Кримські татари (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Кримські татари" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

75web.archive.org

1^st place

6books.google.com

3^rd place

11^th place

5google.ru

3,314^th place

9,046^th place

4bigenc.ru

345^th place

655^th place

4demoscope.ru

548^th place

155^th place

4ukrcensus.gov.ua

1,093^rd place

19^th place

3xn--c1acc6aafa1c.xn--p1ai

low place

3krymr.com

5,465^th place

385^th place

3youtube.com

9^th place

7^th place

2iccrimea.org

low place

9,054^th place

2vatankirim.net

low place

2ctrcenter.org

low place

2nbuv.gov.ua

2,280^th place

20^th place

2rada.gov.ua

324^th place

2^nd place

1novayagazeta.ru

994^th place

503^rd place

1podrobnosti.ua

6,025^th place

250^th place

1ukrexport.gov.ua

low place

1sum20ua.com

8,467^th place

70^th place

1e-reading.by

low place

8,315^th place

1gov.pl

2,590^th place

3,792^nd place

1inmo.org.ua

2,441^st place

13^th place

1tataroved.ru

low place

1esu.com.ua

4,610^th place

57^th place

1archive.org

6^th place

1christusrex.org

low place

1arbeid-adelt.demon.nl

low place

1philology.ru

9,386^th place

1,454^th place

1dt.ua

6,727^th place

78^th place

1europa.eu

68^th place

77^th place

1malayaencyklopediya.com

low place

6,636^th place

1likbez.org.ua

low place

930^th place

1turlocman.ru

low place

1utgis.org.ua

low place

5,479^th place

1handvorec.ru

low place

1history.org.ua

1,693^rd place

14^th place

1vostlit.info

1,719^th place

337^th place

1bbc.com

20^th place

17^th place

1xn--1-itb3afj.xn--p1acf

low place

1wikipedia.org

low place

1islamansiklopedisi.org.tr

1,221^st place

6,266^th place

1cyberleninka.ru

475^th place

271^st place

1runivers.ru

2,689^th place

793^rd place

1colta.ru

4,476^th place

2,748^th place

1elibrary.ru

1,940^th place

1,813^th place

1comments.ua

low place

410^th place

1voanews.com

581^st place

354^th place

1istpravda.com.ua

4,503^rd place

69^th place

1c-inform.info

low place

1rk.gov.ru

low place

1cfuv.ru

low place

1ukrstat.gov.ua

1,801^st place

38^th place

1krimoved.crimea.ua

low place

3,924^th place

1voicecrimea.com.ua

low place

4,844^th place

1fnbk.org

low place

1instagram.com

86^th place

139^th place

1vgorode.ua

low place

730^th place

1qtmm.org

low place

6,540^th place

1victims.memorial

low place

632^nd place

1korrespondent.net

2,209^th place

52^nd place

arbeid-adelt.demon.nl

Stearns (1978). Sources for the Krimgotische. с. 37. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 12 лютого 2011.

archive.org

William Zebina Ripley (1899). The Races of Europe: A Sociological Study (Lowell Institute Lectures). D. Appleton and Company. с. 420–. crimean tatar language.

bbc.com

Прутский поход Петра I: за двумя зайцами [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — BBC

bigenc.ru

Татарский язык [Архівовано 15 серпня 2020 у Wayback Machine.], БРЭ
Крымскотатарский язык [Архівовано 13 жовтня 2019 у Wayback Machine.], БРЭ
Велика російська енциклопедія: верховна влада належала хану-представнику династії Гіреїв, який був васалом тур. султана (офіційно закріплено в 1580-х рр., коли ім'я султана стало вимовлятися перед ім'ям хана під час п'ятничної молитви, що в мусульм. світі служило ознакою васалітету) [Архівовано 6 травня 2020 у Wayback Machine.]
БРЭ: ОСМА́НЫ [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.]: После завоевания Каира Селим I объявил себя халифом — наследником пророка Мухаммеда и главой всех мусульман-суннитов. За время его царствования территория Османской империи удвоилась.

books.google.com

The Encyclopædia Britannica: The New Volumes, Constituting, in Combination with the Twenty-nine Volumes of the Eleventh Edition, the Twelfth Edition of that Work, and Also Supplying a New, Distinctive, and Independent Library of Reference Dealing with Events and Developments of the Period 1910 to 1921 Inclusive. Encyclopædia Britannica Company, Limited. 1911. с. 448–. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
Brian Glyn Williams (2001). The Crimean Tatars: The Diaspora Experience and the Forging of a Nation. BRILL. с. 37. ISBN 90-04-12122-6. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
Marc Weller; Stefan Wolff (2005). Autonomy, Self Governance and Conflict Resolution: Innovative approaches to Institutional Design in Divided Societies. Taylor & Francis. с. 81. ISBN 978-0-203-46191-4. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
Dahl, J. (2012). The Indigenous Space and Marginalized Peoples in the United Nations (англ.). Springer. с. 240—241. ISBN 978-1-137-28054-1. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
Vanguri, Star (2016). Rhetorics of Names and Naming (англ.). Routledge. с. 132—133. ISBN 978-1-317-43604-1. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
Uehling, Greta Lynn (2000). Having a Homeland: Recalling the Deportation, Exile, and Repatriation of Crimean Tatars (англ.). University of Michigan. с. 420—424. ISBN 978-0-599-98653-4. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.

c-inform.info

В Крыму 4 740 школьников обучаются на крымскотатарском языке и почти 2 тыс. — на украинском. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017.

cfuv.ru

sn-philol.cfuv.ru

К вопросу о миграционном потенциале крымских татар и перспективах репатриации (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.

christusrex.org

CUMAN. Christusrex.org. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 24 жовтня 2012.

colta.ru

Как переписывали историю Крыма (How the Crimean history was rewritten). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 20 червня 2020.

comments.ua

ua.comments.ua

Кримськотатарська діаспора Туреччини заявляє, що ніколи не визнає анексію Криму Росією. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 липня 2014.

ctrcenter.org

Про Кримських Татар. Крымскотатарский Ресурсный Центр (укр.). Процитовано 29 травня 2024.
Про Кримських Татар. Крымскотатарский Ресурсный Центр (укр.). Процитовано 29 травня 2024.

cyberleninka.ru

Зайцев Илья Владимирович Где останавливались крымские послы в Москве и московские послы при дворе крымского хана в XVI В. ? [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]

demoscope.ru

Всесоюзная перепись населения 1939 г. Распределение городского и сельского населения регионов РСФСР по национальности и полу. Крымская АССР. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 30 серпня 2013.
Всесоюзная перепись населения 1939 года. Крымская АССР. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 27 лютого 2014.
Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам РСФСР. Крымская АССР. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 30 серпня 2013.
Населення Таврійської губернії за переписом 1897 р. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 4 вересня 2011.

dt.ua

Рада визнала кримських татар корінним народом у складі України [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Mirror Weekly. 20 March 2014

e-reading.by

Возгрин В. Е. Исторические судьбы крымских татар [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

elibrary.ru

Abibullayeva Крымскотатарская интеллигенция — жертва политических репрессий 1920-ых — 1930-ых

esu.com.ua

Куртієв Р. І., Туранли Ф. Ґ. Кримські татари [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

europa.eu

europarl.europa.eu

EU Association Agreement with Ukraine // European Parliament resolution of 11 February 2021 on the implementation of the EU Association Agreement with Ukraine (2019/2202(INI)) [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.], сторінка 19, стаття 60 — 11 лютого 2021

...which stems from the inalienable right of the indigenous Crimean Tatar people to self-determination... — що випливає з невід’ємного права корінного кримськотатарського народу на самовизначення

fnbk.org

ФНДК. www.fnbk.org. Процитовано 4 травня 2024.

google.ru

books.google.ru

Сквозь века, Том 1, Академия, 1995. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 20 грудня 2019.
Исхаков Д. М. Проблемы становления и трансформации татарской нации. — Мастер Лайн, 1997. — С. 246.
Gulnara Bekirova: Крымскотатарская проблема в СССР: 1944—1991 [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Gulnara Bekirova Crimea and the Crimean Tatars in XIX—XXth centuries [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.], 2005, page 95
Zarubin: Без победителей: из истории Гражданской войны в Крыму [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.], 2008, p. 704

gov.pl

Tatarzy - Mniejszości Narodowe i Etniczne - Portal Gov.pl. Mniejszości Narodowe i Etniczne (pl-PL) . Процитовано 23 травня 2024.

handvorec.ru

Герцен, Могаричев Крепость драгоценностей. Кырк-Ор. Чуфут-кале. [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.], 1993, pages 58—64. — ISBN 5-7780-0216-5.

history.org.ua

resource.history.org.ua

ЕІУ: КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1700 [Архівовано 30 серпня 2020 у Wayback Machine.]: Договір складався з преамбули та 14 статей. Передбачав перемир'я на 30 років (преамбула, ст. 1). Рос. д-ва звільнялася від виплати щорічної данини («дачі») Кримському ханату (ст. 8), отримала право тримати в Осман. імперії постійного посла (ст. 13).

iccrimea.org

Henryk Jankowski. Crimean Tatars and Noghais in Turkey [Архівовано 16 березня 2002 у Wayback Machine.] // a slightly edited version of the paper with the same title that appeared in Türk Dilleri Arastirmalari [Studies on the Turkic Languages] 10 (2000): 113—131, distributed by Sanat Kitabevi, Ankara, Turkey. A Polish version of this paper was published in Rocznik Tatarów Polskich (Journal of Polish Tatars), vol. 6, 2000, 118—126.
Henryk Jankowski — Crimean Tatars and Noghais in Turkey. Архів оригіналу за 16 березня 2002. Процитовано 30 серпня 2013.

inmo.org.ua

Кримчаки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

instagram.com

Instagram. www.instagram.com. Процитовано 2 жовтня 2023.

islamansiklopedisi.org.tr

İslâm Ansiklopedisi^[en]: PRUT ANTLAŞMASI [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]//Osmanlılar ile Ruslar arasında Prut nehri kenarında 1123'te (1711) yapılan savaştan sonra imzalanan antlaşma.

istpravda.com.ua

У Криму заборонили вшановувати жертв Гітлера і Сталіна. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.

korrespondent.net

ua.korrespondent.net

В Україні знімуть фільм про сталінські репресії проти кримських татар. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 24 червня 2013.

krimoved.crimea.ua

Василий Зуев. Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 17 червня 2015.

krymr.com

ru.krymr.com

Serhiy Hromenko «Все было не так»: зачем Россия переписывает историю Крыма [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Расстрел 17 апреля 1938 года [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.]. RFEL
Эмир Достим. Тревога вместо надежды. Почему в школах крымскотатарского языка становится меньше [Архівовано 8 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Крым. Реалии, 01.09.2015

likbez.org.ua

Громенко, Сергій. Крымские татары не могут называть себя коренным народом? (російською) . LІКБЕЗ. Архів оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 26-05-2020.

malayaencyklopediya.com

Малая Советская энциклопедия // Крымская АССР. Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 25 травня 2020.

nbuv.gov.ua

dspace.nbuv.gov.ua

Zmerzly: Политические репрессии среди крымскотатарских преподавателей Крымского государственного университета им. Фрунзе [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Hayali: Крымские татары в репрессивно-карательной политике в Крымской АССР [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]

novayagazeta.ru

Ольга Мусафирова. «Мустафа, сынок, прошу тебя — прекрати…». Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 2 червня 2019. // Новая газета

philology.ru

Баскаков - К вопросу о классификации тюркских языков. www.philology.ru. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 16 лютого 2017.

podrobnosti.ua

В Турции проживают до 6 миллионов потомков крымских татар. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.

qtmm.org

70-летие Рустема Меметова. qtmm.org. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 20 лютого 2018.

rada.gov.ua

Прийнято Закон «Про корінні народи України» [Архівовано 1 липня 2021 у Wayback Machine.] // Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України. — 01.07.2021.

zakon4.rada.gov.ua

Про визнання геноциду кримськотатарського народу | від 12.11.2015 № 792-VIII. zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.

rk.gov.ru

monm.rk.gov.ru

На крымскотатарском и украинском языках в Крыму обучаются чуть более 3 % детей. [Архівовано 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] Министерство образования, науки и молодежи Республики Крым.

runivers.ru

В. Д. Смірнов. Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.], 13 сторінка в документі

sum20ua.com

Кримці // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

tataroved.ru

«Соколовський С. Ст.» «Татарська проблема» у всеросійській перепису населення [Архівовано 2 червня 2019 у Wayback Machine.]

turlocman.ru

Этническая история крымских татар. www.turlocman.ru. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 19 січня 2016.

ukrcensus.gov.ua

2001.ukrcensus.gov.ua

Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 липня 2013.
Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 9 липня 2013.

database.ukrcensus.gov.ua

Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013.

ukrexport.gov.ua

Офіційно в Конституції Туреччини затверджено, що все населення країни — турки, які складають єдину турецьку націю [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.].

ukrstat.gov.ua

sf.ukrstat.gov.ua

Кримстат. Перепись населения 2001 года. Языковой состав населения [Архівовано 28 серпня 2012 у Wayback Machine.]

utgis.org.ua

Следы древних миграций в генофонде крымских и казанских татар: анализ полиморфизма y-хромосомы [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.] Агджоян А. Т., Утевкая О. М. и др. — Вестник УТГС 2013.

vatankirim.net

Türkiyedeki Qırımtatar milliy areketiniñ seyri, Bahçesaray dergisi, Mayıs 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2009. Процитовано 21 жовтня 2009.
BAHÇESARAY Dergisi » Blog Archive » TÜRKİYE’DEKİ QIRIM TATAR MİLLİY AREKETİNİÑ SEYRİ. 17 липня 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2009. Процитовано 27 лютого 2017.

vgorode.ua

crimea.vgorode.ua

Творческий вечер Айсель Балич. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.

victims.memorial

Старший солдат Ескендер Німетуллаєв загинув на Луганщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 4 травня 2024.

voanews.com

ukrainian.voanews.com

Мустафа Джемілєв: кримські татари не визнають окупацію. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 30 липня 2014.

voicecrimea.com.ua

culture.voicecrimea.com.ua

Redaktor (14 липня 2020). Гордість нації: кримськотатарський народний танець. Культура. Голос Криму (укр.). Процитовано 23 травня 2024.

vostlit.info

Халім Гірей [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.], 1822 (рос.)

web.archive.org

Ольга Мусафирова. «Мустафа, сынок, прошу тебя — прекрати…». Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 2 червня 2019. // Новая газета
В Турции проживают до 6 миллионов потомков крымских татар. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.
Офіційно в Конституції Туреччини затверджено, що все населення країни — турки, які складають єдину турецьку націю [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.].
Henryk Jankowski. Crimean Tatars and Noghais in Turkey [Архівовано 16 березня 2002 у Wayback Machine.] // a slightly edited version of the paper with the same title that appeared in Türk Dilleri Arastirmalari [Studies on the Turkic Languages] 10 (2000): 113—131, distributed by Sanat Kitabevi, Ankara, Turkey. A Polish version of this paper was published in Rocznik Tatarów Polskich (Journal of Polish Tatars), vol. 6, 2000, 118—126.
Возгрин В. Е. Исторические судьбы крымских татар [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Прийнято Закон «Про корінні народи України» [Архівовано 1 липня 2021 у Wayback Machine.] // Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України. — 01.07.2021.
Henryk Jankowski — Crimean Tatars and Noghais in Turkey. Архів оригіналу за 16 березня 2002. Процитовано 30 серпня 2013.
Türkiyedeki Qırımtatar milliy areketiniñ seyri, Bahçesaray dergisi, Mayıs 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2009. Процитовано 21 жовтня 2009.
«Соколовський С. Ст.» «Татарська проблема» у всеросійській перепису населення [Архівовано 2 червня 2019 у Wayback Machine.]
Сквозь века, Том 1, Академия, 1995. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 20 грудня 2019.
Татарский язык [Архівовано 15 серпня 2020 у Wayback Machine.], БРЭ
Крымскотатарский язык [Архівовано 13 жовтня 2019 у Wayback Machine.], БРЭ
Куртієв Р. І., Туранли Ф. Ґ. Кримські татари [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
The Encyclopædia Britannica: The New Volumes, Constituting, in Combination with the Twenty-nine Volumes of the Eleventh Edition, the Twelfth Edition of that Work, and Also Supplying a New, Distinctive, and Independent Library of Reference Dealing with Events and Developments of the Period 1910 to 1921 Inclusive. Encyclopædia Britannica Company, Limited. 1911. с. 448–. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
CUMAN. Christusrex.org. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 24 жовтня 2012.
Stearns (1978). Sources for the Krimgotische. с. 37. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 12 лютого 2011.
Баскаков - К вопросу о классификации тюркских языков. www.philology.ru. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 16 лютого 2017.
Brian Glyn Williams (2001). The Crimean Tatars: The Diaspora Experience and the Forging of a Nation. BRILL. с. 37. ISBN 90-04-12122-6. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
Marc Weller; Stefan Wolff (2005). Autonomy, Self Governance and Conflict Resolution: Innovative approaches to Institutional Design in Divided Societies. Taylor & Francis. с. 81. ISBN 978-0-203-46191-4. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
Рада визнала кримських татар корінним народом у складі України [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Mirror Weekly. 20 March 2014

Dahl, J. (2012). The Indigenous Space and Marginalized Peoples in the United Nations (англ.). Springer. с. 240—241. ISBN 978-1-137-28054-1. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
Vanguri, Star (2016). Rhetorics of Names and Naming (англ.). Routledge. с. 132—133. ISBN 978-1-317-43604-1. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
Uehling, Greta Lynn (2000). Having a Homeland: Recalling the Deportation, Exile, and Repatriation of Crimean Tatars (англ.). University of Michigan. с. 420—424. ISBN 978-0-599-98653-4. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
Малая Советская энциклопедия // Крымская АССР. Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 25 травня 2020.
Бикова, Т. Створення Кримської АСРР (1921 р.)
Громенко, Сергій. Крымские татары не могут называть себя коренным народом? (російською) . LІКБЕЗ. Архів оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 26-05-2020.
Агджоян А. Т., Схаляхо Р. А., Утевская О. М., Жабагин М. К., Тагирли Ш. Г., Дамба Л. Д., Атраментова Л. А., Балановский О. П. Генофонд крымских татар в сравнении с тюркоязычными народами Европы [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.], 2015
Как мы изучали генофонд крымских татар | Генофонд РФ (рос.). xn--c1acc6aafa1c.xn--p1ai. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2017.
Стендовый доклад Аджогян (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2020. Процитовано 25 травня 2020.
Этническая история крымских татар. www.turlocman.ru. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 19 січня 2016.
Следы древних миграций в генофонде крымских и казанских татар: анализ полиморфизма y-хромосомы [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.] Агджоян А. Т., Утевкая О. М. и др. — Вестник УТГС 2013.
Герцен, Могаричев Крепость драгоценностей. Кырк-Ор. Чуфут-кале. [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.], 1993, pages 58—64. — ISBN 5-7780-0216-5.
Велика російська енциклопедія: верховна влада належала хану-представнику династії Гіреїв, який був васалом тур. султана (офіційно закріплено в 1580-х рр., коли ім'я султана стало вимовлятися перед ім'ям хана під час п'ятничної молитви, що в мусульм. світі служило ознакою васалітету) [Архівовано 6 травня 2020 у Wayback Machine.]
БРЭ: ОСМА́НЫ [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.]: После завоевания Каира Селим I объявил себя халифом — наследником пророка Мухаммеда и главой всех мусульман-суннитов. За время его царствования территория Османской империи удвоилась.
ЕІУ: КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1700 [Архівовано 30 серпня 2020 у Wayback Machine.]: Договір складався з преамбули та 14 статей. Передбачав перемир'я на 30 років (преамбула, ст. 1). Рос. д-ва звільнялася від виплати щорічної данини («дачі») Кримському ханату (ст. 8), отримала право тримати в Осман. імперії постійного посла (ст. 13).
Халім Гірей [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.], 1822 (рос.)
Прутский поход Петра I: за двумя зайцами [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — BBC
Прутский поход Петра I Великого 1711 год. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
İslâm Ansiklopedisi^[en]: PRUT ANTLAŞMASI [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]//Osmanlılar ile Ruslar arasında Prut nehri kenarında 1123'te (1711) yapılan savaştan sonra imzalanan antlaşma.
Зайцев Илья Владимирович Где останавливались крымские послы в Москве и московские послы при дворе крымского хана в XVI В. ? [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
В. Д. Смірнов. Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.], 13 сторінка в документі
Как переписывали историю Крыма (How the Crimean history was rewritten). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
Serhiy Hromenko «Все было не так»: зачем Россия переписывает историю Крыма [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Gulnara Bekirova: Крымскотатарская проблема в СССР: 1944—1991 [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Gulnara Bekirova Crimea and the Crimean Tatars in XIX—XXth centuries [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.], 2005, page 95
Zarubin: Без победителей: из истории Гражданской войны в Крыму [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.], 2008, p. 704
Расстрел 17 апреля 1938 года [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.]. RFEL
Zmerzly: Политические репрессии среди крымскотатарских преподавателей Крымского государственного университета им. Фрунзе [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Hayali: Крымские татары в репрессивно-карательной политике в Крымской АССР [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Про визнання геноциду кримськотатарського народу | від 12.11.2015 № 792-VIII. zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
Кримськотатарська діаспора Туреччини заявляє, що ніколи не визнає анексію Криму Росією. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 липня 2014.
Мустафа Джемілєв: кримські татари не визнають окупацію. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 30 липня 2014.
У Криму заборонили вшановувати жертв Гітлера і Сталіна. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
В Крыму 4 740 школьников обучаются на крымскотатарском языке и почти 2 тыс. — на украинском. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
На крымскотатарском и украинском языках в Крыму обучаются чуть более 3 % детей. [Архівовано 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] Министерство образования, науки и молодежи Республики Крым.
Эмир Достим. Тревога вместо надежды. Почему в школах крымскотатарского языка становится меньше [Архівовано 8 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Крым. Реалии, 01.09.2015
Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 липня 2013.
Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 9 липня 2013.
Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013.
К вопросу о миграционном потенциале крымских татар и перспективах репатриации (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
BAHÇESARAY Dergisi » Blog Archive » TÜRKİYE’DEKİ QIRIM TATAR MİLLİY AREKETİNİÑ SEYRİ. 17 липня 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2009. Процитовано 27 лютого 2017.
Кримстат. Перепись населения 2001 года. Языковой состав населения [Архівовано 28 серпня 2012 у Wayback Machine.]
Всесоюзная перепись населения 1939 г. Распределение городского и сельского населения регионов РСФСР по национальности и полу. Крымская АССР. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 30 серпня 2013.
Всесоюзная перепись населения 1939 года. Крымская АССР. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 27 лютого 2014.
Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам РСФСР. Крымская АССР. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 30 серпня 2013.
Населення Таврійської губернії за переписом 1897 р. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 4 вересня 2011.
Василий Зуев. Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 17 червня 2015.
Творческий вечер Айсель Балич. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
КРЫМ ВЕБ ТВ (28 травня 2013), [QWT] Айсель Балич - Къамышым, архів оригіналу за 4 травня 2019, процитовано 20 лютого 2018
Crimean Tatars (1 грудня 2016), Güzel Qırım (Гузель Къырым) by Qaradeniz production, архів оригіналу за 29 червня 2017, процитовано 20 лютого 2018
MeydanFM (10 грудня 2012), [M-FM] Эвелина - Севги ёлу, архів оригіналу за 4 травня 2019, процитовано 20 лютого 2018
70-летие Рустема Меметова. qtmm.org. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 20 лютого 2018.
В Україні знімуть фільм про сталінські репресії проти кримських татар. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 24 червня 2013.

wikipedia.org

en.wikipedia.org

İslâm Ansiklopedisi^[en]: PRUT ANTLAŞMASI [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]//Osmanlılar ile Ruslar arasında Prut nehri kenarında 1123'te (1711) yapılan savaştan sonra imzalanan antlaşma.

xn--1-itb3afj.xn--p1acf

Прутский поход Петра I Великого 1711 год. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.

xn--c1acc6aafa1c.xn--p1ai

Агджоян А. Т., Схаляхо Р. А., Утевская О. М., Жабагин М. К., Тагирли Ш. Г., Дамба Л. Д., Атраментова Л. А., Балановский О. П. Генофонд крымских татар в сравнении с тюркоязычными народами Европы [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.], 2015
Как мы изучали генофонд крымских татар | Генофонд РФ (рос.). xn--c1acc6aafa1c.xn--p1ai. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2017.
Стендовый доклад Аджогян (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2020. Процитовано 25 травня 2020.

youtube.com

КРЫМ ВЕБ ТВ (28 травня 2013), [QWT] Айсель Балич - Къамышым, архів оригіналу за 4 травня 2019, процитовано 20 лютого 2018
Crimean Tatars (1 грудня 2016), Güzel Qırım (Гузель Къырым) by Qaradeniz production, архів оригіналу за 29 червня 2017, процитовано 20 лютого 2018
MeydanFM (10 грудня 2012), [M-FM] Эвелина - Севги ёлу, архів оригіналу за 4 травня 2019, процитовано 20 лютого 2018