Народна партія (Іспанія) (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Народна партія (Іспанія)" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

18web.archive.org

1^st place

9books.google.com

3^rd place

11^th place

4google.no

9,052^nd place

low place

3elpais.com

84^th place

1,285^th place

2worldcat.org

5^th place

9^th place

2libertaddigital.com

3,124^th place

low place

1reuters.com

49^th place

123^rd place

1for-ua.com

low place

1,201^st place

1theguardian.com

12^th place

62^nd place

1elperiodico.com

1,097^th place

low place

1nytimes.com

7^th place

43^rd place

1elmundo.es

184^th place

2,357^th place

1elconfidencial.com

891^st place

low place

1lavanguardia.com

377^th place

4,723^rd place

1abc.es

252^nd place

1,995^th place

1electomania.es

low place

1generales23j.es

low place

1dw.com

204^th place

86^th place

1cuatro.com

low place

1aljazeera.com

268^th place

759^th place

1suspilne.media

3,117^th place

34^th place

1rtve.es

718^th place

low place

abc.es

Casado se atrinchera con su equipo y el grupo parlamentario rotos. ABC. 22 February 2022.

aljazeera.com

Spain: People's Party picks Pablo Casado as new leader. Al Jazeera. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.

books.google.com

Ersson, Svante; Lane, Jan-Erik (1998). Politics and Society in Western Europe (вид. 4th). SAGE. с. 108. ISBN 978-0-7619-5862-8. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 17 серпня 2012.
Hloušek, Vít; Kopeček, Lubomír (2010). Origin, Ideology and Transformation of Political Parties: East-Central and Western Europe Compared. Ashgate. с. 159. ISBN 978-0-7546-7840-3. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 6 лютого 2020. From its original emphasis on a 'united and Catholic Spain', in the 1980s and 1990s it gradually evolved under the leadership of José Maria Aznar into a pragmatically-oriented conservative formation, with Christian democratic and, even more strongly, economically liberal elements.
Magone, José María (2003). The Politics of Southern Europe: Integration Into the European Union. Greenwood Publishing Group. с. 145. ISBN 978-0-275-97787-0. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 6 лютого 2020.
Ferreiro, Jesus; Serrano, Felipe (2001). Philip Arestis; Malcolm C. Sawyer (ред.). The economic policy of the Spanish Socialist governments: 1982–1996. Edward Elgar Publishing. с. 155. ISBN 1843762838. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 30 січня 2015. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
Encarnación, Omar G. (2008). Spanish Politics: Democracy After Dictatorship. Polity. с. 61—64. ISBN 0745639925. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 30 січня 2015.
Íñigo-Mora, Isabel (2010). Cornelia Ilie (ред.). Rhetorical strategies in the British and Spanish parliaments. John Benjamins Publishing. с. 332. ISBN 9027206295. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 30 січня 2015. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
DiGiacomo, Susan M. (2008). Sharon R. Roseman; Shawn S. Parkhurst (ред.). Re-presenting the Fascist Classroom: Education as a Space of Memory in Contemporary Spain. SUNY Press. с. 121. ISBN 0791479013. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 30 січня 2015. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
Inmaculada Egido (2005). Transforming Education: The Spanish Experience. Nova Publishers. с. 14. ISBN 978-1-59454-208-4. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
Fernando Reinares (2014). The 2004 Madrid Train Bombings. У Bruce Hoffman; Fernando Reinares (ред.). The Evolution of the Global Terrorist Threat: From 9/11 to Osama bin Laden's Death. Columbia University Press. с. 32. ISBN 978-0-231-53743-8. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.

cuatro.com

cuatro.com - Las Mañanas de Cuatro entrevista a Mariano Rajoy. web.archive.org. 11 жовтня 2007. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 24 липня 2023.

dw.com

Spain election: Conservatives win but fall short of majority. Deutsche Welle (англ.). 23 July 2023. Процитовано 24 July 2023.

elconfidencial.com

Rajoy dimite como presidente del PP: "Es lo mejor para mí, para el partido y para España". El Confidencial (ісп.). 5 June 2018. Процитовано 5 June 2018.

electomania.es

ElectoPanel 22F. ElectoMania. 22 February 2022.

elmundo.es

Rajoy se va: "Es lo mejor para mí, para el PP y para España". El Mundo (ісп.). 5 June 2018. Процитовано 5 June 2018.

elpais.com

Junquera, Natalia (22 липня 2018). Pablo Casado vence en el congreso del PP y consuma el giro a la derecha. El País (ісп.).
Company, Enric (3 листопада 2007). El PP desautoriza a dos diputados por desmarcarse del bulo del 11-M. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 24 липня 2023.
El PSC expulsa al primer secretario de las Juventudes de Martorell por el ataque a Piqué. El País (ісп.). 11 жовтня 2006. ISSN 1134-6582. Процитовано 24 липня 2023.

elperiodico.com

Vázquez, Ángeles (24 May 2018). El PP y Correa tejieron "un sistema de corrupción institucional", según la Audiencia. El Periódico de Catalunya (ісп.). Процитовано 25 May 2018.

for-ua.com

ua.for-ua.com

Опозиційна Народна партія перемогла на виборах в Іспанії. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014.

generales23j.es

resultados.generales23j.es

Resultados provisionales Congreso. España. resultados.generales23j.es (ісп.). Ministry of the Interior. Процитовано 24 July 2023.

google.no

books.google.no

Jansen, Thomas; Van Hecke, Steven (2011). At Europe's Service: The Origins and Evolution of the European People's Party. Springer Science & Business Media. с. 53. ISBN 9783642194146. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2020. The right-wing Conservative AP was now transformed into a party of the centre-right: it was renamed People's Party (Partido Popular, PP) in the spring of 1989.
Newton, Michael T. (1997). Institutions of Modern Spain: A Political and Economic Guide. Cambridge University Press. с. 200. ISBN 9780521575089. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2020. Since the 're-launch' of 1989, the party has established itself clearly as a party of the centre-right...
Meyer Resende, Madalena (2014). Catholicism and Nationalism: Changing Nature of Party Politics. Routledge. с. xix. ISBN 9781317610618. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2020. In 1989 the AP transformed into the Partido Popular (PP) – a coalition of center-right forces...
Matuschek, Peter (2004). Who Learns from Whom: The Failure of Spanish Christian Democracy and the Success of the Partido Popular. У Steven Van Hecke, Emmanuel Gerard (ред.). Christian Democratic Parties in Europe Since the End of the Cold War. Leuven University Press. с. 243. ISBN 9789058673770. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.

lavanguardia.com

El PP rompe con Vox, que sale derrotado de su moción de censura. La Vanguardia. 22 October 2020.

libertaddigital.com

Campaña de la Memoria - Los enigmas del 11M - Luis del Pino. web.archive.org. 20 серпня 2007. Архів оригіналу за 20 серпня 2007. Процитовано 24 липня 2023.
Libertad Digital - ETA y el 11M. www.libertaddigital.com (Spanish) . Процитовано 24 липня 2023.

nytimes.com

Minder, Raphael (June 2018). Mariano Rajoy Ousted in Spanish No-Confidence Vote. The New York Times.

reuters.com

Spain's King Juan Carlos abdicates to revive monarchy. 2 червня 2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 6 лютого 2020 — через www.reuters.com.

rtve.es

Elecciones Generales 2023: El PP gana las elecciones pero ninguno de los bloques suma mayoría para gobernar.

suspilne.media

Парламентські вибори в Іспанії: "праві" перемагають, але не здобувають більшості.

theguardian.com

Jones, Sam (24 May 2018). Court finds Spain's ruling party benefited from bribery scheme. The Guardian. Процитовано 25 May 2018.

web.archive.org

Ersson, Svante; Lane, Jan-Erik (1998). Politics and Society in Western Europe (вид. 4th). SAGE. с. 108. ISBN 978-0-7619-5862-8. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 17 серпня 2012.
Hloušek, Vít; Kopeček, Lubomír (2010). Origin, Ideology and Transformation of Political Parties: East-Central and Western Europe Compared. Ashgate. с. 159. ISBN 978-0-7546-7840-3. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 6 лютого 2020. From its original emphasis on a 'united and Catholic Spain', in the 1980s and 1990s it gradually evolved under the leadership of José Maria Aznar into a pragmatically-oriented conservative formation, with Christian democratic and, even more strongly, economically liberal elements.
Magone, José María (2003). The Politics of Southern Europe: Integration Into the European Union. Greenwood Publishing Group. с. 145. ISBN 978-0-275-97787-0. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 6 лютого 2020.
Spain's King Juan Carlos abdicates to revive monarchy. 2 червня 2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 6 лютого 2020 — через www.reuters.com.
Jansen, Thomas; Van Hecke, Steven (2011). At Europe's Service: The Origins and Evolution of the European People's Party. Springer Science & Business Media. с. 53. ISBN 9783642194146. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2020. The right-wing Conservative AP was now transformed into a party of the centre-right: it was renamed People's Party (Partido Popular, PP) in the spring of 1989.
Newton, Michael T. (1997). Institutions of Modern Spain: A Political and Economic Guide. Cambridge University Press. с. 200. ISBN 9780521575089. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2020. Since the 're-launch' of 1989, the party has established itself clearly as a party of the centre-right...
Meyer Resende, Madalena (2014). Catholicism and Nationalism: Changing Nature of Party Politics. Routledge. с. xix. ISBN 9781317610618. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2020. In 1989 the AP transformed into the Partido Popular (PP) – a coalition of center-right forces...
Matuschek, Peter (2004). Who Learns from Whom: The Failure of Spanish Christian Democracy and the Success of the Partido Popular. У Steven Van Hecke, Emmanuel Gerard (ред.). Christian Democratic Parties in Europe Since the End of the Cold War. Leuven University Press. с. 243. ISBN 9789058673770. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
Ferreiro, Jesus; Serrano, Felipe (2001). Philip Arestis; Malcolm C. Sawyer (ред.). The economic policy of the Spanish Socialist governments: 1982–1996. Edward Elgar Publishing. с. 155. ISBN 1843762838. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 30 січня 2015. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
Encarnación, Omar G. (2008). Spanish Politics: Democracy After Dictatorship. Polity. с. 61—64. ISBN 0745639925. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 30 січня 2015.
Íñigo-Mora, Isabel (2010). Cornelia Ilie (ред.). Rhetorical strategies in the British and Spanish parliaments. John Benjamins Publishing. с. 332. ISBN 9027206295. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 30 січня 2015. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
DiGiacomo, Susan M. (2008). Sharon R. Roseman; Shawn S. Parkhurst (ред.). Re-presenting the Fascist Classroom: Education as a Space of Memory in Contemporary Spain. SUNY Press. с. 121. ISBN 0791479013. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 30 січня 2015. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
Inmaculada Egido (2005). Transforming Education: The Spanish Experience. Nova Publishers. с. 14. ISBN 978-1-59454-208-4. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
Fernando Reinares (2014). The 2004 Madrid Train Bombings. У Bruce Hoffman; Fernando Reinares (ред.). The Evolution of the Global Terrorist Threat: From 9/11 to Osama bin Laden's Death. Columbia University Press. с. 32. ISBN 978-0-231-53743-8. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
Опозиційна Народна партія перемогла на виборах в Іспанії. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014.
Campaña de la Memoria - Los enigmas del 11M - Luis del Pino. web.archive.org. 20 серпня 2007. Архів оригіналу за 20 серпня 2007. Процитовано 24 липня 2023.
cuatro.com - Las Mañanas de Cuatro entrevista a Mariano Rajoy. web.archive.org. 11 жовтня 2007. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 24 липня 2023.
Spain: People's Party picks Pablo Casado as new leader. Al Jazeera. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.

worldcat.org

Company, Enric (3 листопада 2007). El PP desautoriza a dos diputados por desmarcarse del bulo del 11-M. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 24 липня 2023.
El PSC expulsa al primer secretario de las Juventudes de Martorell por el ataque a Piqué. El País (ісп.). 11 жовтня 2006. ISSN 1134-6582. Процитовано 24 липня 2023.