Есперанто (Ukrainian Wikipedia)

Вільшаненко Микола (29 лютого 2008). Джерело есперанто для українців задзвеніло в Тернополі (PDF). Медична академія. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2011. Процитовано 18 вересня 2010.

esperanto-ondo.ru

Blahuš, Marek. La Ondo de Esperanto, 2012, 4. web.archive.org (есперанто) . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2022.

ethnologue.com

Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
d:Track:Q14793 d:Track:Q14790
[2005] Ethnologue: Languages of the World, 15 видання (англ.), Dallas, Texas: SIL International. ISBN 978-1-55671-159-6.

europo.eu

Maria Majerczak, Eaquals-premio al Jagelona universitato por Esperanto-instruado, Eŭropa Bulteno, nro 160, majo 2016 (еспер.)

eventoj.hu

Plena kalendaro de Esperanto-aranĝoj. La Esperanto-centro: EVENTOJ. Архів оригіналу за 30 вересня 2010. Процитовано 5 грудня 2010.(еспер.)

facebook.com

eo-eo.facebook.com

Bonvenon al Facebook. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.

gazeta.ua

Гунько, Олександр (24 грудня 2009). Творець мови есперанто Людвіг Заменгоф на життя заробляв окулістом. Газета.ua. Процитовано 30 липня 2010.

google.com

Google Esperanto. Архів оригіналу за 24 жовтня 2010. Процитовано 17 вересня 2010.

google.com.ua

books.google.com.ua

Zakrewski, Adam (1911). Historio de Esperanto 1887-1912: verko premiita en konkurso de la organiza komitato de la VII-a Internacia Esperantista Kongreso, Antwerpen 1911 (еспер.). Gebethner & Wolff.
Lingvo internacia (еспер.). 1904.
Tartu Riikliku Ülikooli toimetised: Interlinguistica Tartuensis (рос.). Тартуский гос. университет. 1982.
Исаев, Магомет Измаилович (1981). Язык эсперанто (рос.). Издательство «Наука».

history.org.ua

Лохолобова Зоя. «Великий терор» 1937—1938 років у Донбасі: втрати інтелегенції. 2001. — С.61–62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2010.

ictv.ua

Мендель Юлія з посиланням на слова Володимира Гордієнко, президента Київського есперанто-клубу «Золоті ворота» (8 жовтня 2009). 122 роки тому для кращого порозуміння створили найпростішу у світі мову – есперанто. ICTV / Факти. Процитовано 20 вересня 2010.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

ifolder.ru

Заменгоф Л. Л. Інтернаціональний язик есперанто. Граматика, формація до творення слів і 50 лекцій. вид. «Голос правди», Нью-Йорк, 1921 [Архівовано 22 вересня 2011 у Wayback Machine.](у форматі DjVu)

ipernity.com

ipernity O° (Kunhavigu ĉion, kion vi deziras, kun kiu vi deziras)

izbornyk.org.ua

Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1990. — Т. 2: Д-К. — С. 162—175

kolomyya.org

Кожерчук, Мирослава. Засновник українського есперанто в Галичині - Орест Кузьма. Коломия ВЕБ портал. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 9 червня 2010.
Книш, Зиновій. Коломия - колиска українського есперанта (Фрагменти спогадів). Коломия ВЕБ портал. Архів оригіналу за 18 квітня 2010. Процитовано 9 червня 2010.
Кожерчук, Мирослава. Засновник українського есперанто в Галичині - Орест Кузьма. Коломия ВЕБ портал. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 9 червня 2010.

languagemagazine.com

Celebrating the Birth of Esperanto’s Founder // Language Magazin. — США, Каліфорнія, 2011. — Серпень. Архівовано з джерела 8 січня 2012. Процитовано 2012-02-04.

lineckij.kiev.ua

Клод Пірон (3 квітня 2007). Весь мир страдает афазией? [Весь світ страждає афазією? Існують носії різним мов, котрі не ведуть себе як афазити] (російською) . Освітньо-інфомаційний центр «Есперанто». Существуют носители разных языков, которые не ведут себя как афазиты. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)^{[недоступне посилання з липня 2019]} Примітка: також наводяться інші приклади
Михайло Лінецький. Наші проекти. Освітньо-інформаційний центр Есперанто. персональний сайт Михайла Лінецького. Процитовано 28 лютого 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)^{[недоступне посилання з травня 2019]}

lingvo.info

Esperanto

mk-piter.ru

Панченко, Христина (22 листопада 2006). Язык мировой революции [Мова міжнародної революції]. МК в Питере (російською) . сайт газети. Культура. Архів оригіналу за 8 грудня 2011. Процитовано 12 березня 2011.

onb.ac.at

Tuider, Bernhard. Die Lingvo Internacia des Dr. Esperanto [Архівовано 2019-09-29 у Wayback Machine.](нім.)

rada.gov.ua

zakon.rada.gov.ua

Ковтонюк, М (12 квітня 1990). Постанова №108, м.Київ, Про реєстрацію Статуту Української есперанто-асоціації. Рада Міністрів УРСР. Процитовано 9 червня 2010.

radiovaticana.org

«Слухайте це всі народи». Цикл передач, присвячених історії Ватиканського Радіо (34). Передачі есперанто. Радіо Ватикан. 12 лютого 2012.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

raketa.crimea.ua

События. Мини-пансионат «Ракета», Тарханкут. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 29 вересня 2010.(рос.)

retejo.info

odeso.retejo.info

Есперанто-об'єкти в Одесі [Архівовано 3 березня 2012 у Wayback Machine.] (еспер.)

retejo.net

ukrea.retejo.net

Лінецький Михайло. Про есперанто / Мотивація до вивчення міжнародної мови есперанто / Преамбула. Ukrainia Esperanto Asocio. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 12 жовтня 2010.(еспер.)(укр.)

revuoesperanto.org

Konatiĝu: la Loka Kongresa Komitato de la venonta 104-a Universala Kongreso de Esperanto en Finnlando | Revuo Esperanto. web.archive.org (есперанто) . 18 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 26 серпня 2022.

septima7.org.ua

«Набути крила» / Есперанто світ / Статті / Витяг з протоколу Міносвіти України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

sum20ua.com

Есперанто // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

suspilne.media

16 правил і проста вимова. Чому варто вчити штучну мову та що треба знати про есперанто. Суспільне (українською) .

transpanish.biz

Esperanto, The Universal Language, Celebrates its 125th Birthday — 2012.

uea.org

Kio estas UEA?. Universala Esperanto-Asocio (Всесвітня асоціація есперанто, UEA). 7 жовтня 2009. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 9 липня 2010.(еспер.)(англ.)(фр.)(нім.)(ісп.)(порт.)(рос.)

ukrainio.org.ua

informilo.ukrainio.org.ua

Зустрічі в Україні. informilo.ukrainio.org.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 12 березня 2011.(еспер.)

mirindalviv.ukrainio.org.ua

Mirinda Lviv. mirindalviv.ukrainio.org.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.

ukrea.kiev.ua

Українська Есперанто Асоціація (UkrEA - Ukrainia Esperanto Asocio). Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 9 червня 2010.

ukrlib.com

Б.В.Хоменко (упорядник). «Заповіт» мовами народів світу / А.О.Білецький. — Київ : Наукова думка, 1989. — 248 с. — ISBN 5-12-000472-5.

unesco.org

unesdoc.unesco.org

Actes de la Conférence générale, huitième session, Montevideo, 1954: Résolutions. unesdoc.unesco.org (французькою) . Процитовано 26 серпня 2022.
Records of the General Conference, 23rd session, Sofia, 8 October to 9 November 1985, v. 1: Resolutions (chi). unesdoc.unesco.org (китайською) . Процитовано 26 серпня 2022.

univ.kiev.ua

journlib.univ.kiev.ua

Коновець О. Ф. (д.і.наук, проф.). Наукова комунікація в Україні в 20-30-х роках. Бібліотека інституту журналістики. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 18 вересня 2010.

vox.com.ua

Коскін, Володимир (18 січня 2009). Євген Ковтонюк: жага пізнання і поезія фактів. Портал українця. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 21 вересня 2010. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)