Павло Ар'є (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Павло Ар'є" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

38web.archive.org

1^st place

2zbruc.eu

low place

97^th place

2wz.lviv.ua

low place

180^th place

2t-fishing.co.ua

low place

1,182^nd place

2litakcent.com

low place

353^rd place

2zoloti-vorota.kiev.ua

low place

9,897^th place

2day.kyiv.ua

6,252^nd place

102^nd place

1wikidata.org

43^rd place

134^th place

1radiosvoboda.org

1,910^th place

22^nd place

1slideshare.net

2,161^st place

1,310^th place

1dw.com

204^th place

86^th place

1day.kiev.ua

6,733^rd place

120^th place

1youtube.com

9^th place

7^th place

1vsiknygy.net.ua

low place

889^th place

1dt.ua

6,727^th place

78^th place

1molody.kiev.ua

low place

7,770^th place

1theatre-shevchenko.com.ua

low place

1teatr-gogolya.pl.ua

low place

9,476^th place

1zaxid.net

5,964^th place

63^rd place

1gazeta.ua

3,312^th place

48^th place

1memory.gov.ua

low place

431^st place

1unn.com.ua

7,953^rd place

106^th place

1president.gov.ua

736^th place

8^th place

day.kiev.ua

Козирєва Тетяна. П'ять барв життя // День, 29 січня 2009

day.kyiv.ua

Тетяна Козирєва (29 січня 2009). П’ять барв життя. День. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 2016-5-07.
Анна ЛИПКІВСЬКА (13 січня 2015). Сцена для актуальної драми. День. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 13 лютого 2017.

dt.ua

Важливі люди-2014. Обличчя культурного року [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // ДТ, 19 грудня 2014

dw.com

Марина Грицай (13 січня 2011). Драматург Павло Ар’є: «Я живу в іншій країні, але я не іммігрант». Deutsche Welle. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2016-5-07.

gazeta.ua

«Залізна завіса радянського режиму одним не давала виїхати, іншим — повернутися» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 26 січня 2017

litakcent.com

Ар'є Павло. Форми. Три п'єси для сучасного театру [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // ЛітАкцент, 23.09.2010
Тетяна Трофименко (29 вересня 2010). «Прокинусь — а це лише дурний сон був» (с). ЛітАкцент. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 2016-5-07.

memory.gov.ua

Відбулася прем'єра вистави «Слава героям» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // memory.gov.ua, 21 січня 2016

molody.kiev.ua

«Сталкери» [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Молодий театр, 2015

president.gov.ua

Марина Порошенко відвідала спектакль «Слава героям» Донецького академічного обласного драматичного театру [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // president.gov.ua, 15 червня 2016 року

radiosvoboda.org

«Шаленою кров'ю» розпочинається міжнародний фестиваль драми у Львові [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 27 вересня 2012

slideshare.net

de.slideshare.net

Pavlo Arie // 2009 (нім.)

t-fishing.co.ua

Сергій ВИННИЧЕНКО (30 липня 2020). «І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить» (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
База знань. Каталог постановок. «На початку і наприкінці часів» [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.] на порталі «Театральна риболовля»

teatr-gogolya.pl.ua

«Зона. 30 кілометрів людяності» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // teatr-gogolya.pl.ua, 2016

theatre-shevchenko.com.ua

«На початку і наприкінці часів» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // theatre-shevchenko.com.ua, 2015

unn.com.ua

Україномовну виставу «Слава героям» покажуть у Маріуполі [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] — УНН, 13 травня 2016

vsiknygy.net.ua

Павло Ар'є: «Не будьте драматургами!» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // Чруг читача, 21.11.2013

web.archive.org

Між весіллям і травмою. Досвід української культури в Росії // OpenDemocracy.net, 4 травня 2016
Літературний подкаст «кабі.net»: Павло Ар'є // МО Дзиґа, 12.05.2009 (mp3)
Мистецький експеримент у Львові: театр мрії з дахом, що протікає // DW українською, 13.01.2017
«Шаленою кров'ю» розпочинається міжнародний фестиваль драми у Львові [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 27 вересня 2012
Іван НЕПОКОРА (17 июля 2014). Павло Ар’є: Драматургія готова. Zbruc.eu. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 2016-5-07.
Павло Ар'є (2012). Авансцена: Інформаційний збірниксучасної української драматургії (збірка). Київ: НЦТМ ім. Леся Курбаса. с. 136 стор.: c. 8-10. ISBN 978-966-2225-07-5. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (pdf).
Режисер, драматург, художник Павло Ар'є: "Для мене щастя, що за моєю п'єсою режисер Володимир Тихий взявся знімати кінострічку «Брама» // Урядовий кур'єр, 10 грудня 2016
Газета Взаєморозуміння. Український драматург Павло Ар'є // Українська газета в Німеччині, грудень 2009
Марина Грицай (13 січня 2011). Драматург Павло Ар’є: «Я живу в іншій країні, але я не іммігрант». Deutsche Welle. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2016-5-07.
Жила Оксана. Життя, осяяне щастям і вбите горем… // Львівська газета, 29 січня 2009
Зьобро Оксана. П'ять відтінків жінки [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Високий замок, 27 січня 2009
Відомий драматург Павло Ар'є — художній керівник театру Лесі // Львівський драматичний театр імені Лесі Українки, 05.10.2016
Люди, які «взяли на себе» Чорнобиль. Студенти зняли документальний міні-серіал [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // Високий замок, 26.04.2016
Сергій ВИННИЧЕНКО (30 липня 2020). «І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить» (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
Ар'є Павло. Форми. Три п'єси для сучасного театру [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // ЛітАкцент, 23.09.2010
Тетяна Трофименко (29 вересня 2010). «Прокинусь — а це лише дурний сон був» (с). ЛітАкцент. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 2016-5-07.
Павло Ар'є: «Не будьте драматургами!» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // Чруг читача, 21.11.2013
База знань. Каталог постановок. «На початку і наприкінці часів» [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.] на порталі «Театральна риболовля»
Важливі люди-2014. Обличчя культурного року [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // ДТ, 19 грудня 2014
«Баба Пріся» — ldt-ukrainky.lviv.ua, 2016-05-06
«Сталкери» [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Золоті ворота», 2015
«Сталкери» [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Молодий театр, 2015
«На початку і наприкінці часів» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // theatre-shevchenko.com.ua, 2015
«Зона. 30 кілометрів людяності» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // teatr-gogolya.pl.ua, 2016
«Зона» // ukrdrama.dp.ua, 2016-06-03
Тетяна Козирєва (29 січня 2009). П’ять барв життя. День. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 2016-5-07.
Олексій Паляничка (30 листопада 2014). Олексій Кравчук: «Театри, яких немає». Zbruc. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 2016-5-07.
Катерина Сліпченко (19 лютого 2015). «Я робив би ще культурні коридори». Zaxid. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 2016-5-07.
«Залізна завіса радянського режиму одним не давала виїхати, іншим — повернутися» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 26 січня 2017
«Слава героям!» Афіша [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // Театр «Золотые ворота», 2016
Відбулася прем'єра вистави «Слава героям» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // memory.gov.ua, 21 січня 2016
«Слава героям!» // ldt-ukrainky.lviv.ua, 2016-06-23
Україномовну виставу «Слава героям» покажуть у Маріуполі [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] — УНН, 13 травня 2016
Марина Порошенко відвідала спектакль «Слава героям» Донецького академічного обласного драматичного театру [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // president.gov.ua, 15 червня 2016 року
Анна ЛИПКІВСЬКА (13 січня 2015). Сцена для актуальної драми. День. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 13 лютого 2017.
Прем'єра проекту Том на фермі // artarsenal.in.ua/uk/, 2017
New Plays for Europe 2014 // newplays.de, червень 2014 (англ.)
Переможці конкурсу «Коронація слова-2011» // koronatsiya.com, 2011

wikidata.org

Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

wz.lviv.ua

Зьобро Оксана. П'ять відтінків жінки [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Високий замок, 27 січня 2009
Люди, які «взяли на себе» Чорнобиль. Студенти зняли документальний міні-серіал [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // Високий замок, 26.04.2016

youtube.com

Павло Ар'є: успішний у Німеччині український письменник // За Чай.com на 5 каналу, Youtube-відео, 14 червня 2018

zaxid.net

Катерина Сліпченко (19 лютого 2015). «Я робив би ще культурні коридори». Zaxid. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 2016-5-07.

zbruc.eu

Іван НЕПОКОРА (17 июля 2014). Павло Ар’є: Драматургія готова. Zbruc.eu. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 2016-5-07.
Олексій Паляничка (30 листопада 2014). Олексій Кравчук: «Театри, яких немає». Zbruc. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 2016-5-07.

zoloti-vorota.kiev.ua

«Сталкери» [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Золоті ворота», 2015
«Слава героям!» Афіша [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // Театр «Золотые ворота», 2016