Мамонов Петро Миколайович (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Мамонов Петро Миколайович" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

13web.archive.org

1^st place

6webcitation.org

24^th place

3^rd place

4wikidata.org

43^rd place

134^th place

2rollingstone.ru

8,980^th place

4,933^rd place

2rg.ru

270^th place

223^rd place

1iz.ru

1,255^th place

2,082^nd place

1imdb.com

16^th place

21^st place

1wikipedia.org

low place

1radiosvoboda.org

1,910^th place

22^nd place

1archive.org

6^th place

1itogi.ru

9,550^th place

9,683^rd place

1ria.ru

183^rd place

166^th place

1asonov.com

low place

1specialradio.ru

low place

1festival-cannes.com

603^rd place

905^th place

1newizv.ru

3,806^th place

2,305^th place

1rockarchive.ru

low place

1zvuki.ru

6,619^th place

5,201^st place

1grani.ru

7,633^rd place

1,246^th place

1svoyakoleya.ru

low place

1kp.ru

329^th place

245^th place

1colta.ru

4,476^th place

2,748^th place

1petrmamonov.ru

low place

1kozlovclub.ru

low place

1bbc.com

20^th place

17^th place

archive.org

Сергей Гурьев. История группы «Звуки Му». — СПб. : Амфора, 2008. — 254 с. — ISBN 978-5-367-00765-7.

asonov.com

Евгений Лзарин. Мы — ослицы, на которых едет Господь // Патрон. — март 2012. — № 3.

bbc.com

Україна видворила російського рок-музиканта і актора, який грав Івана Грозного. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.

colta.ru

os.colta.ru

Денис Спиридонов. (25 жовтня 2008). Мамон-Лобан. OpenSpace.ru. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 16 листопада 2012.

festival-cannes.com

Festival de Cannes: Taxi Blues. festival-cannes.com (фр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 6 серпня 2012.

grani.ru

Георгий Мхеидзе. (29 серпня 2002). Нездоровые розы. Грани.ру. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 14 жовтня 2012.

imdb.com

Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

itogi.ru

Евгений Белжеларский. (24 січня 2011). Пётр Невеликий. Итоги. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2012.

iz.ru

Умер Петр Мамонов

kozlovclub.ru

Петр Мамонов и группа «Совершенно новые Звуки Му» с программой "Приключения Незнайки"Pyotr Mamonov & Absolutely New Sounds Mu — «Don'tknowka's Adventures» | Джаз Клуб Алексея Козлова [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.], kozlovclub.ru (Перевірено 15 липня 2021)

kp.ru

kazan.kp.ru

Наталья Мурга. (26 червня 2010). В фильме «Игла. Ремикс» я прочитал лекцию о вреде алкоголизма. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 7 листопада 2012.

newizv.ru

Веста Боровикова. (12 серпня 2011). Вечная жизнь есть. Это факт научный. И никуда от этого не деться. Новые Известия. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 17 листопада 2012.

petrmamonov.ru

информация с официального сайта Мамонова. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.

radiosvoboda.org

У Росії помер актор і музикант Петро Мамонов /Радіо Свобода, 15.07.2021/. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.

rg.ru

Алексей Крижевский. (10 березня 2004). Вечность-блюз. Российская газета. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 20 грудня 2012.
Андрей Васянин. (17 жовтня 2012). Сказки о Москве. Российская газета. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 20 грудня 2012.

ria.ru

Ирина Гордон. (7 липня 2012). Александр Липницкий: «Звуки Му» — мое главное достижение. РИА Новости. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 24 листопада 2012.

rockarchive.ru

Анатолий Гуницкий. (1997). Resident Мамонов — интервью с Петром Мамоновым. rockarchive.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 24 листопада 2012.

rollingstone.ru

Серафима Скибюк. (19 квітня 2010). Брайан Ино. Отпечатки по Фрейду. Rolling Stone Russia. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 16 листопада 2012.
Петр Мамонов и «Совершенно новые Звуки Му» в клубе Алексея Козлова. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 15 липня 2021.

specialradio.ru

art.specialradio.ru

Игорь Шапошников. (3 квітня 2006). Пётр Мамонов: «Майк и Цой умерли, а я — нет!». Специальное радио. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 17 листопада 2012.

svoyakoleya.ru

Премия 2006. Своя колея. 2007. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 17 листопада 2012.

web.archive.org

У Росії помер актор і музикант Петро Мамонов /Радіо Свобода, 15.07.2021/. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
Евгений Белжеларский. (24 січня 2011). Пётр Невеликий. Итоги. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2012.
Игорь Шапошников. (3 квітня 2006). Пётр Мамонов: «Майк и Цой умерли, а я — нет!». Специальное радио. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 17 листопада 2012.
Веста Боровикова. (12 серпня 2011). Вечная жизнь есть. Это факт научный. И никуда от этого не деться. Новые Известия. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 17 листопада 2012.
Анатолий Гуницкий. (1997). Resident Мамонов — интервью с Петром Мамоновым. rockarchive.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 24 листопада 2012.
Дмитрий Межик. (16 жовтня 2001). Шоколадный Пушкин. Звуки.ру. Архів оригіналу за 13 червня 2012. Процитовано 14 жовтня 2012.
Алексей Крижевский. (10 березня 2004). Вечность-блюз. Российская газета. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 20 грудня 2012.
Наталья Мурга. (26 червня 2010). В фильме «Игла. Ремикс» я прочитал лекцию о вреде алкоголизма. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 7 листопада 2012.
Андрей Васянин. (17 жовтня 2012). Сказки о Москве. Российская газета. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 20 грудня 2012.
информация с официального сайта Мамонова. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
Петр Мамонов и «Совершенно новые Звуки Му» в клубе Алексея Козлова. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 15 липня 2021.
Петр Мамонов и группа «Совершенно новые Звуки Му» с программой "Приключения Незнайки"Pyotr Mamonov & Absolutely New Sounds Mu — «Don'tknowka's Adventures» | Джаз Клуб Алексея Козлова [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.], kozlovclub.ru (Перевірено 15 липня 2021)
Україна видворила російського рок-музиканта і актора, який грав Івана Грозного. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.

webcitation.org

Ирина Гордон. (7 липня 2012). Александр Липницкий: «Звуки Му» — мое главное достижение. РИА Новости. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 24 листопада 2012.
Серафима Скибюк. (19 квітня 2010). Брайан Ино. Отпечатки по Фрейду. Rolling Stone Russia. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 16 листопада 2012.
Festival de Cannes: Taxi Blues. festival-cannes.com (фр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 6 серпня 2012.
Георгий Мхеидзе. (29 серпня 2002). Нездоровые розы. Грани.ру. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 14 жовтня 2012.
Премия 2006. Своя колея. 2007. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 17 листопада 2012.
Денис Спиридонов. (25 жовтня 2008). Мамон-Лобан. OpenSpace.ru. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 16 листопада 2012.

wikidata.org

Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
Troitsky A. Tusovka: who's who in the new Soviet rock culture — Omnibus Press, 1990. — P. 146. — ISBN 0-7119-1469-9
d:Track:Q107708141 d:Track:Q4463473 d:Track:Q19869282

wikipedia.org

en.wikipedia.org

Troitsky A. Tusovka: who's who in the new Soviet rock culture — Omnibus Press, 1990. — P. 146. — ISBN 0-7119-1469-9
d:Track:Q107708141 d:Track:Q4463473 d:Track:Q19869282

zvuki.ru

Дмитрий Межик. (16 жовтня 2001). Шоколадный Пушкин. Звуки.ру. Архів оригіналу за 13 червня 2012. Процитовано 14 жовтня 2012.