеми польських «відплатних акцій» на Волині (березень — початок липня 1943 року). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
Ярослав Борщик Польська та українська версії пацифікації Малина 13 липня 1943 року: джерелознавчий аналіз. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.

diasporiana.org.ua

Т. Армія без держави: слава і трагедія українського повстанського руху. Спогади.— Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1981.— С. 251^{[недоступне посилання]}
Скорупський, Максим. Туди, де бій за волю. Сторінка 92-95 (Українська) .
Іван Кедрин-Рудницький. Homo politicus. Причини упадку Польщі. Краків, 1940. с. 272—273, 282, 283. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.

e-reading.club

Ґжеґож Мотика. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943—1947 рр. Спроба підведення підсумку: «війна у війні», геноцид, сталінські етнічні чистки. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
Ґжеґож Мотика. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943—1947 рр. Український бунт. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943—1947 рр. Як оцінювати польські відплатні акції та операцію «Вісла»?. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 4 серпня 2019.

eurointegration.com.ua

Польща: спалена поляками Сагринь знову стала ілюстрацією «злочинів українських націоналістів». Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
зокрема, стверджував, що зараз українці ставлять пам'ятники бандерівцям, потім будуть готові застосувати, зокрема, масові убивства → Украинцы должны признать себя виновными в геноциде поляков — сенатор ПиС [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Сенат Польши призвал признать Волынскую трагедию геноцидом. eurointegration.com.ua. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2017.

expres.ua

У Польщі оцінили вклякання Порошенка і тепер очікують зміни. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 11 липня 2016.
Польський сейм ухвалив постанову про геноцид з боку українців. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
Президент відреагував на рішення польського сейму щодо «геноциду». Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
Посол Дещиця прокоментував «геноцидне» рішення сейму. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 22 липня 2016.

fronda.pl

Prof.Jan Żaryn dla Fronda.pl: Gloryfikując UPA, Ukraina stawia się poza cywilizacją Europy [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

genocide.pl

Straty polskie w wyniku terroru i ludobójstwa ukraińskiego w latach 1939—1945 — próba szacunku całości [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)

glavred.info

Жарин задал жару: почему польский сенатор бросил вызов Украине [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

history.org.ua

Володимир Косик. (Париж — Мюнхен). Українсько-польське протистояння під час німецької окупації [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 381.
«Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія». Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси. Розділ 5. Бойові дії ОУН і УПА на антипольському фронті ст. 253—258 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2019. Процитовано 26 лютого 2019.

ipn.gov.pl

Kresowa księga sprawiedliwych 1939—1945. Інформація на сайті Інституту національної пам'яті Польщі^{[недоступне посилання з грудня 2021]}

ipress.ua

Міро́слав Чех. Як Москва відкрила браму до пекла на Волині [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.] І українці, і поляки були пішаками у грі великих держав // «iPress.ua» from: Mirosław Czech. Jak Moskwa rozpętała piekło na Wołyniu [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] // Gazeta Wyborcza, 08.03.2013 21:14
Ярослав Іваночко. «Українці не ходили на польську етнічну землю вбивати поляків. А поляки йшли». Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 4 червня 2022.

irbis-nbuv.gov.ua

Андрій Боляновський [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.]. Проблема кількості польських жертв волинської трагедії 1943 року // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2013. — Вип. 6. — С. 129—142

istpravda.com.ua

Іван Ольховський. Зігнули Мотику. У продовження «волинської» полеміки [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Іван Ольховський. Чому «Вісла» не дорівнює Волині. Відкритий лист до Ґжеґожа Мотики. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
Іван Патриляк. Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українсько конфлікту. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
Ільюшин І. Волинська трагедія 1943—1944 рр.: пошук між «двома правдами» [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.].
Іван Ольховський. Зігнули Мотику. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Ярослав Борщик. Наталка Позняк-Хоменко. Волинь до «Волині»: протистояння почалося задовго до липня 43-го. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці і поляки. www.istpravda.com.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
Іван Ольховський. Зігнули Мотику. У продовження «волинської» полеміки. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
Володимир В'ятрович: «Волинська трагедія — частина польсько-української війни». Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
Дмитро Вєдєнєєв. Готові до бактеріологічної війни. Польські націоналісти в Україні. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 17 листопада 2012.
Польський телеканал проілюстрував «геноцид поляків» знімком українських жертв. 18+. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
Олександр Зінченко. Найкращий час для примирення минув. Що далі?. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
Андрій Козацький. Волинь: невдала спроба «остаточного розв'язання» наукової проблеми. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
Виступ Порошенка. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 24 грудня 2014.

janzaryn.pl

SENATOR RP W OKRĘGU WYBORCZYM NR 40. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 19 липня 2016.

ji.lviv.ua

Ігор Ільюшин. Польське підпілля на території Західної України в роки Другої світової війни [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Ґжеґож Мотика. Польська реакція на дії УПА: масштаб і перебіг каральних акцій. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
Макарчук С. Втрати населення на Волині в 1941—1947 pp. [Архівовано 20 липня 2013 у Wayback Machine.]

kholm1938.net

Коровицький Іван. Нищення церков на Холмщині [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.]

kresy.pl

Macierewicz o rzezi wołyńskiej: Źródłem jest Rosja [+VIDEO] [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

lb.ua

СБУ передасть всі архіви КДБ Інституту національної пам'яті

livejournal.com

history-ukraine.livejournal.com

Джаред Макбрайд Крізь етнічні лінзи, неясно: масові вбивства у Малині, липень 1943. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.

memory.gov.ua

Іван Патриляк. Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.

nbuv.gov.ua

nbuv.gov.ua

Андрій Боляновський [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.]. Проблема кількості польських жертв волинської трагедії 1943 року // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2013. — Вип. 6. — С. 129—142
Боляновський А. Проблема кількості польських жертв волинської трагедії 1943 року

archive.nbuv.gov.ua

Оксана Каліщук. Проблема українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях у роки другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Українсько-польський обмін населенням у 1944—1946 рр.: новітня історіографія^{[недоступне посилання з червня 2019]}

novadoba.org.ua

Волинська трагедія: дві правди (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2012.

nv.ua

Сейм Польщі ухвалив резолюцію про Волинську трагедію. У ній зазначено, що «примирення має включати визнання провини». 11.07.2023, 22:32

onet.pl

wiadomosci.onet.pl

Rzecznik MSZ: prezydent Zełenski powinien przeprosić za Wołyń [WYWIAD. // MAGDALENA RIGAMONTI 19.05.2023, 16:38]

ottawa-litopys.org

forum.ottawa-litopys.org

У багатьох округах ці загони були основою німецьких поліційних сил. (За: Євген Штендера. Досліди історії УПА в Польській Народній Республіці [Архівовано 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.].)

poliskasich.org.ua

Іван Ольховський. У погоні за великою кількістю жертв волинської різанини польські дослідники Семашки заживо похоронили близько 200 мешканців колонії Їльники на Рівненщині. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.

polradio.pl

Міхал Дворчик: Найбільшою проблемою є історична політика Києва. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.

poshuk.lviv.ua

Ярослав Царук. Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

pravda.com.ua

Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію геноцидом. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
Рада готує відповідь польському Сенату щодо Волинської трагедії. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 17 липня 2016.

pravda.lutsk.ua

Книга «Кривава Волинь» розставить усі крапки над «і» в українсько-польському протистоянні?. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 19 вересня 2013.

quebec-ukraine.com

zustrich.quebec-ukraine.com

Тарас Бульба-Боровець. Армія без держави. Частина третя. Революційно-партизанська боротьба проти Гітлера (1942—1944). Розділ дванадцятий. Партійна боротьба за УПА. Архів оригіналу за 12 вересня 2009. Процитовано 15 грудня 2012.

radiosvoboda.org

До порозуміння щодо Волинської трагедії… через звинувачення?. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
Львівські науковці про історичну правду щодо збройного міжнаціонального конфлікту на Волині у 1943 році. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 10 березня 2013.
Україна і резолюція Сейму Польщі. Прощання з польськими ілюзіями?. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
Комітет Ради у закордонних справах про «волинську постанову»: некоректна оцінка подій на Волині. Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
В'ятрович: «волинська постанова» Сейму є «висловленням жалю за втраченими територіями». Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
Президент Польщі знову назвав події Волинської трагедії «геноцидом» і «етнічною чисткою». 08.07.2018

runivers.ru

Неизвестная война в Карпатах. Карпатская Сечь. [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] // С. Чуев Проклятые солдаты. Предатели на стороне III рейха. М., 2004

scribd.com

Timothy Snyder. The Reconstructuion of Nations [Архівовано 10 лютий 2014 у Wayback Machine.]. — New Haven : Yale University Press. — P. 173—174.

sejm.gov.pl

Hołd Sejmu dla ofiar ukraińskiego ludobójstwa. Uchwała w 80. rocznicę Rzezi Wołyńskiej

senat.gov.pl

Jan Żaryn // Senatorowie [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

stankiewicze.com

Kresowa księga sprawiedliwych 1939—1945 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.

studylib.net

Jared McBride. Through an Ethnic Lens, Darkly: The Massacre at Malyn, July 1943(англ.)

tsn.ua

Історія з грифом «Секретно»: Наказ, якого не було. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 4 квітня 2013.
Історія з грифом «Секретно»: Наказ, якого не було. Продовжуємо пошук. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 4 квітня 2013.
Посол України обурився заявою МЗС Польщі про те, як Зеленський має «перепросити за Волинь». // Автор: Христина Головчак. 20.05.2023, 13:35
Відрубані голови та дитина на вилах: у Польщі представили пам'ятник жертвам Волинської трагедії

tyzhden.ua

На сайті Верховної Ради з'явився проект заяви-відповіді Польщі щодо Волинської трагедії [Архівовано 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]

uamoderna.com

Ґжеґож Мотика: «Більше двадцяти років тому я ступив на „українську стежку“ і йду нею з приємністю, бо Україна є захоплюючим краєм з цікавою історією». Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.

uinp.gov.ua

«Волинська трагедія – жахлива подія нашого минулого. Забуття чи приховування – неможливе і неприпустиме» – УІНП

ukranews.com

У Польщі можуть визнати Волинську трагедію геноцидом. ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016.
Порошенко став на коліна перед меморіалом жертвам Волинської трагедії у Варшаві. ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016.

ukrgazetaplus.net

Кривава Волинь [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Українська газета Плюс, 18-31 грудня 2008

ukrinform.ua

Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті. Спільне майбутнє України і Польщі можливе через примирення навколо тем минулого. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.

umoloda.kiev.ua

Романюк Н. Ющенко і Валенса: просимо прощення і прощаємо // Україна молода [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Не так досягають порозуміння. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
Ляшко: Змовчати приниження нації — злочин [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]

unian.ua

СБУ оприлюднила факти компрометації бійців ОУН-УПА чекістами. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 15 червня 2019.

unn.com.ua

Міністр оборони Польщі назвав Росію винною у Волинській трагедії. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 15 липня 2016.

vgolos.com.ua

Дуда зманіпулював кількістю жертв Волинської трагедії, — В'ятрович [Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.] // Вголос. — 2018. — 9 липня

web.archive.org

Ігор Ільюшин. Польське підпілля на території Західної України в роки Другої світової війни [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Міро́слав Чех. Як Москва відкрила браму до пекла на Волині [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.] І українці, і поляки були пішаками у грі великих держав // «iPress.ua» from: Mirosław Czech. Jak Moskwa rozpętała piekło na Wołyniu [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] // Gazeta Wyborcza, 08.03.2013 21:14
Іван Ольховський. Зігнули Мотику. У продовження «волинської» полеміки [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Книга «Кривава Волинь» розставить усі крапки над «і» в українсько-польському протистоянні?. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 19 вересня 2013.
Іван Ольховський. Чому «Вісла» не дорівнює Волині. Відкритий лист до Ґжеґожа Мотики. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
Андрій Боляновський [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.]. Проблема кількості польських жертв волинської трагедії 1943 року // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2013. — Вип. 6. — С. 129—142
Микола Сивіцький. Історія польсько-українських конфліктів. Том 2. Баланс «боротьби за польськість» [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]. — С. 18—27.
Кривава Волинь [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Українська газета Плюс, 18-31 грудня 2008
Володимир Косик. (Париж — Мюнхен). Українсько-польське протистояння під час німецької окупації [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 381.
Оксана Каліщук. Проблема українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях у роки другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Володимир Сергійчук. Володимир Сергійчук Втрати населення в ході польсько-українського міжнаціонального конфлікту в роки Другої світової війни
Іван Патриляк. Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українсько конфлікту. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
Іван Ольховський. У погоні за великою кількістю жертв волинської різанини польські дослідники Семашки заживо похоронили близько 200 мешканців колонії Їльники на Рівненщині. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
До порозуміння щодо Волинської трагедії… через звинувачення?. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
Коровицький Іван. Нищення церков на Холмщині [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Ґжеґож Мотика: Наші — не завжди добрі. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
Неизвестная война в Карпатах. Карпатская Сечь. [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] // С. Чуев Проклятые солдаты. Предатели на стороне III рейха. М., 2004
Іван Кедрин-Рудницький. Homo politicus. Причини упадку Польщі. Краків, 1940. с. 272—273, 282, 283. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
Володимир В'ятрович: Мене лякає така собі «гонка трупів» у Волинській трагедії. Архів оригіналу за 1 жовтня 2011. Процитовано 4 жовтня 2011.
Історія з грифом «Секретно»: Наказ, якого не було. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 4 квітня 2013.
Історія з грифом «Секретно»: Наказ, якого не було. Продовжуємо пошук. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 4 квітня 2013.
Волинська трагедія: дві правди (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2012.
Володимир В'ятрович. День у календарі. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 квітня 2013.
Володимир В'ятрович. 11.07.1943: трагедія і спекуляції. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
Комунікат в справі подій на Волині. липень 1943. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
Kresowa księga sprawiedliwych 1939—1945 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
У багатьох округах ці загони були основою німецьких поліційних сил. (За: Євген Штендера. Досліди історії УПА в Польській Народній Республіці [Архівовано 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.].)
Львівські науковці про історичну правду щодо збройного міжнаціонального конфлікту на Волині у 1943 році. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 10 березня 2013.
«Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія». Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси. Розділ 5. Бойові дії ОУН і УПА на антипольському фронті ст. 253—258 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
Тарас Бульба-Боровець. Армія без держави. Частина третя. Революційно-партизанська боротьба проти Гітлера (1942—1944). Розділ дванадцятий. Партійна боротьба за УПА. Архів оригіналу за 12 вересня 2009. Процитовано 15 грудня 2012.
Подворняк Мих. Вітер з Волині [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]. — Ч. 7
Ільюшин І. Волинська трагедія 1943—1944 рр.: пошук між «двома правдами» [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.].
Іван Ольховський. Зігнули Мотику. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Ярослав Борщик. Наталка Позняк-Хоменко. Волинь до «Волині»: протистояння почалося задовго до липня 43-го. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Timothy Snyder. The Reconstructuion of Nations [Архівовано 10 лютий 2014 у Wayback Machine.]. — New Haven : Yale University Press. — P. 173—174.
Володимир В'ятрович. Буря наді Львовом [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Zaxid.net, 25 липня 2013.
Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці і поляки. www.istpravda.com.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
СБУ оприлюднила факти компрометації бійців ОУН-УПА чекістами. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 15 червня 2019.
Іван Ольховський. Зігнули Мотику. У продовження «волинської» полеміки. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
Recent Polish Historiography on Polish-Ukrainian Relations During World War II and its Aftermath, pages 4-5 and 11-12. Written by Rafal Wnuk, Institute for National Remembrance, Lublin.
Сергій Звиглянич. Волинська трагедія чи Волинська різанина?. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
Straty polskie w wyniku terroru i ludobójstwa ukraińskiego w latach 1939—1945 — próba szacunku całości [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
Ярослав Борщик. До проблеми польських «відплатних акцій» на Волині (березень — початок липня 1943 року). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
Ярослав Іваночко. «Українці не ходили на польську етнічну землю вбивати поляків. А поляки йшли». Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 4 червня 2022.
Євген Місило. «Волинська різанина»: міф про «100 тисяч». Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
Володимир В'ятрович: «Волинська трагедія — частина польсько-української війни». Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
Іван Патриляк. Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
Дмитро Вєдєнєєв. Готові до бактеріологічної війни. Польські націоналісти в Україні. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 17 листопада 2012.
Ґжеґож Мотика. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943—1947 рр. Спроба підведення підсумку: «війна у війні», геноцид, сталінські етнічні чистки. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
Ґжеґож Мотика. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943—1947 рр. Український бунт. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
Ярослав Борщик Польська та українська версії пацифікації Малина 13 липня 1943 року: джерелознавчий аналіз. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
Польський телеканал проілюстрував «геноцид поляків» знімком українських жертв. 18+. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
Польща: спалена поляками Сагринь знову стала ілюстрацією «злочинів українських націоналістів». Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
Андрій КОЗИЦЬКИЙ: «До роз'ятрювання питання Волинської трагедії може бути причетна Росія». Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
Волинь: «геноцид» чи «військовий злочин»?. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943—1947 рр. Як оцінювати польські відплатні акції та операцію «Вісла»?. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 4 серпня 2019.
Ґжеґож Мотика: «Більше двадцяти років тому я ступив на „українську стежку“ і йду нею з приємністю, бо Україна є захоплюючим краєм з цікавою історією». Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
Олександр Зінченко. Найкращий час для примирення минув. Що далі?. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
Царух. Трагедія волинських сіл. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.
Українські протипольські відплатні акції. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
Звіти з відбутих протипольських відплатних акцій на терені окр. Рава Руська. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
Звіт «Збройна боротьба українського народу проти окупантів/вістки з українських земель за час від січня до серпня 1944 р./». Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
Українські протипольські відплатні акції. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
Іван Йовик Нескорена нація. Відплатні акції
Михайло Подворняк. Вітер з Волині. Ч.7. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
Андрій Козацький. Волинь: невдала спроба «остаточного розв'язання» наукової проблеми. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
Червоній В. «Волинь 1943-44 рр. Жертви злочинів чи справедливої національно-визвольної боротьби?». Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 1 червня 2012.
Макарчук С. Втрати населення на Волині в 1941—1947 pp. [Архівовано 20 липня 2013 у Wayback Machine.]
Кравчук назвав регіоналів, серед яких Семенюк і Федоряк, які закликали польський Сейм визнати події на Волині геноцидом, «зрадниками українського народу». Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію геноцидом. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
Виступ Порошенка. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 24 грудня 2014.
зокрема, стверджував, що зараз українці ставлять пам'ятники бандерівцям, потім будуть готові застосувати, зокрема, масові убивства → Украинцы должны признать себя виновными в геноциде поляков — сенатор ПиС [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Jan Żaryn // Senatorowie [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
SENATOR RP W OKRĘGU WYBORCZYM NR 40. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 19 липня 2016.
Жарин задал жару: почему польский сенатор бросил вызов Украине [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Рада готує відповідь польському Сенату щодо Волинської трагедії. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
Prof.Jan Żaryn dla Fronda.pl: Gloryfikując UPA, Ukraina stawia się poza cywilizacją Europy [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Романюк Н. Ющенко і Валенса: просимо прощення і прощаємо // Україна молода [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.]
У Польщі можуть визнати Волинську трагедію геноцидом. ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016.
Сенат Польши призвал признать Волынскую трагедию геноцидом. eurointegration.com.ua. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2017.
Порошенко став на коліна перед меморіалом жертвам Волинської трагедії у Варшаві. ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016.
У Польщі оцінили вклякання Порошенка і тепер очікують зміни. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 11 липня 2016.
Не так досягають порозуміння. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
Ляшко: Змовчати приниження нації — злочин [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Macierewicz o rzezi wołyńskiej: Źródłem jest Rosja [+VIDEO] [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Міністр оборони Польщі назвав Росію винною у Волинській трагедії. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 15 липня 2016.
Міхал Дворчик: Найбільшою проблемою є історична політика Києва. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
Польський сейм ухвалив постанову про геноцид з боку українців. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
Президент відреагував на рішення польського сейму щодо «геноциду». Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
Посол Дещиця прокоментував «геноцидне» рішення сейму. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
Україна і резолюція Сейму Польщі. Прощання з польськими ілюзіями?. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
Комітет Ради у закордонних справах про «волинську постанову»: некоректна оцінка подій на Волині. Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
В'ятрович: «волинська постанова» Сейму є «висловленням жалю за втраченими територіями». Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
На сайті Верховної Ради з'явився проект заяви-відповіді Польщі щодо Волинської трагедії [Архівовано 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Дуда зманіпулював кількістю жертв Волинської трагедії, — В'ятрович [Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.] // Вголос. — 2018. — 9 липня
Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті. Спільне майбутнє України і Польщі можливе через примирення навколо тем минулого. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.

webnode.com.ua

dobrodziej.webnode.com.ua

Dobrodziej. Ми всі Кресо-брехуни?. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.

wikipedia.org

pl.wikipedia.org

Спогади вояка 27-ї Волинської піхотної дивізії^[pl] АК Леона Карловича: «Коли ми наближалися до українських сіл, нам було суворо заборонено розмовляти по-польськи. Ми вдавали їхній загін.» (За: Karłowicz L. Od Zasmyk do Skrobowa. — Opole, 1994. — S. 149—150.)

wp.pl

wiadomosci.wp.pl

Senat upamiętnił ofiary rzezi wołyńskiej (пол.)

wyborcza.pl

Міро́слав Чех. Як Москва відкрила браму до пекла на Волині [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.] І українці, і поляки були пішаками у грі великих держав // «iPress.ua» from: Mirosław Czech. Jak Moskwa rozpętała piekło na Wołyniu [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] // Gazeta Wyborcza, 08.03.2013 21:14

wz.lviv.ua

Андрій КОЗИЦЬКИЙ: «До роз'ятрювання питання Волинської трагедії може бути причетна Росія». Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
Волинь: «геноцид» чи «військовий злочин»?. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.

youtube.com

Богдан Гудь. Волинська різанина. Чи маємо ми щороку вибачатися перед поляками?

zaxid.net

Ґжеґож Мотика: Наші — не завжди добрі. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
Володимир В'ятрович: Мене лякає така собі «гонка трупів» у Волинській трагедії. Архів оригіналу за 1 жовтня 2011. Процитовано 4 жовтня 2011.
Володимир В'ятрович. День у календарі. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 квітня 2013.
Володимир В'ятрович. 11.07.1943: трагедія і спекуляції. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
Володимир В'ятрович. Буря наді Львовом [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Zaxid.net, 25 липня 2013.