Грузинська мрія (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Грузинська мрія" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

23web.archive.org

1^st place

10ekhokavkaza.com

low place

5,046^th place

2rbc.ua

2,457^th place

29^th place

1europa.eu

68^th place

77^th place

1expertpolls.ge

low place

1novynarnia.com

5,584^th place

60^th place

1hromadske.ua

5,918^th place

92^nd place

1day.kyiv.ua

6,252^nd place

102^nd place

1neweurope.eu

low place

1euronews.com

612^th place

549^th place

1ponarseurasia.org

low place

1transparency.ge

low place

1civil.ge

4,397^th place

2,112^th place

1liberation.fr

232^nd place

4,852^nd place

1jam-news.net

low place

1pravda.com.ua

636^th place

10^th place

civil.ge

Public Attitudes in TI Georgia’s Opinion Survey. civil.ge. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 22 січня 2021.

day.kyiv.ua

m.day.kyiv.ua

Газета «День»: Чи зазнає краху «Грузинська мрія»? (24.06.2019). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 травня 2020.

ekhokavkaza.com

Нонна Суварян (11 грудня 2011). Іванішвілі презентував «Грузинську мрію» (російською) . «Эхо Кавказа». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Іванішвілі створює громадський рух " Грузинська мрія " (російською) . «Эхо Кавказа». 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Презентація руху " Грузинська мрія " відкладена на невизначений термін (російською) . «Эхо Кавказа». 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Офіс руху " Грузинська мрія " відкриється в "Палаці царя Ростома " в Тбілісі (російською) . «Ехо Кавказу». 24 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Головний офіс «Грузинської мрії» почав функціонувати в колишньому Будинку журналістів (російською) . «Эхо Кавказа». 12 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Іванішвілі почне відкривати офіси «Грузинської мрії» з 11 грудня (російською) . «Эхо Кавказа». 5 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
"Грузинська мрія " повинна представити фінансовий звіт в Контрольну палату (російською) . «Эхо Кавказа». 5 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
«Грузинська мрія» збирається співпрацювати з контрольною палатою (російською) . «Эхо Кавказа». 6 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
"Грузинська мрія " вимагає роз'яснень від Контрольної палати (російською) . «Эхо Кавказа». 10 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Нонна Суварян (11 січня 2012). Контрольний запит призвів до конфлікту (російською) . «Эхо Кавказа». Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.

euronews.com

Georgia's ruling party wins parliamentary vote, opposition calls for protests. EuroNews. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 22 січня 2021.

europa.eu

europarl.europa.eu

Georgia: political parties and the EU (PDF). European Parliamentary Research Service. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.

expertpolls.ge

Kakachia, Kornely (2017). The First 100 Days of The Georgian Dream Government: A Reality Check (PDF). Tbilisi, Georgia: Georgian Institute of Politics. Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020. One should not forget that, despite having a strong liberal wing, GD views itself as a center-left party and is an observer member of the Party of European Socialists (PES) in the European Parliament.

hromadske.ua

Вибори в Грузії як неформальна боротьба Саакашвілі та олігарха Іванішвілі. Переміг другий. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 12 серпня 2019.

jam-news.net

Survey in Georgia: 41% support opposition, 23% ruling party Georgian Dream. Other stats. jam-news.net. 19 листопаду 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 22 січня 2021.

liberation.fr

Саакашвілі визнав, що його партія програє за списками. «Українська правда». 1 жовтня 2012. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 1 жовтня 2012.

neweurope.eu

Free and fair elections show Georgia is still a shining light. New Europe. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.

novynarnia.com

У другому турі виборів у Грузії перемогу здобула проросійська “Грузинська мрія”. Новинарня (укр.). 31 жовтня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2019.

ponarseurasia.org

October 2020 Parliamentary Elections: Georgia at the Crossroads. PONARS Eurasia. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 22 січня 2021.

pravda.com.ua

Парламент Грузії проголосував за безальтернативність інтеграції в ЄС і НАТО. Українська правда. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 21 січня 2020.

rbc.ua

У Грузії впала підтримка проросійської правлячої партії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
У Грузії проросійська партія хоче імпічменту президента: подання передали до КС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.

transparency.ge

Georgia’s Economic Dependence on Russia: Trends and Threats. Transparency International Georgia. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.

web.archive.org

Georgia: political parties and the EU (PDF). European Parliamentary Research Service. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.
Kakachia, Kornely (2017). The First 100 Days of The Georgian Dream Government: A Reality Check (PDF). Tbilisi, Georgia: Georgian Institute of Politics. Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020. One should not forget that, despite having a strong liberal wing, GD views itself as a center-left party and is an observer member of the Party of European Socialists (PES) in the European Parliament.
У другому турі виборів у Грузії перемогу здобула проросійська “Грузинська мрія”. Новинарня (укр.). 31 жовтня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2019.
Вибори в Грузії як неформальна боротьба Саакашвілі та олігарха Іванішвілі. Переміг другий. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 12 серпня 2019.
Газета «День»: Чи зазнає краху «Грузинська мрія»? (24.06.2019). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 травня 2020.
Free and fair elections show Georgia is still a shining light. New Europe. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
Georgia's ruling party wins parliamentary vote, opposition calls for protests. EuroNews. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
October 2020 Parliamentary Elections: Georgia at the Crossroads. PONARS Eurasia. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 22 січня 2021.
Georgia’s Economic Dependence on Russia: Trends and Threats. Transparency International Georgia. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
Public Attitudes in TI Georgia’s Opinion Survey. civil.ge. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 22 січня 2021.
Саакашвілі визнав, що його партія програє за списками. «Українська правда». 1 жовтня 2012. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 1 жовтня 2012.
Нонна Суварян (11 грудня 2011). Іванішвілі презентував «Грузинську мрію» (російською) . «Эхо Кавказа». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Іванішвілі створює громадський рух " Грузинська мрія " (російською) . «Эхо Кавказа». 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Презентація руху " Грузинська мрія " відкладена на невизначений термін (російською) . «Эхо Кавказа». 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Офіс руху " Грузинська мрія " відкриється в "Палаці царя Ростома " в Тбілісі (російською) . «Ехо Кавказу». 24 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Головний офіс «Грузинської мрії» почав функціонувати в колишньому Будинку журналістів (російською) . «Эхо Кавказа». 12 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Іванішвілі почне відкривати офіси «Грузинської мрії» з 11 грудня (російською) . «Эхо Кавказа». 5 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
"Грузинська мрія " повинна представити фінансовий звіт в Контрольну палату (російською) . «Эхо Кавказа». 5 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
«Грузинська мрія» збирається співпрацювати з контрольною палатою (російською) . «Эхо Кавказа». 6 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
"Грузинська мрія " вимагає роз'яснень від Контрольної палати (російською) . «Эхо Кавказа». 10 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
Нонна Суварян (11 січня 2012). Контрольний запит призвів до конфлікту (російською) . «Эхо Кавказа». Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
Survey in Georgia: 41% support opposition, 23% ruling party Georgian Dream. Other stats. jam-news.net. 19 листопаду 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 22 січня 2021.
Парламент Грузії проголосував за безальтернативність інтеграції в ЄС і НАТО. Українська правда. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 21 січня 2020.