References analysis of the Wikipedia article "Довжина хвилі" in the Ukrainian version

books.google.com

David C. Cassidy; Gerald James Holton; Floyd James Rutherford (2002). Understanding physics. Birkhäuser. с. 339 ff. ISBN 0-387-98756-8. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2019.

John Avison (1999). The World of Physics. Nelson Thornes. с. 460. ISBN 978-0-17-438733-6. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2019.

Raymond T. Pierrehumbert (2010). Principles of Planetary Climate. Cambridge University Press. с. 327. ISBN 0-521-86556-5. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2019.

Paul R Pinet (2009). op. cit. с. 242. ISBN 0-7637-5993-7. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2019.

Bishwanath Chakraborty (2007). Principles of Plasma Mechanics. New Age International. с. 454. ISBN 978-81-224-1446-2. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2019.

Jeffrey A. Hogan & Joseph D. Lakey (2005). Time-frequency and time-scale methods: adaptive decompositions, uncertainty principles, and sampling. Birkhäuser. с. 348. ISBN 978-0-8176-4276-1. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 9 лютого 2019.

See Figure 4.20 in A. Putnis (1992). Introduction to mineral sciences. Cambridge University Press. с. 97. ISBN 0-521-42947-1. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2019. and Figure 2.3 in Martin T. Dove (1993). Introduction to lattice dynamics (вид. 4th). Cambridge University Press. с. 22. ISBN 0-521-39293-4. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2019.

Manijeh Razeghi (2006). Fundamentals of solid state engineering (вид. 2nd). Birkhäuser. с. 165 ff. ISBN 0-387-28152-5. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2019.

See Lord Rayleigh (1890). Wave theory. Encyclopædia Britannica (вид. 9th). The Henry G Allen Company. с. 422.

Valery N. Pilipchuk (2010). Figure 4.4: Transition from quasi-harmonic to cnoidal wave. Nonlinear Dynamics: Between Linear and Impact Limits. Springer. с. 127. ISBN 3642127983. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2019.

Andrei Ludu (2012). §18.3 Special functions. Nonlinear Waves and Solitons on Contours and Closed Surfaces (вид. 2nd). Springer. с. 469 ff. ISBN 3642228941. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2019.

Alfred Osborne (2010). Chapter 1: Brief history and overview of nonlinear water waves. Nonlinear Ocean Waves and the Inverse Scattering Transform. Academic Press. с. 3 ff. ISBN 0-12-528629-5. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2019.

Alexander McPherson (2009). Waves and their properties. Introduction to Macromolecular Crystallography (вид. 2). Wiley. с. 77. ISBN 0-470-18590-2. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2019.

Eric Stade (2011). Fourier Analysis. John Wiley & Sons. с. 1. ISBN 1-118-16551-9. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2019.

Peter R. Holland (1995). The Quantum Theory of Motion: An Account of the de Broglie–Bohm Causal Interpretation of Quantum Mechanics. Cambridge University Press. с. 160. ISBN 978-0-521-48543-2. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 15 лютого 2019.

Jeffery Cooper (1998). Introduction to partial differential equations with MATLAB. Springer. с. 272. ISBN 0-8176-3967-5. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2019. The local wavelength λ of a dispersing wave is twice the distance between two successive zeros. ... the local wavelength and the local wave number k are related by k = 2π / λ.

A. T. Fromhold (1991). Wave packet solutions. Quantum Mechanics for Applied Physics and Engineering (вид. Reprint of Academic Press 1981). Courier Dover Publications. с. 59 ff. ISBN 0-486-66741-3. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 15 лютого 2019. (p. 61) ... the individual waves move more slowly than the packet and therefore pass back through the packet as it advances

See, for example, Figs. 2.8–2.10 in Joy Manners (2000). Heisenberg's uncertainty principle. Quantum Physics: An Introduction. CRC Press. с. 53—56. ISBN 978-0-7503-0720-8. Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 15 лютого 2019.

Ming Chiang Li (1980). Electron Interference. У L. Marton; Claire Marton (ред.). Advances in Electronics and Electron Physics. Т. 53. Academic Press. с. 271. ISBN 0-12-014653-3. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2019.

Greenfield Sluder & David E. Wolf (2007). IV. Young's Experiment: Two-Slit Interference. Digital microscopy (вид. 3rd). Academic Press. с. 15. ISBN 0-12-374025-8. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 16 лютого 2019.

Halliday, Resnick, Walker (2008). §35-4 Young's interference experiment. [[Основи фізики|Fundamentals of Physics]] (вид. Extended 8th). Wiley-India. с. 965. ISBN 81-265-1442-6. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2019. {{cite book}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)

Kordt Griepenkerl (2002). §9.8.2 Diffraction by a grating. У John W Harris; Walter Benenson; Horst Stöcker; Holger Lutz (ред.). Handbook of physics. Springer. с. 307 ff. ISBN 0-387-95269-1. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2019.

John C. Stover (1995). Optical scattering: measurement and analysis (вид. 2nd). SPIE Press. с. 64. ISBN 978-0-8194-1934-7. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2019.

Graham Saxby (2002). Diffraction limitation. The science of imaging. CRC Press. с. 57. ISBN 0-7503-0734-X. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2019.

Grant R. Fowles (1989). Introduction to Modern Optics. Courier Dover Publications. с. 117—120. ISBN 978-0-486-65957-2. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2019.

James B. Pawley (1995). Handbook of biological confocal microscopy (вид. 2nd). Springer. с. 112. ISBN 978-0-306-44826-3. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2019.

Ray N. Wilson (2004). Reflecting Telescope Optics I: Basic Design Theory and Its Historical Development. Springer. с. 302. ISBN 978-3-540-40106-3. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2019.

web.archive.org

John Avison (1999). The World of Physics. Nelson Thornes. с. 460. ISBN 978-0-17-438733-6. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2019.

Paul R Pinet (2009). op. cit. с. 242. ISBN 0-7637-5993-7. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2019.

Eric Stade (2011). Fourier Analysis. John Wiley & Sons. с. 1. ISBN 1-118-16551-9. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2019.

Довжина хвилі (Ukrainian Wikipedia)

books.google.com

web.archive.org