Сталінські репресії в Азербайджані (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Сталінські репресії в Азербайджані" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

30web.archive.org

1^st place

7memo.ru

2,751^st place

706^th place

4pvost.org

low place

3istmat.info

1,568^th place

462^nd place

2azcongress.ru

low place

2anl.az

4,311^th place

low place

2azer.com

9,737^th place

low place

1google.ru

3,314^th place

9,046^th place

1sakharov-center.ru

7,028^th place

2,469^th place

1ca-c.org

low place

8,070^th place

1histrf.ru

6,784^th place

3,208^th place

11news.az

9,283^rd place

6,442^nd place

1wikidata.org

43^rd place

134^th place

1musigi-dunya.az

low place

1regionplus.az

low place

1wikipedia.org

low place

1azfreespeech.az

low place

1oxu.az

low place

1gulagmemories.eu

low place

1istmat.org

low place

7,403^rd place

1bestpravo.com

low place

1ria.ru

183^rd place

166^th place

1svobodanews.ru

7,603^rd place

1,441^st place

1news.az

Наджафов Д. Как Азербайджан пережил «большой террор»… Интервью с ученым-историком Эльдаром Исмайловым // 1news.az. — 2007. — Число 9. — 8. Архівовано з джерела 15 березня 2017.

anl.az

Mustafa F. Yusif Vəzir öz Vətənnə nə vaxt qayıdacaq? // Ədalət. — 2012. — . — 5. — S. 6. Архівовано з джерела 22 квітня 2017.
Алиева С. Памяти актёра : [арх. 4 березня 2016] // Зеркало : газета. — 20 марта 2013. — С. 8.

azcongress.ru

Фагам КЕСАМАНЛЫ. Отец сейсморазведки (рос.). azcongress.ru. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018. [Архівовано 2018-06-17 у Wayback Machine.]
Страна окнами в будущее // azcongress.ru. — 2009. Архівовано з джерела 25 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-25 у Wayback Machine.]

azer.com

Azad Sharifov. Reviving the Memory of Silenced Voices : [арх. 11 липня 2017] : [англ.] // Azerbaijan International. — Spring 1998. — № (6.1). — С. 50—51.
Tahir and Zarifa Salahovs. Deafening Silence: Waiting 18 Years for Father to Return Hom // Azerbaijan International. — Winter 2005 (13.4)). — С. 80—87. Архівовано з джерела 26 вересня 2007.

azfreespeech.az

Алиева Э., Шарифов А.^[az]. Трагедия великого трагика: [О нар. арт. АзССР А. М. Шарифзаде] : [арх. 3 червня 2016] // Бакинский рабочий. — 17 июня 1989.

bestpravo.com

Указ Президиума ВС СССР от 16.01.1989 «О дополнительных мерах по восстановлению справедливости в отношении жертв репрессий, имевших место в период 30 — 40-х и начала 50-х годов». Президія Верховної Ради СРСР. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 29 листопада 2013.

ca-c.org

Исмаилов, Эльдар Р. Советский государственный терроризм в Азербайджане (рос.). ca-c.org. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 17 квітня 2017. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка) [Архівовано 2017-01-04 у Wayback Machine.]

google.ru

books.google.ru

Svante E. Cornell. Azerbaijan Since Independence. — M.E. Sharpe, 2010. — С. 41. — ISBN 0765630036, 9780765630032.
Оригінальний текст (англ.)
Baghirov was removed from his position as first secretary of the party in Azerbaijan in July 1953, four months after Stalin's death, and "Azerbaijan's Stalin" was sentenced to be executed three years later.

gulagmemories.eu

museum.gulagmemories.eu

Craveri, Marta. Смерть Сталина. Mémoires européennes du Goulag.

histrf.ru

doc.histrf.ru

Постановление Президиума ЦИК СССР от 1 декабря 1934 года. Проект «100 главных документов российской истории». Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019. [Архівовано 2019-05-04 у Wayback Machine.]

istmat.info

Копия приговора Военной коллегии ВС СССР от 26 апреля 1956 г. по делу М. Д. Багирова, Т. М. Борщева, Р. А. Маркаряна, X. И. Григоряна, С. И. Атакишиева и С. Ф. Емельянова. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018. [Архівовано 2018-02-10 у Wayback Machine.]
Копия приговора Военной коллегии ВС СССР от 26 апреля 1956 г. по делу М. Д. Багирова, Т. М. Борщева, Р. А. Маркаряна, X. И. Григоряна, С. И. Атакишиева и С. Ф. Емельянова // Политбюро и дело Берия. Сборник документов. М.: Кучково поле, 2012, c. 881—892. [Архівовано 2018-02-10 у Wayback Machine.].
Копия приговора Военной коллегии ВС СССР от 26 апреля 1956 г. по делу М. Д. Багирова, Т. М. Борщева, Р. А. Маркаряна, X. И. Григоряна, С. И. Атакишиева и С. Ф. Емельянова // Политбюро и дело Берия. Сборник документов. — М.:, 2012. С. 881-892 (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 13 травня 2020. [Архівовано 2018-02-10 у Wayback Machine.]

istmat.org

Записка Л.П.Берии в Президиум ЦК КПСС о проведении амнистии. 26 марта 1953 г. | Проект «Исторические Материалы». istmat.org.

memo.ru

old.memo.ru

Об образовании Общесоюзного Народного Комиссариата Внутренних Дел (рос.). old.memo.ru. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 4 травня 2019.
СУМБАТОВ (ТОПУРИДЗЕ) ЮВЕЛЬЯН ДАВИДОВИЧ (рос.). memo.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 4 травня 2019.
ГЛАВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ЛАГЕРЕЙ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО СТРОИТЕЛЬСТВА НКВД–МВД СССР (ГУЛЖДС НКВД–МВД СССР, ГУЖДС НКВД СССР). Система исправительно-трудовых лагерей в СССР. Справочник. Архів оригіналу за 10 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
ПРИКАСПИЙСКИЙ ИТЛ И СТРОИТЕЛЬСТВО 107 (Строительство 107). Система исправительно-трудовых лагерей в СССР. Справочник. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
КАСПИЙСКИЙ ИТЛ (ИТЛ при Упр. Строительства № 2 ГУАСа, Строительство № 2 НКВД, Каспийлаг). Система исправительно-трудовых лагерей в СССР. Справочник. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
СТРОИТЕЛЬСТВО 108 И ИТЛ. Система исправительно-трудовых лагерей в СССР. Справочник. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.

memo.ru

РУКОВОДИТЕЛИ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ОРГАНОВ НКВД СССР 10 июля 1934 г. – 26 февраля 1941 г. (рос.). memo.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 4 травня 2019.

musigi-dunya.az

Əliyeva F. XX əsr Azərbaycan musiqi tarixi — totalitar zaman kəsiyində : [арх. 19 квітня 2017] : [азерб.] // Musiqi Dünyası : журнал. — 2003. — № 3—4 (17).

oxu.az

ru.oxu.az

В России скончалась выдающийся ученый- азербайджанка (рос.). oxu.az. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)

pvost.org

memory.pvost.org

Зейналлы Ханафи Баба-оглы // Люди и судьбы: биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917-1991). — Петербургское Востоковедение, 2003. — С. 173. Архівовано з джерела 21 січня 2012.
Хулуфлу Вели Магомед Гусейн // Люди и судьбы: биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917-1991). — Петербургское Востоковедение, 2003. — С. 400. Архівовано з джерела 21 січня 2012.
Рафили Микаэл (Микаил, Микаэль) Гаджи Гасан-оглы : [арх. 21 січня 2012] // Люди и судьбы: биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917-1991). — Петербургское Востоковедение, 2003.
Алекперов Алескер Казым-оглы : [арх. 8 квітня 2017] // Люди и судьбы: биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917-1991). — Петербургское Востоковедение, 2003. — С. 22.

regionplus.az

Зейналов М. «Я ушёл» : [арх. 19 квітня 2017] // Region Plus : газета. — 7 мая 2013.

ria.ru

Резолюция ПА ОБСЕ о сталинизме искажает историю - МИД РФ. РИА Новости. 09.07.2009.

sakharov-center.ru

old.sakharov-center.ru

Свентоховский Т. Русское правление, модернизаторские элиты и становление национальной идентичности в Азербайджане // Азербайджан и Россия: общества и государства / Отв. ред. и сост. Д. Е. Фурман. — М. : Летний сад, 2001. — С. 29. — ISBN 5-94381-025-0. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 13 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

svobodanews.ru

Текст резолюции [Архівовано 2009-08-16 у Wayback Machine.] на svobodanews.ru

web.archive.org

Свентоховский Т. Русское правление, модернизаторские элиты и становление национальной идентичности в Азербайджане // Азербайджан и Россия: общества и государства / Отв. ред. и сост. Д. Е. Фурман. — М. : Летний сад, 2001. — С. 29. — ISBN 5-94381-025-0. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 13 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Об образовании Общесоюзного Народного Комиссариата Внутренних Дел (рос.). old.memo.ru. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 4 травня 2019.
РУКОВОДИТЕЛИ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ОРГАНОВ НКВД СССР 10 июля 1934 г. – 26 февраля 1941 г. (рос.). memo.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 4 травня 2019.
СУМБАТОВ (ТОПУРИДЗЕ) ЮВЕЛЬЯН ДАВИДОВИЧ (рос.). memo.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 4 травня 2019.
Исмаилов, Эльдар Р. Советский государственный терроризм в Азербайджане (рос.). ca-c.org. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 17 квітня 2017. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка) [Архівовано 2017-01-04 у Wayback Machine.]
Постановление Президиума ЦИК СССР от 1 декабря 1934 года. Проект «100 главных документов российской истории». Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019. [Архівовано 2019-05-04 у Wayback Machine.]
Наджафов Д. Как Азербайджан пережил «большой террор»… Интервью с ученым-историком Эльдаром Исмайловым // 1news.az. — 2007. — Число 9. — 8. Архівовано з джерела 15 березня 2017.
Фагам КЕСАМАНЛЫ. Отец сейсморазведки (рос.). azcongress.ru. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018. [Архівовано 2018-06-17 у Wayback Machine.]
Копия приговора Военной коллегии ВС СССР от 26 апреля 1956 г. по делу М. Д. Багирова, Т. М. Борщева, Р. А. Маркаряна, X. И. Григоряна, С. И. Атакишиева и С. Ф. Емельянова. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018. [Архівовано 2018-02-10 у Wayback Machine.]
Mustafa F. Yusif Vəzir öz Vətənnə nə vaxt qayıdacaq? // Ədalət. — 2012. — . — 5. — S. 6. Архівовано з джерела 22 квітня 2017.
Страна окнами в будущее // azcongress.ru. — 2009. Архівовано з джерела 25 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-25 у Wayback Machine.]
Зейналлы Ханафи Баба-оглы // Люди и судьбы: биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917-1991). — Петербургское Востоковедение, 2003. — С. 173. Архівовано з джерела 21 січня 2012.
Хулуфлу Вели Магомед Гусейн // Люди и судьбы: биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917-1991). — Петербургское Востоковедение, 2003. — С. 400. Архівовано з джерела 21 січня 2012.
Рафили Микаэл (Микаил, Микаэль) Гаджи Гасан-оглы : [арх. 21 січня 2012] // Люди и судьбы: биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917-1991). — Петербургское Востоковедение, 2003.
Алекперов Алескер Казым-оглы : [арх. 8 квітня 2017] // Люди и судьбы: биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917-1991). — Петербургское Востоковедение, 2003. — С. 22.
Əliyeva F. XX əsr Azərbaycan musiqi tarixi — totalitar zaman kəsiyində : [арх. 19 квітня 2017] : [азерб.] // Musiqi Dünyası : журнал. — 2003. — № 3—4 (17).
Зейналов М. «Я ушёл» : [арх. 19 квітня 2017] // Region Plus : газета. — 7 мая 2013.
Алиева Э., Шарифов А.^[az]. Трагедия великого трагика: [О нар. арт. АзССР А. М. Шарифзаде] : [арх. 3 червня 2016] // Бакинский рабочий. — 17 июня 1989.
Алиева С. Памяти актёра : [арх. 4 березня 2016] // Зеркало : газета. — 20 марта 2013. — С. 8.
Azad Sharifov. Reviving the Memory of Silenced Voices : [арх. 11 липня 2017] : [англ.] // Azerbaijan International. — Spring 1998. — № (6.1). — С. 50—51.
В России скончалась выдающийся ученый- азербайджанка (рос.). oxu.az. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
Tahir and Zarifa Salahovs. Deafening Silence: Waiting 18 Years for Father to Return Hom // Azerbaijan International. — Winter 2005 (13.4)). — С. 80—87. Архівовано з джерела 26 вересня 2007.
ГЛАВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ЛАГЕРЕЙ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО СТРОИТЕЛЬСТВА НКВД–МВД СССР (ГУЛЖДС НКВД–МВД СССР, ГУЖДС НКВД СССР). Система исправительно-трудовых лагерей в СССР. Справочник. Архів оригіналу за 10 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
ПРИКАСПИЙСКИЙ ИТЛ И СТРОИТЕЛЬСТВО 107 (Строительство 107). Система исправительно-трудовых лагерей в СССР. Справочник. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
КАСПИЙСКИЙ ИТЛ (ИТЛ при Упр. Строительства № 2 ГУАСа, Строительство № 2 НКВД, Каспийлаг). Система исправительно-трудовых лагерей в СССР. Справочник. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
СТРОИТЕЛЬСТВО 108 И ИТЛ. Система исправительно-трудовых лагерей в СССР. Справочник. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
Указ Президиума ВС СССР от 16.01.1989 «О дополнительных мерах по восстановлению справедливости в отношении жертв репрессий, имевших место в период 30 — 40-х и начала 50-х годов». Президія Верховної Ради СРСР. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 29 листопада 2013.
Текст резолюции [Архівовано 2009-08-16 у Wayback Machine.] на svobodanews.ru
Копия приговора Военной коллегии ВС СССР от 26 апреля 1956 г. по делу М. Д. Багирова, Т. М. Борщева, Р. А. Маркаряна, X. И. Григоряна, С. И. Атакишиева и С. Ф. Емельянова // Политбюро и дело Берия. Сборник документов. М.: Кучково поле, 2012, c. 881—892. [Архівовано 2018-02-10 у Wayback Machine.].
Копия приговора Военной коллегии ВС СССР от 26 апреля 1956 г. по делу М. Д. Багирова, Т. М. Борщева, Р. А. Маркаряна, X. И. Григоряна, С. И. Атакишиева и С. Ф. Емельянова // Политбюро и дело Берия. Сборник документов. — М.:, 2012. С. 881-892 (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 13 травня 2020. [Архівовано 2018-02-10 у Wayback Machine.]

wikidata.org

Tadeusz Swietochowski(інші мови), Brian C. Collins. Historical Dictionary of Azerbaijan. — Scarecrow Press, 1999. — С. 31. — 145 с. — ISBN 0-8108-3550-9.

wikipedia.org

az.wikipedia.org

Алиева Э., Шарифов А.^[az]. Трагедия великого трагика: [О нар. арт. АзССР А. М. Шарифзаде] : [арх. 3 червня 2016] // Бакинский рабочий. — 17 июня 1989.