Льовочкін Сергій Володимирович (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Льовочкін Сергій Володимирович" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

21web.archive.org

1^st place

5pravda.com.ua

636^th place

10^th place

4rada.gov.ua

324^th place

2^nd place

2interfax.com.ua

1,754^th place

108^th place

2ukranews.com

6,867^th place

95^th place

2dt.ua

6,727^th place

78^th place

2detector.media

3,368^th place

40^th place

2korrespondent.net

2,209^th place

52^nd place

2chesno.org

low place

296^th place

1president.gov.ua

736^th place

8^th place

1slovoidilo.ua

low place

204^th place

1rbc.ua

2,457^th place

29^th place

1tyzhden.ua

6,836^th place

84^th place

1webcitation.org

24^th place

3^rd place

1telekritika.ua

6,969^th place

98^th place

1telegraf.com.ua

low place

268^th place

1liga.net

2,664^th place

65^th place

1zik.ua

low place

142^nd place

1unian.ua

2,834^th place

30^th place

1krymr.com

5,465^th place

385^th place

1kyivpost.com

1,602^nd place

497^th place

1cnn.com

28^th place

100^th place

1nashigroshi.org

low place

949^th place

1texty.org.ua

low place

177^th place

1zaxid.net

5,964^th place

63^rd place

chesno.org

far.chesno.org

Родина Льовочкіних під Києвом приватизувала острів площею більше 3 га | Каталог ФАР | ЧЕСНО. far.chesno.org. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 25 травня 2020.

chesno.org

Льовочкін Сергій Володимирович — Державний зрадник України, інформація про зраду | Реєстр Держзрадників і ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Чесно. Процитовано 27 серпня 2023.

cnn.com

CNN, Katelyn Polantz and Evan Perez. Manafort meant for poll data to go to Ukrainian oligarchs who owed him millions. CNN. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 25 травня 2020.

detector.media

go.detector.media

Хто, крім «каналів Медведчука», продукує проросійський контент в Україні?. ГО «Детектор медіа» (рос.). 11 лютого 2021. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 29 березня 2022.

detector.media

Бурковський, Петро (28 лютого 2021). Чи надовго «Інтер» зіскочив із голки «русского міра»? Огляд проникнення російської пропаганди в український медіапростір у січні 2021 року. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.

dt.ua

Протягом чотирьох років Нафтогаз оплачував перельоти приватного літака Бойка і Льовочкіна. DT.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 25 травня 2020.
ГПУ долучив матеріали розслідування Лещенко до справи про приватизацію Укртелекому. DT.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 25 травня 2020.

interfax.com.ua

Глава администрации президента Украины подал в отставку — источник [Архівовано 13 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Сергей Левочкин создает институт «Новая Украина». Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.

korrespondent.net

files.korrespondent.net

Top 100 (korrespondent.net) [Архівовано 10 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

ua.korrespondent.net

Золота сотня: Корреспондент склав новий рейтинг найбагатших українців. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014.

krymr.com

ru.krymr.com

«Предоставлял инсайдерскую информацию». Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 травня 2020.

kyivpost.com

CNN: Manafort intended for polling data to go to 2 Ukrainian oligarchs who owed him millions | KyivPost — Ukraine's Global Voice. KyivPost. 10 січня 2019. Процитовано 25 травня 2020.

liga.net

file.liga.net

Левочкин Сергей Владимирович. Архів оригіналу за 15 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.

nashigroshi.org

Кіпріоти, через яких пройшла приватизація «Укртелекому», пов’язані з Льовочкіним. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 25 травня 2020.

pravda.com.ua

Льовочкін стане спонсором «Нової України». Чепак та Єрмолаєв — у команді. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
Льовочкін вимагав зняти з ефіру сюжет про земельні махінації його сім’ї. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 травня 2020.
У лісах під Києвом знайшли чергову забудову сім'ї Льовочкіних. Українська правда. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 25 травня 2020.
Льовочкіна переписувалась із Манафортом щодо приватизації “Укртелекому” – ЗМІ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2020.

tabloid.pravda.com.ua

Бувай, Льовочкін? Ліхачова в Нью-Йорку оголосила про заміжжя. ТаблоID. 9 січня 2019.

president.gov.ua

Указ Президента України від 17 січня 2014 року № 10/2014 «Про звільнення С. Льовочкіна з посади Глави Адміністрації Президента України»

rada.gov.ua

zakon.rada.gov.ua

Указ Президента України від 25 лютого 2010 року № 265/2010 «Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України»
Указ Президента України від 17 січня 2014 року № 23/2014 «Про призначення С.Льовочкіна Радником Президента України»
Указ Президента України від 24 лютого 2014 року № 102/2014 «Про звільнення С.Льовочкіна з посади Радника Президента України»

w1.c1.rada.gov.ua

Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.

rbc.ua

Львочкіна виключили з Комітету з питань нацбезпеки. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2023.

slovoidilo.ua

Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Сергій Льовочкін. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.

telegraf.com.ua

news.telegraf.com.ua

Підтримала Євромайдан, допоки чоловік допомагав Януковичу: як виглядає ексдружина нардепа Льовочкіна і де вона зараз. Telegraf. 25 вересня 2024.

telekritika.ua

Льовочкін став власником 20% медіагрупи «Інтер». «Телекритика». 7 лютого 2013. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 7 лютого 2013.

texty.org.ua

Льовочкін причетний до приватизації Укртелекому. texty.org.ua (укр.). Процитовано 25 травня 2020.

tyzhden.ua

Льовочкін пояснив, що вивів свої активи на Кіпр через ненадійність Тимошенко. Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 4 липня 2011.

ukranews.com

Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 30 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Льовочкін створив Фонд «Нова Україна»

unian.ua

Бойко та Льовочкін протягом 4 років літали приватним літаком за державні гроші. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 25 травня 2020.

web.archive.org

Хто, крім «каналів Медведчука», продукує проросійський контент в Україні?. ГО «Детектор медіа» (рос.). 11 лютого 2021. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
Бурковський, Петро (28 лютого 2021). Чи надовго «Інтер» зіскочив із голки «русского міра»? Огляд проникнення російської пропаганди в український медіапростір у січні 2021 року. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
Top 100 (korrespondent.net) [Архівовано 10 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Глава администрации президента Украины подал в отставку — источник [Архівовано 13 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 30 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Сергій Льовочкін. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
Льовочкін пояснив, що вивів свої активи на Кіпр через ненадійність Тимошенко. Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 4 липня 2011.
Золота сотня: Корреспондент склав новий рейтинг найбагатших українців. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014.
Сергей Левочкин создает институт «Новая Украина». Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
Льовочкін стане спонсором «Нової України». Чепак та Єрмолаєв — у команді. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
Левочкин Сергей Владимирович. Архів оригіналу за 15 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
Льовочкін вимагав зняти з ефіру сюжет про земельні махінації його сім’ї. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 травня 2020.
У лісах під Києвом знайшли чергову забудову сім'ї Льовочкіних. Українська правда. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 25 травня 2020.
Родина Льовочкіних під Києвом приватизувала острів площею більше 3 га | Каталог ФАР | ЧЕСНО. far.chesno.org. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 25 травня 2020.
Протягом чотирьох років Нафтогаз оплачував перельоти приватного літака Бойка і Льовочкіна. DT.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 25 травня 2020.
Бойко та Льовочкін протягом 4 років літали приватним літаком за державні гроші. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 25 травня 2020.
«Предоставлял инсайдерскую информацию». Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 травня 2020.
CNN, Katelyn Polantz and Evan Perez. Manafort meant for poll data to go to Ukrainian oligarchs who owed him millions. CNN. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
ГПУ долучив матеріали розслідування Лещенко до справи про приватизацію Укртелекому. DT.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 25 травня 2020.
Льовочкіна переписувалась із Манафортом щодо приватизації “Укртелекому” – ЗМІ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2020.

webcitation.org

Льовочкін став власником 20% медіагрупи «Інтер». «Телекритика». 7 лютого 2013. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 7 лютого 2013.

zaxid.net

Zaxid.net. Нардеп-опоблоківець Льовочкін торік позичив у матері ₴5 млн і купив новий Mercedes. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 25 травня 2020.

zik.ua

Сестра Сергія Льовочкіна захоплює землю, використовуючи схеми старих часів, – експерт. zik.ua (uk-UK) . Процитовано 25 травня 2020.^{[недоступне посилання]}