Кримське ханство (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Кримське ханство" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

50web.archive.org

1^st place

11vostlit.info

1,719^th place

337^th place

6krymr.com

5,465^th place

385^th place

4academia.edu

121^st place

152^nd place

3history.org.ua

1,693^rd place

14^th place

3wikisource.org

27^th place

39^th place

2wikipedia.org

low place

2elibrary.ru

1,940^th place

1,813^th place

2issn.org

57^th place

low place

2avdet.org

low place

5,174^th place

2bigenc.ru

345^th place

655^th place

2google.ru

3,314^th place

9,046^th place

2magister.msk.ru

7,405^th place

1,708^th place

1vue.gov.ua

low place

304^th place

1folio.com.ua

low place

480^th place

1mgimo.ru

6,274^th place

2,467^th place

1cyberleninka.ru

475^th place

271^st place

1collinsdictionary.com

1,053^rd place

1,516^th place

1archive.org

6^th place

1vernadskyjournals.in.ua

low place

1mgu.od.ua

low place

1nbuv.gov.ua

2,280^th place

20^th place

1rfbr.ru

low place

1runivers.ru

2,689^th place

793^rd place

1colta.ru

4,476^th place

2,748^th place

1ruslang.ru

2,898^th place

1,031^st place

1realnoevremya.ru

low place

1irbis-nbuv.gov.ua

5,555^th place

58^th place

1litopys.org.ua

2,408^th place

25^th place

1wikiquote.org

6,760^th place

1,215^th place

1nsc.ru

6,956^th place

970^th place

1leksika.com.ua

5,273^rd place

44^th place

1bbc.com

20^th place

17^th place

1xn--1-itb3afj.xn--p1acf

low place

1islamansiklopedisi.org.tr

1,221^st place

6,266^th place

1googleusercontent.com

243^rd place

425^th place

1rg.ru

270^th place

223^rd place

1injir.org

low place

1hansaray.org.ua

low place

1inslav.ru

5,853^rd place

1,661^st place

1brill.com

1,840^th place

8,262^nd place

1docplayer.fr

low place

1yenidonem.com.tr

low place

1kitabhona.org.ua

low place

8,044^th place

1krimoved.crimea.ua

low place

3,924^th place

academia.edu

Гулевич В. Улуг Улус (Крымское ханство) // Золотая Орда в мировой истории. Монография. — Казань: Институт истории им. Ш.Марджани АН РТ, 2016. С. 761—777
Греко-варварские диалоги в эпилоге «Теогонии» Иоанна Цеца // Восточная Европа в древности и средневековье (ВЕДС). 2022. Т. 34. С. 203—207.
Гаркавец А. Н. Кыпчакские языки : [арх. 22 грудня 2019]. — Алма-Ата : Наука, 1987. — С. 18.
Гулевич В. Улуг Улус (Крымское ханство) // Золотая Орда в мировой истории. Монография. — Казань: Институт истории им. Ш.Марджани АН РТ, 2016. С. 770

archive.org

Géza Lajos László József Kuun, Budapest Magyar Tudományos Akadémia. Codex cumanicus, Bibliothecae ad templum divi Marci Venetiarum primum ex integro editit prolegomenis notis et compluribus glossariis instruxit comes Géza Kuun. — Budapestini Scient. Academiae Hung, 1880. — 556 с.

avdet.org

Из истории крымтатарского народа. Кыпчаки (рос.). avdet.org. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 8 березня 2019.
Дом на месте дворца. avdet.org (рос.). 12 лютого 2019. Процитовано 12 серпня 2024.

bbc.com

Прутский поход Петра I: за двумя зайцами [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — BBC

bigenc.ru

old.bigenc.ru

Крепостное право [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия, 2010
Конотопское сражение, 1659 [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] — Велика російська енциклопедія

brill.com

Maria Ivanics. Enslavement, slave labour and treatment of captives in the Crimean Khanate // Ransom Slavery along the Ottoman Borders (Early Fifteenth–Early Eighteenth Centuries) / G. Dávid and P. Fodor. — 2007. — Vol. 37. — P. 193—195. — (The Ottoman Empire and its Heritage). — .

collinsdictionary.com

Tatar in the Collins English Dictionary

colta.ru

Как переписывали историю Крыма (How the Crimean history was rewritten). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.

cyberleninka.ru

Вашари Иштван. Крымское ханство и Большая Орда (1440–1500-е годы). Борьба за первенство // СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ТЮРКО-ТАТАРСКИЕ ГОСУДАРСТВА. — Казань. — № 5.

docplayer.fr

SUMAR. naţional al Proiec tului de Istorie Paralelă: NATO Tratatul de la Varşovia [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.], страница 66

elibrary.ru

Michel Balard. Генуя и Золотая Орда : [арх. 24 червня 2021] // Золотоордынская Цивилизация. — 2017. — Вип. 10. — С. 105—112. — ISSN 2409-0875 2308-1856, 2409-0875.
Генуэзцы и Золотая Орда. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 8 березня 2019.

folio.com.ua

Домановський А. М. «Осколок Золотой Орды, или Загадки рождения Крымского ханства» [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] — 2017. Харків, сторінка 11

google.ru

books.google.ru

Gulnara Bekirova: Крымскотатарская проблема в СССР: 1944—1991 [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Gulnara Bekirova Crimea and the Crimean Tatars in XIX—XXth centuries [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.], 2005, page 95

googleusercontent.com

webcache.googleusercontent.com

تفاسير علماء القرم للقرآن الكريم [Архівовано 2024-08-11 у Wayback Machine.] — зберігається у бібліотеці великого візира Мухаммада Рагіб-паші в Стамбулі

hansaray.org.ua

Олекса Гайворонский. Очерк истории ханского дворца. Официальный сайт музея. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 30 квітня 2009.

history.org.ua

Галенко О. І. Кримський ханат [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 366. — ISBN 978-966-00-0855-4.
В. С. Степанков. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДОГОВІР 1648 р. [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 206. — ISBN 966-00-0734-5.

resource.history.org.ua

Конотопська битва [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.] — ЕІУ

injir.org

Крым может потерять один из памятников истории крымских татар. На месте "вице-ханского" дворца работают экскаваторы и бетономешалки. IN:жир Медиа (рос.). Процитовано 12 серпня 2024.

inslav.ru

Kochegarov [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] (2008), p. 230

irbis-nbuv.gov.ua

Кульчинський. Українські козаки в османській хроніці “історія наїми” (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2021.

islamansiklopedisi.org.tr

İslâm Ansiklopedisi^[en]: PRUT ANTLAŞMASI [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]//Osmanlılar ile Ruslar arasında Prut nehri kenarında 1123'te (1711) yapılan savaştan sonra imzalanan antlaşma.

issn.org

portal.issn.org

Michel Balard. Генуя и Золотая Орда : [арх. 24 червня 2021] // Золотоордынская Цивилизация. — 2017. — Вип. 10. — С. 105—112. — ISSN 2409-0875 2308-1856, 2409-0875.
Абибуллаева С. «Кодекс Куманикус» — памятник тюркских языков конца XIII—начала XIV веков // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 91. — ISSN 1562-0808.

kitabhona.org.ua

Крымские татары на европейской миниатюре. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 15 січня 2020.

krimoved.crimea.ua

Василий Зуев. Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 17 червня 2015.

krymr.com

ru.krymr.com

Крымское ханство. Города и население (рос.). Крым.Реалии. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
RFEL: Сергей Громенко против «лысенковщины» в истории Крыма [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (in Russian)
Serhiy Hromenko «Все было не так»: зачем Россия переписывает историю Крыма [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Крымский муфтият и общественность выступили в защиту территории дворца Калга-Султана. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
В Симферополе возобновили строительство на территории дворца Калга-Султана. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
[[Громенко Сергій Вікторович|Сергій Громенко]]: «Крымское ханство. Казаки за хана — против султана». Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.

leksika.com.ua

О. О. Хорошилова. Константинопольський мирний договір 1700 [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

litopys.org.ua

М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ III. Стор. 7. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.

magister.msk.ru

Н. М. Карамзин. История Государства Российского. — Т. 9, глава 4. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 16 червня 2008.
Соловьёв С. М. История России с древнейших времен [Архівовано 2012-01-19 у Wayback Machine.], том 6, глава 4.

mgimo.ru

Г. Л. Кессельбреннер (1994). Крым: страницы истории. М.: SvR-Аргус. ISBN 5-86949-003-0. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 червня 2020.

mgu.od.ua

vestnik-philology.mgu.od.ua

Мова та ідіостиль М. Киримли у поемі "Юсуф і Зулейха" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.

nbuv.gov.ua

dspace.nbuv.gov.ua

Абибуллаева С. «Кодекс Куманикус» — памятник тюркских языков конца XIII—начала XIV веков // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 91. — ISSN 1562-0808.

nsc.ru

spsl.nsc.ru

С. М. Соловьев. История России с древнейших времен.: «Цвет московской конницы, совершившей счастливые походы 54-го и 55-го годов, сгиб в один день; пленных досталось победителям тысяч пять; несчастных вывели на открытое место и резали как баранов: так уговорились между собою союзники — хан крымский и гетман Войска Запорожского! Никогда после того царь московский не был уже в состоянии вывести в поле такого сильного ополчения. В печальном платье вышел Алексей Михайлович к народу, и ужас напал на Москву. Удар был тем тяжелее, чем неожиданнее; последовал он за такими блестящими успехами! Еще недавно Долгорукий привел в Москву пленного гетмана литовского, недавно слышались радостные разговоры о торжестве Хованского, а теперь Трубецкой, на которого было больше всех надежды, „муж благоговейный и изящный, в воинстве счастливый и недругам страшный“, сгубил такое громадное войско! После взятия стольких городов, после взятия столицы литовской царствующий град затрепетал за собственную безопасность: в августе по государеву указу люди всех чинов спешили на земляные работы для укрепления Москвы. Сам царь с боярами часто присутствовал при работах; окрестные жители с семействами, пожитками наполняли Москву, и шел слух, что государь уезжает за Волгу, за Ярославль.»

realnoevremya.ru

«Русский царь должен кормить ханскую лошадь овсом из собственной шапки» — доктор історичних наук Ярослав Пилипчук: Указывалось, что татары утверждают, что должны владычествовать над Астраханью, Казанью и даже Москвой. Сообщалось, что русский царь должен кормить ханскую лошадь овсом из собственной шапки. Такой обычай продолжался до правления Василия (отца Ивана Грозного). Этот унизительный обряд был заменен данью мехами.

rfbr.ru

Юрасов А.В., Айбабин А.И., Вахрушев Б.А., Виноградов А.В., Гаврилов К.Н., Герцен А.Г., Дейников Р.Т., Завойкин А.А., Зайцев Ю.П., Зайцев И.В., Колтухов С.Г., Карпов С.П., Лисейцев Д.В., Мальгин А.В., Майко В.В., Сапрыкин С.Ю. История Крыма / А. В. Юрасов. — Российское историческое общество. Институт российской истории РАН. — Москва : «Кучково поле», 2019. — Т. 1. — С. 382. — ISBN 978-5-9950-0871-2. Архівовано з джерела 6 червня 2020

rg.ru

Историки попросили не застраивать место дворца калги-султана в Симферополе (6 октября, 2021 года) (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.

runivers.ru

В. Д. Смірнов. Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.], 13 сторінка в документі

ruslang.ru

А. М. Молдован Поклонная гора, сторінка 299

vernadskyjournals.in.ua

philol.vernadskyjournals.in.ua

Творчість та життя Махмуда Киримли у літературознавчому висвітленні: історія та перспективи дослідження (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.

vostlit.info

Сагит Фаизов. Письма ханов Ислам-Гирея III и Мухаммед-Гирея IV к царю Алексею Михайловичу и королю Яну Казимиру, 1654—1658: крымскотатар. дипломатика в полит. контексте постпереяслав. времени — Москва: Гуманитарий, 2003. — 166 с. ISBN 5-89221-075-8
Михалон Литвин DE MORIBUS TARTARORUM, LITUANORUM ET MOSCHORUM — О НРАВАХ ТАТАР, ЛИТОВЦЕВ И МОСКВИТЯН, 1550
ДЖИЛЬС ФЛЕТЧЕР О ГОСУДАРСТВЕ РУССКОМ — OF THE RUSSE COMMON WEALTHЗапалив город и насладившись зрелищем яркого пламени, Крымский Хан возвратился домой со своим войском и прислал (как мне говорили) русскому царю нож, чтобы он зарезал себя после такой потери и в таком отчаянии, не смея уже ни встретить неприятеля в поле, ни положиться на своих друзей и подданных. Главный повод к беспрерывной вражде русских с крымцами составляют некоторые пограничные земли, на которые имеют притязание татары, между тем как ими владеют русские. Татары утверждают, что, кроме Астрахани и Казани (древнего владения восточных татар), вся страна от их границ на север и запад до города Москвы, не выключая и самой Москвы, принадлежит им. Такое показание кажется справедливым, судя по словам самих русских, которые рассказывают об особенном обряде, который русский царь должен был повторять каждый год в знак своего подданства Великому Хану Крымскому и который заключался в том, что русский царь, стоя подле ханской лошади (на которой тот сидел), должен был кормить ее овсом из собственной шапки, что происходило в самом Кремле Московском. Этот обряд (как они говорят) продолжался до времен Василия, деда нынешнего царя, который, взяв верх над крымским царем, благодаря хитрости одного из своих дворян (Ивана Дмитриевича Бельского 111), принял охотно следующий выкуп, именно: означенный обряд заменил определенной данью мехами, от которой также впоследствии отказался отец нынешнего царя.
Halim Giray [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.], 1822 (рос.)
ШАРЛЬ ДЕ ПЕЙССОНЕЛЬ: Записка о Малой Татарии, 1755 год [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.]
Халим Герай: Розовый куст ханов [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.], 1811, перевод на турецкий с пояснениями Аблякима Ильмия, 1907 год // Симферополь. Доля. 2004
Книга путешествия — Эвлия Челеби // Восточная литература (пер. Е. В. Бахревского)
Шарль де Пейссонель: Записки о Малой Татарии. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 27 жовтня 2020.
ШАРЛЬ ДЕ ПЕЙССОНЕЛЬ ЗАПИСКА О МАЛОЙ ТАТАРИИ MEMOIRE SUR L'ETAT CIVIL, POLITIQUE ET MILITAIRE DE LA PETITE TARTARIE [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.]
Сагит Фаизов. Письма ханов Ислам-Гирея III и Мухаммед-Гирея IV к царю Алексею Михайловичу и королю Яну Казимиру, 1654—1658: крымскотатар. дипломатика в полит. контексте постпереяслав. времени — Москва : Гуманитарий, 2003. — 166 с. ISBN 5-89221-075-8
Эвлия Челеби, книга путешествий. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.

vue.gov.ua

Велика українська енциклопедія — Кримський ханат. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 квітня 2022.

web.archive.org

Галенко О. І. Кримський ханат [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 366. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Велика українська енциклопедія — Кримський ханат. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
Домановський А. М. «Осколок Золотой Орды, или Загадки рождения Крымского ханства» [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] — 2017. Харків, сторінка 11
Г. Л. Кессельбреннер (1994). Крым: страницы истории. М.: SvR-Аргус. ISBN 5-86949-003-0. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 червня 2020.
Michel Balard. Генуя и Золотая Орда : [арх. 24 червня 2021] // Золотоордынская Цивилизация. — 2017. — Вип. 10. — С. 105—112. — ISSN 2409-0875 2308-1856, 2409-0875.
Генуэзцы и Золотая Орда. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 8 березня 2019.
Крымское ханство. Города и население (рос.). Крым.Реалии. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
Из истории крымтатарского народа. Кыпчаки (рос.). avdet.org. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 8 березня 2019.
Творчість та життя Махмуда Киримли у літературознавчому висвітленні: історія та перспективи дослідження (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
Мова та ідіостиль М. Киримли у поемі "Юсуф і Зулейха" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
Гаркавец А. Н. Кыпчакские языки : [арх. 22 грудня 2019]. — Алма-Ата : Наука, 1987. — С. 18.
Юрасов А.В., Айбабин А.И., Вахрушев Б.А., Виноградов А.В., Гаврилов К.Н., Герцен А.Г., Дейников Р.Т., Завойкин А.А., Зайцев Ю.П., Зайцев И.В., Колтухов С.Г., Карпов С.П., Лисейцев Д.В., Мальгин А.В., Майко В.В., Сапрыкин С.Ю. История Крыма / А. В. Юрасов. — Российское историческое общество. Институт российской истории РАН. — Москва : «Кучково поле», 2019. — Т. 1. — С. 382. — ISBN 978-5-9950-0871-2. Архівовано з джерела 6 червня 2020
В. Д. Смірнов. Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.], 13 сторінка в документі
Крепостное право [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия, 2010
RFEL: Сергей Громенко против «лысенковщины» в истории Крыма [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (in Russian)
Как переписывали историю Крыма (How the Crimean history was rewritten). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
Serhiy Hromenko «Все было не так»: зачем Россия переписывает историю Крыма [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Gulnara Bekirova: Крымскотатарская проблема в СССР: 1944—1991 [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Gulnara Bekirova Crimea and the Crimean Tatars in XIX—XXth centuries [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.], 2005, page 95
Н. М. Карамзин. История Государства Российского. — Т. 9, глава 4. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 16 червня 2008.
Соловьёв С. М. История России с древнейших времен [Архівовано 2012-01-19 у Wayback Machine.], том 6, глава 4.
Кульчинський. Українські козаки в османській хроніці “історія наїми” (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2021.
В. С. Степанков. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДОГОВІР 1648 р. [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 206. — ISBN 966-00-0734-5.
М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ III. Стор. 7. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
Архівована копія. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Конотопська битва [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.] — ЕІУ
Конотопское сражение, 1659 [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] — Велика російська енциклопедія
О. О. Хорошилова. Константинопольський мирний договір 1700 [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
Halim Giray [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.], 1822 (рос.)
Прутский поход Петра I: за двумя зайцами [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — BBC
Прутский поход Петра I Великого 1711 год. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
İslâm Ansiklopedisi^[en]: PRUT ANTLAŞMASI [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]//Osmanlılar ile Ruslar arasında Prut nehri kenarında 1123'te (1711) yapılan savaştan sonra imzalanan antlaşma.
ШАРЛЬ ДЕ ПЕЙССОНЕЛЬ: Записка о Малой Татарии, 1755 год [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.]
Халим Герай: Розовый куст ханов [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.], 1811, перевод на турецкий с пояснениями Аблякима Ильмия, 1907 год // Симферополь. Доля. 2004
تفاسير علماء القرم للقرآن الكريم [Архівовано 2024-08-11 у Wayback Machine.] — зберігається у бібліотеці великого візира Мухаммада Рагіб-паші в Стамбулі
Крымский муфтият и общественность выступили в защиту территории дворца Калга-Султана. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
В Симферополе возобновили строительство на территории дворца Калга-Султана. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
Историки попросили не застраивать место дворца калги-султана в Симферополе (6 октября, 2021 года) (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
Олекса Гайворонский. Очерк истории ханского дворца. Официальный сайт музея. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 30 квітня 2009.
Шарль де Пейссонель: Записки о Малой Татарии. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 27 жовтня 2020.
[[Громенко Сергій Вікторович|Сергій Громенко]]: «Крымское ханство. Казаки за хана — против султана». Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
Договори і постанови прав і свобод військових між Ясновельможним Його Милості паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і між генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорізьким з повною згодою з обох сторін — конституція Пилипа Орлика на сайті Верховної Ради
Kochegarov [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] (2008), p. 230
Константинопольский мирный договор (1700). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 13 березня 2022.
ШАРЛЬ ДЕ ПЕЙССОНЕЛЬ ЗАПИСКА О МАЛОЙ ТАТАРИИ MEMOIRE SUR L'ETAT CIVIL, POLITIQUE ET MILITAIRE DE LA PETITE TARTARIE [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.]
SUMAR. naţional al Proiec tului de Istorie Paralelă: NATO Tratatul de la Varşovia [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.], страница 66
Bursa'dan Kırım tahtına yolculuk. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
Крымские татары на европейской миниатюре. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
Эвлия Челеби, книга путешествий. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
Василий Зуев. Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 17 червня 2015.

wikipedia.org

en.wikipedia.org

Often spelled Tartaria in English to specify the pronunciation [ˈtɑː-] and prevent misinterpretation as [teɪ-]^[10].
İslâm Ansiklopedisi^[en]: PRUT ANTLAŞMASI [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]//Osmanlılar ile Ruslar arasında Prut nehri kenarında 1123'te (1711) yapılan savaştan sonra imzalanan antlaşma.

wikiquote.org

pl.wikiquote.org

Архівована копія. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)