Військо Запорозьке (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Військо Запорозьке" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

8web.archive.org

1^st place

1^st place

5litopys.org.ua

2,408^th place

25^th place

1history.org.ua

1,693^rd place

14^th place

3,370^th place

26^th place

low place

1,078^th place

chtyvo.org.ua

Щербак В. О. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст. [Архівовано 24 січня 2020 у Wayback Machine.]— К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000.

history.org.ua

П. М. Сас. Військо Запорозьке [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 542. — ISBN 966-00-0734-5.

litopys.org.ua

Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie. Ensemble leurs moeurs, façons de viures, et de faire la Guerre. Par le Sieur de Beauplan. — A Rouen, Chez Jacques Cailloue, 1660. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 29 січня 2008.
Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. Архів оригіналу за 8 квітня 2005. Процитовано 29 січня 2008.
Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / Пер. із староукр. — К.: Т-во «Знання» України, 1992. Архів оригіналу за 20 серпня 2008. Процитовано 29 січня 2008.
Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.; Літопис. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991. Архів оригіналу за 9 січня 2008. Процитовано 29 січня 2008.
Симоновский П. И. Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах.— Москва, 1847. Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 29 січня 2008.

onu.edu.ua

visbio.onu.edu.ua

Ольга Утевська. Походження основних груп козацтва за даними про поліморфізм Y-хромосоми. visbio.onu.edu.ua. Вісник Одеського НУ: Біологія. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 11 березня 2018.

web.archive.org

П. М. Сас. Військо Запорозьке [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 542. — ISBN 966-00-0734-5.
Щербак В. О. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст. [Архівовано 24 січня 2020 у Wayback Machine.]— К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000.
Ольга Утевська. Походження основних груп козацтва за даними про поліморфізм Y-хромосоми. visbio.onu.edu.ua. Вісник Одеського НУ: Біологія. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 11 березня 2018.
Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie. Ensemble leurs moeurs, façons de viures, et de faire la Guerre. Par le Sieur de Beauplan. — A Rouen, Chez Jacques Cailloue, 1660. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 29 січня 2008.
Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. Архів оригіналу за 8 квітня 2005. Процитовано 29 січня 2008.
Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / Пер. із староукр. — К.: Т-во «Знання» України, 1992. Архів оригіналу за 20 серпня 2008. Процитовано 29 січня 2008.
Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.; Літопис. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991. Архів оригіналу за 9 січня 2008. Процитовано 29 січня 2008.
Симоновский П. И. Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах.— Москва, 1847. Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 29 січня 2008.