Калитко Катерина Олександрівна (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Калитко Катерина Олександрівна" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

17web.archive.org

1^st place

2starylev.com.ua

low place

185^th place

2vilenica.si

low place

216mb.com

low place

8,923^rd place

1wikidata.org

43^rd place

134^th place

1pen.org.ua

low place

2,884^th place

1lb.ua

2,725^th place

50^th place

1zahid-shid.net

low place

1day.kyiv.ua

6,252^nd place

102^nd place

1chytomo.com

low place

440^th place

1suspilne.media

3,117^th place

34^th place

1avtura.com.ua

low place

4,419^th place

1gazeta.ua

3,312^th place

48^th place

1city-adm.lviv.ua

low place

372^nd place

1litakcent.com

low place

353^rd place

1pravda.com.ua

636^th place

10^th place

1metaphora.in.ua

low place

1kruhovert.com

low place

1bukvoid.com.ua

low place

556^th place

16mb.com

alarum.16mb.com

[3] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] Єргович, Міленко. П'ять віршів. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
[4] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] Тонтич, Стеван. Сараєвський рукопис. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.

avtura.com.ua

[1] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] Автура, сайт. Сезон штормів. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.

bukvoid.com.ua

10 найцікавіших перекладів до Книжкового Арсеналу. bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 1 червня 2018.

chytomo.com

«ЛітАкцент року» оголосив переможців. www.chytomo.com (укр.). 21 січня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.

city-adm.lviv.ua

У Львові вдруге вручили премію Міста літератури ЮНЕСКО — 150 тис грн отримав Андрій Содомора — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 31 жовтня 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 3 грудня 2019.

day.kyiv.ua

Коцарев, Олег (26 вересня 2019). Людина «в тіні» великої історії. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 11 лютого 2020.

gazeta.ua

[2] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.]Катерині Калитко довіряєш із першого разу. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.

kruhovert.com

Дервіш і смерть - незалежне видавництво Круговерть. www.kruhovert.com (укр.). Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 3 грудня 2017.

lb.ua

Катерина Калитко: «Я саме після подій Революції гідності зрозуміла, що ніколи не зможу поїхати з України». Лівий берег. 24 серпня 2019. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 1 червня 2021.

litakcent.com

Катерина Калитко — лауреатка премії Конрада 2017. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 15 листопада 2017. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 3 грудня 2017.

metaphora.in.ua

Вересень | 2014 | Metaphora. www.metaphora.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.

pen.org.ua

Члени ПЕН

pravda.com.ua

Оголошено лауреатів Шевченківської премії. Українська правда (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.

starylev.com.ua

«Земля загублених» Катерини Калитко – переможець премії «Книга року ВВС-2017». Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.
Земля Загублених, або Маленькі страшні казки. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.

suspilne.media

"Ми в такий спосіб намагаємося триматися разом": Катерина Калитко розповіла про те, як писала радіодиктант. suspilne.media. 26 жовтня 2023.

vilenica.si

The CEI Fellowship Winner for 2015. Vilenica (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
The 2016 Crystal Vilenica Award Winner is Kateryna Kalytko. Vilenica (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.

web.archive.org

Катерина Калитко: «Я саме після подій Революції гідності зрозуміла, що ніколи не зможу поїхати з України». Лівий берег. 24 серпня 2019. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
Катерина Калитко на мистецько-літературному порталі «Захід — Схід». Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 6 квітня 2014.
«Земля загублених» Катерини Калитко – переможець премії «Книга року ВВС-2017». Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.
Коцарев, Олег (26 вересня 2019). Людина «в тіні» великої історії. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
«ЛітАкцент року» оголосив переможців. www.chytomo.com (укр.). 21 січня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.
[1] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] Автура, сайт. Сезон штормів. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
[2] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.]Катерині Калитко довіряєш із першого разу. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
Земля Загублених, або Маленькі страшні казки. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
У Львові вдруге вручили премію Міста літератури ЮНЕСКО — 150 тис грн отримав Андрій Содомора — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 31 жовтня 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
The CEI Fellowship Winner for 2015. Vilenica (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
The 2016 Crystal Vilenica Award Winner is Kateryna Kalytko. Vilenica (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
Катерина Калитко — лауреатка премії Конрада 2017. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 15 листопада 2017. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 3 грудня 2017.
[3] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] Єргович, Міленко. П'ять віршів. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
[4] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] Тонтич, Стеван. Сараєвський рукопис. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
Вересень | 2014 | Metaphora. www.metaphora.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
Дервіш і смерть - незалежне видавництво Круговерть. www.kruhovert.com (укр.). Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 3 грудня 2017.
10 найцікавіших перекладів до Книжкового Арсеналу. bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 1 червня 2018.

wikidata.org

Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

zahid-shid.net

Катерина Калитко на мистецько-літературному порталі «Захід — Схід». Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 6 квітня 2014.