Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.16 / А. А. Білас; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укр. «Відтворення арготизмів в українських перекладах французької художньої прози ХІХ — ХХ ст.», електронна версія [Архівовано 23 серпня 2007 у Wayback Machine.].
З сайту „Каталонська енциклопедія”. The growing demographic and cultural preponderance of Barcelona finally decided on the tone of the written language: taking advantage of the new analytic and descriptive tools of linguistics and dialectology, and with the institutional support of the Institut d'Estudis Catalans (Institute of Catalan Studies) (1907), Pompeu Fabra (1868-1948) built an orthography that searched for a balance among the language spoken by the middle classes from Barcelona and the necessities of the whole linguistic area, eliminating at the same time most of the Castilian expressions and connecting, in such measure as possible, with the literary language of the classic writers. The professionalism of his work and the institutional support assured the success of Fabra's orthography, disclosed through the Diccionari ortogràfic (1917) and the Diccionari General (1932). The opposition of certain groups that defended a more archaistic and more rustic graph, on one hand, or a more colloquial language from Barcelona on the other (the satirical press, for example), did not prosper, as neither did Antoni M.Alcover's objections. In Valencia, a majority of writers subscribed the orthographic norms of the Institut in an act in Castelló de la Plana in 1932. Fabra's norms have also been implanted in the Roussillon, Andorra and Alghero. Their success has been so overwhelming that, besides resisting the diverse intents of promoting archaistic or secessionist spellings, they have become a kind of a symbol, which has made any revision or elaboration intent to raise sour polemic. When the Catalan self-government was reestablished, the IEC officially recovered its normative authority and in 1985 created the TERMCAT, organism for the terminological normalisation.
Звук [z] міг заміняти [d] : BAGÀ, de Bacaudānum, derivat gentilici del nom personal cèltic Bacauda. L'existència de la -d- està documentada en textos medievals: Bagada (a. 1194). La -d- es va convertir normalment en -z-, i així consta documentalment: Bagazani (any 1095), Bagazano (a. 992 i 839). La -z- intervocàlica desaparegué […], на сайті Словника каталансько-валенсійсько-балеарської мови [Архівовано 2004-08-26 у Wayback Machine.].
Сайт Інституту каталонських студій [Архівовано 30 квітня 2006 у Wayback Machine.], стор. 14. El signe [ɐ] pot ésser emprat per a representar la variant especialment oberta que presenta la vocal [ə] en certs parlars de l’àrea de Barcelona
Сайт Інституту каталонських студій [Архівовано 30 квітня 2006 у Wayback Machine.], стор. 14. El signe [ɐ] pot ésser emprat per a representar la variant especialment oberta que presenta la vocal [ə] en certs parlars de l’àrea de Barcelona
Звук [z] міг заміняти [d] : BAGÀ, de Bacaudānum, derivat gentilici del nom personal cèltic Bacauda. L'existència de la -d- està documentada en textos medievals: Bagada (a. 1194). La -d- es va convertir normalment en -z-, i així consta documentalment: Bagazani (any 1095), Bagazano (a. 992 i 839). La -z- intervocàlica desaparegué […], на сайті Словника каталансько-валенсійсько-балеарської мови [Архівовано 2004-08-26 у Wayback Machine.].
Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.16 / А. А. Білас; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укр. «Відтворення арготизмів в українських перекладах французької художньої прози ХІХ — ХХ ст.», електронна версія [Архівовано 23 серпня 2007 у Wayback Machine.].
wikipedia.org
ca.wikipedia.org
Стаття у каталаномовній Вікіпедії – «Нейтральний голосний». Aquest fonema és un dels trets característics del català oriental (excepte en la variant algueresa) que es manifesta en la pronúncia de les e o a en posició àtona, i també en els parlars baleàrics per representar algunes es en posició tònica. Pot portar confusions a l'ortografia ja que, per exemple, en aquests dialectes es pronuncia igual pare i para. És un so intermedi entre la e i la a, el trobem sempre en posició àtona i el representem ortogràficament amb la grafia a o bé amb la e. Tota a i tota e en posició àtona es pronuncia com a vocal neutra.
Стаття про літеру «V» — En català representa el fonema fricatiu labiodental sonor ([v]) en les zones en què aquest fonema es conserva i el fonema oclusiu bilabial sonor ([b]) en les zones en què ha desaparegut.
