Чеченська абетка (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Чеченська абетка" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

8web.archive.org

1^st place

3zhaina.com

low place

2xn--90ax2c.xn--p1ai

low place

1shpl.ru

3,212^th place

499^th place

1anchr.ru

low place

1issn.org

57^th place

low place

1wikipedia.org

low place

1thechechenpress.com

low place

7,977^th place

1eki.ee

6,246^th place

9,234^th place

anchr.ru

Р. В. Гадаев. К вопросу о становлении чеченского алфавит на русской графической основе // Вестник Академии наук Чеченской Республики. — Грозный, 2009. — № 2 (11). — С. 124—128. — ISSN 2070-2348.

eki.ee

Romanization system of Chechen language (PDF). Eesti Keele Instituudi. 20.07.2003. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 15 березня 2015.

issn.org

portal.issn.org

Р. В. Гадаев. К вопросу о становлении чеченского алфавит на русской графической основе // Вестник Академии наук Чеченской Республики. — Грозный, 2009. — № 2 (11). — С. 124—128. — ISSN 2070-2348.

shpl.ru

elib.shpl.ru

М. Мальсагов. Из истории чеченской письменности [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Д. Коркмасов, К. Алавердов, С. Диманштейн, А. Нухрат. — Письменность и революция. Сб. 1 : (К пленуму VI ВЦК НА). — М. - Л. : ВЦК НА, 1933. — С. 181-186. — 235 с.

thechechenpress.com

Чеченский язык – достояние нации. Thechechenpress. 27.03.2012. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 березня 2015.

web.archive.org

нахчујн ђуж ду һара — Тіпліз, 1862. — 32 с. Архівна копія
И. Бартоломей. Чеченский букварь. — Тифлис: Типография главного управления наместника кавказского, 1866. — 154 с. Архівна копія
М. Мальсагов. Из истории чеченской письменности [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Д. Коркмасов, К. Алавердов, С. Диманштейн, А. Нухрат. — Письменность и революция. Сб. 1 : (К пленуму VI ВЦК НА). — М. - Л. : ВЦК НА, 1933. — С. 181-186. — 235 с.
З. Мальсагов. Культурная работа в Чечне и Ингушии в связи с унификацией алфавитов. [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] — Владикавказ, 1928. — С. 5—7. — 500 экз.
А. А. Яхъяева. Чеченский язык в 90-е годы XX века: функции и структура. автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук. [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Грозный: Чеченский гос. университет, 2007. — 23 с.
A. S. Lepiev, İ. A. Lepiev. Türkçe-çeçence sözlük / Turkoyŋ-noxçiyŋ doşam. — Ankara, 2003. — С. vi-vii. Архівна копія
Чеченский язык – достояние нации. Thechechenpress. 27.03.2012. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 березня 2015.
Romanization system of Chechen language (PDF). Eesti Keele Instituudi. 20.07.2003. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 15 березня 2015.

wikipedia.org

en.wikipedia.org

Деякі джерела подають також інші варіанти: Ꞑ ꞑ (N with descender^[en]), Ņ ņ.

xn--90ax2c.xn--p1ai

З. Мальсагов. Культурная работа в Чечне и Ингушии в связи с унификацией алфавитов. [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] — Владикавказ, 1928. — С. 5—7. — 500 экз.
А. А. Яхъяева. Чеченский язык в 90-е годы XX века: функции и структура. автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук. [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Грозный: Чеченский гос. университет, 2007. — 23 с.

zhaina.com

нахчујн ђуж ду һара — Тіпліз, 1862. — 32 с. Архівна копія
И. Бартоломей. Чеченский букварь. — Тифлис: Типография главного управления наместника кавказского, 1866. — 154 с. Архівна копія
A. S. Lepiev, İ. A. Lepiev. Türkçe-çeçence sözlük / Turkoyŋ-noxçiyŋ doşam. — Ankara, 2003. — С. vi-vii. Архівна копія