Орнелла Муті (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Орнелла Муті" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

29web.archive.org

1^st place

3wikidata.org

43^rd place

134^th place

3books.google.com

3^rd place

11^th place

3corriere.it

161^st place

1,396^th place

3repubblica.it

78^th place

1,061^st place

2daviddidonatello.it

8,881^st place

2,495^th place

2nastridargento.it

low place

2ilmessaggero.it

1,738^th place

low place

2ilsussidiario.net

2,960^th place

low place

2mymovies.it

775^th place

6,440^th place

2ilfattoquotidiano.it

823^rd place

6,061^st place

2lastampa.it

789^th place

4,551^st place

1d-nb.info

511^th place

low place

1donnamoderna.com

low place

1voce.com.ve

low place

1stampa-estera.it

low place

1film.it

6,594^th place

low place

1zerkalospettacolo.com

low place

1europeanfilmawards.eu

6,078^th place

low place

1sorrisi.com

2,788^th place

low place

1diplo.de

7,116^th place

8,666^th place

1rainews.it

1,908^th place

low place

1varesenews.it

9,977^th place

low place

1ansa.it

493^rd place

3,214^th place

1aif.ru

711^th place

468^th place

1known.ru

low place

1youtube.com

9^th place

7^th place

1metropolitanmagazine.it

low place

1tio.ch

low place

1quirinale.it

802^nd place

2,533^rd place

aif.ru

Адриано Челентано и Клаудиа Мори. История любви. aif.ru. Наталія Григор'єва. 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)

ansa.it

Tentata truffa, condannata Ornella Muti - Ultima Ora. Agenzia ANSA. 13 червня 2019. Архів оригіналу за 15 giugno 2019. Процитовано 15 червня 2019.

books.google.com

corriere.it

Candida Morvillo (8 gennaio 2018). Corriere della sera (ред.). Ornella Muti: «Non so se amerò mai più, ma ho imparato a meditare». Архів оригіналу за 7 gennaio 2018. Процитовано 8 gennaio 2018.
Fulvio Fiano (13 червня 2019). Si diede malata per il gala da Putin, Ornella Muti condannata a 6 mesi. Corriere della Sera. Архів оригіналу за 15 febbraio 2020. Процитовано 15 червня 2019.

cinquantamila.corriere.it

Biografia di Ornella Muti. corriere.it. Архів Ornella Muti оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018. (італ.)

d-nb.info

Deutsche Nationalbibliothek Record #121644650 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

daviddidonatello.it

Accademia del Cinema Italiano - Premi David di Donatello. Архів оригіналу за 26 aprile 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
Accademia del Cinema Italiano - Premi David di Donatello. Процитовано 5 грудня 2019.

diplo.de

rom.diplo.de

ambasciata tedesca [Архівовано 2012-04-25 у Wayback Machine.], Comunicato stampa, 18 novembre 2010.

donnamoderna.com

Ornella Muti. Donna Moderna. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.

europeanfilmawards.eu

EFA Search - European Film Awards. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.

film.it

A Bellocchio e Ornella Muti il Globo d Oro alla carriera. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.

ilfattoquotidiano.it

"A tutti gli eroi del nostro tempo, grazie": il video-messaggio con le voci di Ornella Muti e Lino Banfi per omaggiare gli operatori sanitari. Il Fatto Quotidiano (it-IT) . 12 січня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
Ornella Muti condannata a 6 mesi di reclusione: saltò uno spettacolo dandosi malata per andare a cena con Putin. Il Fatto Quotidiano. 14 червня 2019. Архів оригіналу за 15 giugno 2019. Процитовано 15 червня 2019.

ilmessaggero.it

Auguri Ornella Muti, 60 anni di un'icona di bellezza. Архів оригіналу за 20 settembre 2016. Процитовано 11 settembre 2016.
Naike Rivelli da Paola Perego: «Chi è mio padre? Non mi interessa». Il Messaggero. 3 luglio 2018. Процитовано 18 settembre 2020.

ilsussidiario.net

ORNELLA MUTI/ Chi è l'attrice che compie 60 anni ospite a Le Invasioni Barbariche. Il processo e la condanna per truffa. Il Sussidiario.net. Процитовано 12 gennaio 2018.
ZIA INGRID/ Ornella Muti su Rai 1: la figlia Naike Rivelli la sua prima fan (Sirene). Il Sussidiario.net. Архів оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.

known.ru

Адриано Челентано и Орнелла Мути. known.ru. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)

lastampa.it

video.lastampa.it

Ornella Muti, una carriera straordinaria raccontata in 5 suoi film. La Stampa - Lastampa. 14 червня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.

lastampa.it

Ornella Muti "Sola, abbandonata e con le tasse da pagare". LaStampa.it. Архів оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.

metropolitanmagazine.it

Adriano Celentano e Ornella Muti: «È stata la mia unica infedeltà, avevo perso la testa» metropolitanmagazine.it Процитовано 1 квітня 2022

mymovies.it

Mo-Net s.r.l. Milano-Firenze. Ornella Muti. Архів оригіналу за 16 dicembre 2017. Процитовано 12 gennaio 2018.
Mo-Net s.r.l. Milano-Firenze. Civico 0 (2007). mymovies.it. Архів оригіналу за 13 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.

nastridargento.it

1988 (Albo d'oro) Nastri d'Argento. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
1989 (Albo d'oro) Nastri d'Argento. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.

quirinale.it

Copia archiviata. Архів оригіналу за 11 marzo 2016. Процитовано 19 luglio 2010.

rainews.it

"Piacere, Ettore Scola", il cinema in mostra. rainews. Архів оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.

repubblica.it

ricerca.repubblica.it

ASCESA E CADUTA DEL PRINCIPINO - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it. Архів оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.

pallaroni-pavia.blogautore.repubblica.it

Comunicato stampa, 17 gennaio 2016. Архів оригіналу за 8 gennaio 2018. Процитовано 17 gennaio 2016.

repubblica.it

Sanremo 2022, Ornella Muti, Sabrina Ferilli, Maria Chiara Giannetta, Lorena Cesarini e Drusilla Foer sul palco con Amadeus. la Repubblica (італ.). 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.

sorrisi.com

Ornella Muti: la sua carriera in 5 film. TV Sorrisi e Canzoni. 6 березня 2015. Архів оригіналу за 6 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.

stampa-estera.it

Associazione della Stampa Estera in Italia. Архів оригіналу за 4 marzo 2016. Процитовано 5 грудня 2019. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)

tio.ch

Cinema: Ornella Muti, il sesso mi mantiene giovane. 5 agosto 2008. Архів оригіналу за 25 giugno 2016. Процитовано 18 giugno 2016.

varesenews.it

Roma protagonista dell'ultimo film di Woody Allen - VareseNews. VareseNews. 19 aprile 2012. Архів оригіналу за 13 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.

voce.com.ve

Redazione (25 листопада 2004). Ornella Muti per la prima volta visita il Venezuela. La Voce d'Italia. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.

web.archive.org

Ornella Muti. Donna Moderna. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
Accademia del Cinema Italiano - Premi David di Donatello. Архів оригіналу за 26 aprile 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
Redazione (25 листопада 2004). Ornella Muti per la prima volta visita il Venezuela. La Voce d'Italia. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
Associazione della Stampa Estera in Italia. Архів оригіналу за 4 marzo 2016. Процитовано 5 грудня 2019. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
A Bellocchio e Ornella Muti il Globo d Oro alla carriera. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
A Ornella Muti e Salvatore Esposito Ciak D’Oro serial. Zerkalo Spettacolo. 7 червня 2018. Архів оригіналу за 6 dicembre 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
1988 (Albo d'oro) Nastri d'Argento. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
1989 (Albo d'oro) Nastri d'Argento. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
EFA Search - European Film Awards. Архів оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
Ornella Muti: la sua carriera in 5 film. TV Sorrisi e Canzoni. 6 березня 2015. Архів оригіналу за 6 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
ambasciata tedesca [Архівовано 2012-04-25 у Wayback Machine.], Comunicato stampa, 18 novembre 2010.
Auguri Ornella Muti, 60 anni di un'icona di bellezza. Архів оригіналу за 20 settembre 2016. Процитовано 11 settembre 2016.
ASCESA E CADUTA DEL PRINCIPINO - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it. Архів оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
"Piacere, Ettore Scola", il cinema in mostra. rainews. Архів оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
Mo-Net s.r.l. Milano-Firenze. Ornella Muti. Архів оригіналу за 16 dicembre 2017. Процитовано 12 gennaio 2018.
Candida Morvillo (8 gennaio 2018). Corriere della sera (ред.). Ornella Muti: «Non so se amerò mai più, ma ho imparato a meditare». Архів оригіналу за 7 gennaio 2018. Процитовано 8 gennaio 2018.
Ornella Muti "Sola, abbandonata e con le tasse da pagare". LaStampa.it. Архів оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
Comunicato stampa, 17 gennaio 2016. Архів оригіналу за 8 gennaio 2018. Процитовано 17 gennaio 2016.
Mo-Net s.r.l. Milano-Firenze. Civico 0 (2007). mymovies.it. Архів оригіналу за 13 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
Roma protagonista dell'ultimo film di Woody Allen - VareseNews. VareseNews. 19 aprile 2012. Архів оригіналу за 13 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
ZIA INGRID/ Ornella Muti su Rai 1: la figlia Naike Rivelli la sua prima fan (Sirene). Il Sussidiario.net. Архів оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
Tentata truffa, condannata Ornella Muti - Ultima Ora. Agenzia ANSA. 13 червня 2019. Архів оригіналу за 15 giugno 2019. Процитовано 15 червня 2019.
Ornella Muti condannata a 6 mesi di reclusione: saltò uno spettacolo dandosi malata per andare a cena con Putin. Il Fatto Quotidiano. 14 червня 2019. Архів оригіналу за 15 giugno 2019. Процитовано 15 червня 2019.
Fulvio Fiano (13 червня 2019). Si diede malata per il gala da Putin, Ornella Muti condannata a 6 mesi. Corriere della Sera. Архів оригіналу за 15 febbraio 2020. Процитовано 15 червня 2019.
Biografia di Ornella Muti. corriere.it. Архів Ornella Muti оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018. (італ.)
Адриано Челентано и Клаудиа Мори. История любви. aif.ru. Наталія Григор'єва. 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
Адриано Челентано и Орнелла Мути. known.ru. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
Cinema: Ornella Muti, il sesso mi mantiene giovane. 5 agosto 2008. Архів оригіналу за 25 giugno 2016. Процитовано 18 giugno 2016.
Copia archiviata. Архів оригіналу за 11 marzo 2016. Процитовано 19 luglio 2010.

wikidata.org

Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
Deutsche Nationalbibliothek Record #121644650 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
d:Track:Q50358336

youtube.com

Интервью с Орнеллой Мути на YouTube

zerkalospettacolo.com

A Ornella Muti e Salvatore Esposito Ciak D’Oro serial. Zerkalo Spettacolo. 7 червня 2018. Архів оригіналу за 6 dicembre 2019. Процитовано 6 грудня 2019.