Коржаков Олександр Васильович: «Єдине бентежить мене досі: щось не пам'ятаю, щоб до цього підписання якось готувалися… Зазвичай пропагандистський галас наперед піднімається, газети артпідготовку ведуть. Скоро, мовляв, договір буде підписаний, вже прибув такий-то (Ніязов або хтось ще — першим приїжджає завжди найдальший), а тут тиша. Завтра ніби вже підписання, а в планах у нас не вказано, де це відбудеться: у Ново-Огарьово, Кремлі або, може, в Будинку прийомів на Ленінських горках. Ніякого руху не було — саме це викликає у мене сумніви і побічно підтверджує, що Горбачов знав: церемонія не відбудеться» [1] [Архівовано 2008-02-19 у Wayback Machine.].
Коржаков Олександр Васильович: «Єдине бентежить мене досі: щось не пам'ятаю, щоб до цього підписання якось готувалися… Зазвичай пропагандистський галас наперед піднімається, газети артпідготовку ведуть. Скоро, мовляв, договір буде підписаний, вже прибув такий-то (Ніязов або хтось ще — першим приїжджає завжди найдальший), а тут тиша. Завтра ніби вже підписання, а в планах у нас не вказано, де це відбудеться: у Ново-Огарьово, Кремлі або, може, в Будинку прийомів на Ленінських горках. Ніякого руху не було — саме це викликає у мене сумніви і побічно підтверджує, що Горбачов знав: церемонія не відбудеться» [1] [Архівовано 2008-02-19 у Wayback Machine.].
