Кристіне Ополайс (Ukrainian Wikipedia)

Christopher Morley (17 червня 2011). Orchestral manoeuvres for Andris Nelsons. Birmingham Post. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 16 жовтня 2011.

diena.lv

Anda Burve, Inese Lūsiņa: Laimīga? Apmierināta! [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] In: Diena, 21 January 2006. Retrieved 11 October 2012 (in Latvian).

independent.co.uk

Opera's double act: Kristine Opolais and Andris Nelsons. The Independent. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 12 квітня 2014.

lnso.lv

Biogrāfija. LNSO.lv. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 02012-03-055 березня 2012.

metopera.org

Manon Lescaut Synopsis. metopera.org. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 31 липня 2017.

neue-stimmen.de

Gesangswettbewerb Neue Stimmen, 2007^{[недоступне посилання з Март 2018]}, abgerufen am 9. Mai 2016.

nytimes.com

Cooper, Michael. For Soprano, From 'Butterfly' to 'Bohème,' in a Flash. New York Times. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 5 квітня 2014.
In Met’s ‘Manon Lescaut,’ Classic Love Story Gets Noir Twist. The New York Times. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

observer.com

Jorden, James (3 лютого 2017). At the Met, Rusalka Serves Up Fishy Unrealness. New York Observer. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.

roh.org.uk

Kristine Opolais. www.roh.org.uk. Royal Opera House. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014.

tass.ru

ТАСС: Культура — Впервые в истории Метрополитен-опера певица за сутки дебютировала в двух ролях. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 2 травня 2018.

usnews.com

Bloom, Ronald (April 5, 2014). «Soprano Kristine Opolais makes Met Opera role debuts as Cio-Cio-San and Mimi within day» [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.]. U.S. News & World Report. Retrieved April 5, 2014.

web.archive.org

Anda Burve, Inese Lūsiņa: Laimīga? Apmierināta! [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] In: Diena, 21 January 2006. Retrieved 11 October 2012 (in Latvian).
Biogrāfija. LNSO.lv. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 02012-03-055 березня 2012.
Kristine Opolais. Zemsky Green Artists Management. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 6 квітня 2014.
Opera's double act: Kristine Opolais and Andris Nelsons. The Independent. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 12 квітня 2014.
Christopher Morley (17 червня 2011). Orchestral manoeuvres for Andris Nelsons. Birmingham Post. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 16 жовтня 2011.
Cooper, Michael. For Soprano, From 'Butterfly' to 'Bohème,' in a Flash. New York Times. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 5 квітня 2014.
ТАСС: Культура — Впервые в истории Метрополитен-опера певица за сутки дебютировала в двух ролях. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
Jorden, James (3 лютого 2017). At the Met, Rusalka Serves Up Fishy Unrealness. New York Observer. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
Kristine Opolais. www.roh.org.uk. Royal Opera House. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014.
In Met’s ‘Manon Lescaut,’ Classic Love Story Gets Noir Twist. The New York Times. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
Manon Lescaut Synopsis. metopera.org. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 31 липня 2017.
Оперная певица Кристина Ополайс стала почётным гражданином города Резекне. baltnews.lv. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 17 травня 2017.
Bloom, Ronald (April 5, 2014). «Soprano Kristine Opolais makes Met Opera role debuts as Cio-Cio-San and Mimi within day» [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.]. U.S. News & World Report. Retrieved April 5, 2014.

wikidata.org

Munzinger Personen
d:Track:Q107343683
Carnegie Hall linked open data — 2017.
d:Track:Q30500746

zemskygreenartists.com

Kristine Opolais. Zemsky Green Artists Management. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 6 квітня 2014.