Королівський контроль за церковними призначеннями був частиною "Padroado Real[en]«, тобто ексклюзивна королівська прерогатива, надана Папою Португальській короні для євангелізації на Далекому Сході та в інших місцях[3].» Таким чином, право вето в цьому конкордаті є даниною привілеї іберійських королів і служило для легітимізації режиму Салазара.
