Doc. 10676. Honouring of obligations and commitments by Ukraine. Report = [Доповідь Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо виконання Україною обов’язків та зобов’язань, у т. ч. Резолюція ПАРЄ № 1466 та Рекомендація ПАРЄ № 1722 від 5 жовтня 2005 р.]. — 2005. — 19 September. — Дата звернення: 12.04.2024. — Цитата: «271. According to the 2005 Report by Quaker Council for European Affairs, the 1999 Law on Alternative Civil Service requires revision since it explicitly restricts the right to conscientious objection to religious grounds; non-religious conscientious objectors (COs) have no chance of obtaining CO status. In 2001, the United Nations Human Rights Committee called upon the Ukrainian government to “widen the grounds for conscientious objection in law so that they apply, without discrimination, to all religious beliefs and other convictions and that any alternative service required for conscientious objectors be performed in a non-discriminatory manner”. The Ukrainian government is, however, not known to be considering widening the grounds for recognition. Consequently, non-religious COs can only avoid military service by bribing draft officials or by not responding to call-up orders».
Доповідь Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо виконання Україною обов’язків та зобов’язань, у тому числі Резолюція ПАРЄ № 1466 та Рекомендація ПАРЄ № 1722 від 5 жовтня 2005 року. Неофіційний переклад оприлюднюється з дозволу делегації Верховної Ради України в ПАРЄ[недоступне посилання] : [арх. 27.09.2007] // Міністерство юстиції України. — Дата звернення: 01.07.2024. — Цитата: «271. Відповідно до Звіту 2005 року Квакерської Ради у Європейських Справах (Quaker Council for European Affairs), Закон 1999 року про альтернативну (невійськову) службу вимагає перегляду, оскільки він прямо обмежує право на відмову від військової служби релігійними переконаннями; ті, хто відмовляються служити з інших міркувань, не мають можливості проходження невійськової служби. У 2001 році, Комітет з прав людини ООН закликав уряд України «розширити в законі підстави для відмови від військової служби для поширення їх, без дискримінації, на всі релігійні вірування та інші переконання, і щоб будь-яка альтернативна служба для відмовників за ідейними міркуваннями здійснювалась без дискримінації» [212]. Проте, відсутня інформація про те, що органи влади України розглядають питання розширення леґітимних підстав для відмови від військової служби. Відповідно, ті, хто відмовляються від проходження військової служби не за релігійними переконаннями, можуть уникнути служби лише шляхом підкупу військових посадовців або ухиляючись від призову [213]».
Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/389-19 (дата звернення: 12.04.2024).
Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/64/2022 (дата звернення: 12.04.2024).
refworld.org
United Nations, Conscientious Objection to Military Service, E/CN.4/Sub.2/1983/30/Rev.1, 1985. — Дата звернення: 12.04.2024. — Цитата: «21. By “conscience” is meant genuine ethical convictions, which may be of religious or humanist inspiration, and supported by a variety of sources, such as the Charter of the United Nations, declarations and resolutions of the United Nations itself or declarations of religious or secular non-governmental organizations».
Доповідь Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо виконання Україною обов’язків та зобов’язань, у тому числі Резолюція ПАРЄ № 1466 та Рекомендація ПАРЄ № 1722 від 5 жовтня 2005 року. Неофіційний переклад оприлюднюється з дозволу делегації Верховної Ради України в ПАРЄ[недоступне посилання] : [арх. 27.09.2007] // Міністерство юстиції України. — Дата звернення: 01.07.2024. — Цитата: «271. Відповідно до Звіту 2005 року Квакерської Ради у Європейських Справах (Quaker Council for European Affairs), Закон 1999 року про альтернативну (невійськову) службу вимагає перегляду, оскільки він прямо обмежує право на відмову від військової служби релігійними переконаннями; ті, хто відмовляються служити з інших міркувань, не мають можливості проходження невійськової служби. У 2001 році, Комітет з прав людини ООН закликав уряд України «розширити в законі підстави для відмови від військової служби для поширення їх, без дискримінації, на всі релігійні вірування та інші переконання, і щоб будь-яка альтернативна служба для відмовників за ідейними міркуваннями здійснювалась без дискримінації» [212]. Проте, відсутня інформація про те, що органи влади України розглядають питання розширення леґітимних підстав для відмови від військової служби. Відповідно, ті, хто відмовляються від проходження військової служби не за релігійними переконаннями, можуть уникнути служби лише шляхом підкупу військових посадовців або ухиляючись від призову [213]».