Історія Білорусі (Ukrainian Wikipedia)

Analysis of information sources in references of the Wikipedia article "Історія Білорусі" in Ukrainian language version.

refsWebsite

Global rank Ukrainian rank

71web.archive.org

1^st place

12svaboda.org

9,337^th place

1,130^th place

5radabnr.org

low place

4,701^st place

3naviny.media

8,941^st place

low place

3tut.by

2,530^th place

719^th place

2nlib.ee

low place

2kansalliskirjasto.fi

9,996^th place

low place

2euroradio.fm

low place

3,368^th place

2books.google.com

3^rd place

11^th place

2khatyn.by

low place

2soldat.ru

8,883^rd place

1,851^st place

2net.by

low place

2bbc.co.uk

8^th place

28^th place

2polskieradio.pl

2,406^th place

1,822^nd place

1hrw.org

729^th place

561^st place

1jivebelarus.net

low place

1narod.ru

244^th place

47^th place

1belhistory.com

low place

1fontel.net

low place

1zautra.by

low place

1ucrainarma.org

low place

2,907^th place

1archive.org

6^th place

1google.ru

3,314^th place

9,046^th place

1lsm.lv

3,067^th place

6,215^th place

1yabloko.ru

low place

3,260^th place

1radiosvoboda.org

1,910^th place

22^nd place

1wikipedia.org

low place

1core.ac.uk

1,734^th place

1,563^rd place

1s5x.org

low place

1samlib.ru

7,060^th place

2,496^th place

1lib.ru

1,588^th place

117^th place

1war1945.ru

low place

1gazetaby.com

low place

1iig.pl

low place

1un.org

97^th place

76^th place

1minsk.by

5,927^th place

1,349^th place

1webcitation.org

24^th place

3^rd place

1zoneby.net

low place

1knihi.com

low place

1youtube.com

9^th place

7^th place

1utulsa.edu

low place

1foreignaffairs.com

3,234^th place

2,620^th place

1imrussia.org

low place

1ceeol.com

5,720^th place

5,511^th place

1ferghana.ru

low place

1fmmp.net

low place

1ohchr.org

1,210^th place

992^nd place

1telegraf.by

low place

124tv.ua

2,730^th place

35^th place

1bbc.com

20^th place

17^th place

1novychas.online

low place

7,629^th place

1nashaniva.com

low place

2,797^th place

1uamoderna.com

low place

940^th place

24tv.ua

Створення Союзної держави: Лукашенко назвав дату (24tv.ua). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 12 липня 2021.

archive.org

Романько О. В. Коричневые тени в Полесье. Белоруссия 1941-1945 / О. В. Романько. — М. : «Вече», 2008. — С. 60. — 432 с. — (Военные тайны XX века). — ISBN 978-5-9533-1909-6.

bbc.co.uk

«'Hundreds of protesters arrested' in Belarus» [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]. BBC News.

news.bbc.co.uk

BBC News - EUROPE - Russia and Belarus form confederation. news.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 12 липня 2021.

bbc.com

Польща будує стіну на кордоні Білорусі. BBC News Україна (укр.). 29 грудня 2021. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.

belhistory.com

http://www.belhistory.com/history_862.html [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] Білоруський історичний портал

books.google.com

Rauch, Georg von (1974). The Early Stages of Independence. У Gerald Onn (ред.). The Baltic States: Years of Independence – Estonia, Latvia, Lithuania, 1917–40. C. Hurst & Co. с. 100—102. ISBN 0-903983-00-1. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
Snyder, Timothy (2003). The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999. Yale University Press. с. 65. ISBN 0-300-10586-X. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.

ceeol.com

Zulys, Audrius. "Toward a Union State of Russia and Belarus", p. 151. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 12 липня 2021.

core.ac.uk

Т. И. Довнар. Укрупнение БССР (PDF). core.ac.uk. Архів оригіналу (PDF) за 17 серпня 2021. Процитовано 12 липня 2021.

euroradio.fm

25 вопросов и ответов из истории БНР. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 липня 2021.
25 гадоў таму было аб'яўлена, што Язэп Пілсудзкі — беларус (фота) (біл.).

ferghana.ru

enews.ferghana.ru

Asadova, Nargiz. "An interview with Prime Minister of Kazakhstan Karim Masimov". Originally printed in Kommersant, 4 June 2007, p. 2. Translated by Ferghana.Ru Archived copy. Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 28 травня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

fmmp.net

«Наша ніва» стала каляровай і адмовілася ад «тарашкевіцы». Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 8 березня 2011. [Архівовано 2011-03-21 у Wayback Machine.]

fontel.net

kamunikat.fontel.net

Лебедзева В. Дыпламатычная місія БНР у перамовах з Украінай (1918 г.) [Архівовано 2008-11-19 у Wayback Machine.] // Беларускі Гістарычны Зборнік. № 15. Беласток, 1999.

foreignaffairs.com

Will Belarus Be the Next Ukraine?. Foreign Affairs. 5 лютого 2020. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 2 червня 2020. Lukashenko signed on in the apparent hope that he could one day replace Yeltsin and rule over both Belarus and Russia.

gazetaby.com

«Салідарнасць» Провал спецоперации. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2013-03-13 у Wayback Machine.]

google.ru

books.google.ru

Per Anders Rudling. The Declaration of the Belarusian People's Republic, March 25, 1918 // The Rise and Fall of Belarusian Nationalism, 1906–1931. — University of Pittsburgh Press, 2014. — 416 p.
В соответствии с Брестским мирным договором, Германия контролировала почти всю территорию, на которую претендовала Рада БНР. Германия не признала независимость БНР и передала белорусским властям ограниченные полномочия. Роль Рады БНР сократилась до не более чем посреднической структуры между местным населением и немцами
Оригінальний текст (англ.)
In accordance with the treaty signed in Brest-Litovsk, Germany was in control of nearly all the territory claimed by BNR Rada. Germany did not recognize the independence of the BNR and surrender few of its powers to the local Belarusian authorities. The Rada was reduced to little more than an intermediary between the local population and the Germans

hrw.org

«Essential Background — Belarus» [Архівовано 15 січня 2005 у Wayback Machine.]. Human Rights Watch.

iig.pl

autary.iig.pl

:: Сяргей Ёрш :: Праект «Беларускія Аўтары» ::. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 12 липня 2021.

imrussia.org

How Belarus Maneuvers between Russia and the West. Institute of Modern Russia. 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020. [...] Lukashenko was pleased with the idea for other reasons: he planned to use the arrangement to ultimately replace the unpopular Yeltsin. The creation of the Union State could lead to common citizenship, which would allow Lukashenko to run for the top office in case of Yeltsin’s departure. Another reason for him to move closer to Russia was that Belarus’ highly industrialized economy relied heavily on Russian raw materials, mostly gas and oil.

jivebelarus.net

Марозава С. Этнічныя працэсы на беларускіх землях [Архівовано 4 грудня 2010 у Wayback Machine.]. (біл.)

kansalliskirjasto.fi

digi.kansalliskirjasto.fi

Helsinki, jouluk. 16 p. Suomi tuunustanut Walko-Wenäjan hallituksen. [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.] / Santeri Ivalo // Helsingin Sanomat. : газета. — Helsinki: 16.12.1919. — № 341. — С. 3.
Suomi tunnustaa Walko-Wenäjän tosiasiallisesti. [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.] / Pekka Lempinen // Kansan Työ : газета. — Viipuri: Viipurin Työväen Sanomalehti- ja Kirjapaino-Osuuskunnalle, 16.12.1919. — № 289. — С. 2

khatyn.by

«Хатынь» — Политика геноцида | Концентрационные лагеря, гетто. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2020-05-03 у Wayback Machine.]
«Хатынь» — Политика геноцида | Карательные операции<>. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 27 серпня 2007. [Архівовано 2017-04-15 у Wayback Machine.]

knihi.com

Пастухоў М. Ці законны рэфэрэндум 1995 году адносна наданьня дзяржаўнага статусу расейскай мове? [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.] // Аняменне. З кронікі знішчэння беларускай мовы. — Вільня, 2000.

lib.ru

militera.lib.ru

[[https://web.archive.org/web/20210105201926/http://militera.lib.ru/research/sokolov3/02.html Архівовано 5 січня 2021 у Wayback Machine.] ВОЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА -[ Исследования ]- Соколов Б. В. Оккупация. Правда и мифы]

lsm.lv

rus.lsm.lv

Янис Шилиньш (25 березня 2018). Что и почему нужно знать о независимости Беларуси. Rus.lsm.lv.

minsk.by

br.minsk.by

Архивированная копия. Архів оригіналу за 24 лютого 2009. Процитовано 14 лютого 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=да (довідка) В соавторстве с историком Евгением Шмыгалевым Зенон Позняк написал статью «Куропаты — дорога смерти», где рассказал о фактах массовых расстрелов под Минском. Статья вызвала огромный резонанс, была перепечатана многими изданиями в СССР и мире.

narod.ru

starbel.narod.ru

Чамярыцкі В., Жлутка А. Першая згадка пра Белую Русь — XIII ст.! [Архівовано 23 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Адраджэнне. Гістарычны альманах. — Вып. 1. — Мн. 1995. — С. 143—152. (біл.)

nashaniva.com

Генадзь Коршунаў: Каб у свой час сусветная супольнасць так стала побач з беларусамі, як сёння з украінцамі, то нішто не ляцела б з акупаванай тэрыторыі [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.], Наша Ніва, 27 лютага 2022 г.

naviny.media

Белоруссия почтила память жертв сталинских репрессий
https://www.naviny.media/rubrics/society/2008/10/30/ic_news_116_300729/ 30 октября 1988 года в Минске состоялась первая массовая акция, имевшая яркую антикоммунистическую направленность
Принятие Декларации о государственном суверенитете: факты, цифры, цитаты. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 12 липня 2021.

net.by

bdg.press.net.by

БДГ. Сергей Шапран. Первое откровение. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 12 липня 2021.
Архивированная копия. Архів оригіналу за 21 квітня 2005. Процитовано 14 лютого 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=да (довідка) Статья имела большой резонанс и послужила основанием для возбуждения Прокуратурой БССР 14 июня 1988 года уголовного дела. Это было первое в СССР уголовное дело против советского государства за преступления против своего народа в 1930-е годы.

nlib.ee

dea.nlib.ee

novychas.online

Дашкевіч З. «Беларусь паўстала, і цяпер беларусы самі пад акупацыяй» [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.], Новы Час, 25 лютага 2022 г.

ohchr.org

UN human rights experts: Belarus must stop torturing protesters and prevent enforced disappearances. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. 1 вересня 2020. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 1 вересня 2020.

polskieradio.pl

www2.polskieradio.pl

Кары за «няправільны» правапіс вызначыць Савет міністраў [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.], Беларуская рэдакцыя Польскага Радыё, 25 чэрвеня 2008 г.

polskieradio.pl

Ліхтаровіч Ю. Беларусы супраць вайны, але краіна пад расійскай акупацыяй [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.], Беларуская рэдакцыя Польскага Радыё, 24 лютага 2022 г.

radabnr.org

Рада БНР заклікае да санкцый супраць рэжыму Лукашэнкі і да ціску на Расею [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.], Рада Беларускай Народнай Рэспублікі, 16 лістапада 2011 г.
ФІНЛЯНДЫЯ ПРЫЗНАЛА БЕЛАРУСКУЮ НАРОДНУЮ РЭСПУБЛІКУ — 28.12.1919 [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.](біл.)
Алег Васількоўскі. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 19 травня 2022.
СУСТРЭЧА ДЭЛЕГАЦЫІ БНР ЗЬ ПІЛСУДЗКІМ — 03.01.1920 [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.](біл.)
ВЫТОКІ ДЫПЛАМАТЫІ БНР [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.](біл.)

radiosvoboda.org

День Волі в Білорусі. Що білоруси відзначають 25 березня і чому влада намагається їм це заборонити? (radiosvoboda.org). Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.

s5x.org

mb.s5x.org

Татьяна Амосова. Репрессивная политика Советской власти в Белоруссии^{[недоступне посилання]}

samlib.ru

Леонид Моряков. Репрессированные литераторы, ученые, работники образования, общественные и культурные деятели Белоруссии. 1794—1991: Энциклопедический справочник в 3 томах (на белорусском языке). [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.]

soldat.ru

Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооружённых сил. Статистическое исследование. Под ред. Г. Ф. Кривошеева. Архів оригіналу за 31 березня 2008. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2008-03-31 у Wayback Machine.]
アーカイブされたコピー. Архів оригіналу за 26 грудня 2007. Процитовано 17 листопада 2011. [Архівовано 2007-12-26 у Wayback Machine.]

svaboda.org

Гурневіч Д. «Былі крыкі ў экстазе». (Не)прыдуманае інтэрвію з прэм’ерам БНР Луцкевічам пра 25 сакавіка 1918 году [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 25 сакавіка 2021 г.
Вячорка В. Чаму дзяржаўным гімнам БНР стаў ваяцкі марш «Мы выйдзем шчыльнымі радамі»? [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 23 сакавіка 2019 г.
Віктар Хурсік: "У вёсцы Дражна трэба ставіць помнік «Ахвярам партызанскага злачынства». Архів оригіналу за 22 січня 2008. Процитовано 12 липня 2021.
Навумчык С. У праекце Канстытуцыі 1994 прыгадваліся ВКЛ і БНР [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 15 сакавіка 2020 г.
Навумчык С. Беларусь як унікум. Адказ Прэйгерману [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 15 красавіка 2020 г.
Навумчык С. Рэфэрэндум-95 пра сымболіку і мову ня быў легітымным [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 12 траўня 2019 г.
Партыя БНФ: «Беларусь ня ведала такога маштабу зьверстваў з часоў бальшавіцкага тэрору і нацысцкай акупацыі» [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 7 лістапада 2020 г.
Гурневіч Д. 7 адказаў тым, хто абвінавачвае агулам усіх беларусаў, — меркаваньне [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 26 лютага 2022 г.
«Выглядае, што Беларусь акупаваная». Дасьледчыца Atlantic Council пра магчымы ядзерны ўдар Пуціна [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 3 сакавіка 2022 г.
Дубавец С. Як «беларуская» ўлада ператварылася ў акупацыю і ўсім нам стала сорамна, — Дубавец [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.], 8 сакавіка 2022 г.
Латушка заклікаў прызнаць Беларусь тэрыторыяй, часова акупаванай Расеяй [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 16 сакавіка 2022 г.
Ціханоўская ў ААН заклікала прызнаць Беларусь краінай пад часовай ваеннай акупацыяй [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 17 сакавіка 2022 г.

telegraf.by

Тихановская заявила, что за время протестов убиты 8 человек. О ком она?. Telegraf.by (рос.). 19 листопада 2020. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.

tut.by

news.tut.by

В Вилейском районе состоялось увековечение памяти жертв сталинизма. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 травня 2007.
Баба с красным обозом перед «Европой». Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2021-01-25 у Wayback Machine.]
http://news.tut.by/society/111490.html [Архівовано 2014-10-15 у Wayback Machine.] [Архівовано 2012-06-03 у WebCite] Публикация в писательской газете мгновенно получила республиканскую известность. Спустя несколько дней статьи, основанные на тех же фактах, вышли в «Московских новостях», «Известиях», «Огоньке», прошёл сюжет по Центральному телевидению.

uamoderna.com

Читати онлайн

ucrainarma.org

Білоруські військові формування в Україні. 1917—1920 роки. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.

un.org

UN.org. Подписание устава ООН. Архів оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 12 липня 2021.

utulsa.edu

personal.utulsa.edu

Boris Yeltsin's Legacy. personal.utulsa.edu. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2019-05-27 у Wayback Machine.]

war1945.ru

Общественное поисковое объединение Война 1945. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 12 липня 2021.

web.archive.org

«Essential Background — Belarus» [Архівовано 15 січня 2005 у Wayback Machine.]. Human Rights Watch.
«Human rights by country — Belarus». Amnesty International Report 2007.
«'Hundreds of protesters arrested' in Belarus» [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]. BBC News.
Рада БНР заклікае да санкцый супраць рэжыму Лукашэнкі і да ціску на Расею [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.], Рада Беларускай Народнай Рэспублікі, 16 лістапада 2011 г.
Марозава С. Этнічныя працэсы на беларускіх землях [Архівовано 4 грудня 2010 у Wayback Machine.]. (біл.)
Чамярыцкі В., Жлутка А. Першая згадка пра Белую Русь — XIII ст.! [Архівовано 23 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Адраджэнне. Гістарычны альманах. — Вып. 1. — Мн. 1995. — С. 143—152. (біл.)
http://www.belhistory.com/history_862.html [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] Білоруський історичний портал
Лебедзева В. Дыпламатычная місія БНР у перамовах з Украінай (1918 г.) [Архівовано 2008-11-19 у Wayback Machine.] // Беларускі Гістарычны Зборнік. № 15. Беласток, 1999.
Гурневіч Д. «Былі крыкі ў экстазе». (Не)прыдуманае інтэрвію з прэм’ерам БНР Луцкевічам пра 25 сакавіка 1918 году [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 25 сакавіка 2021 г.
ФІНЛЯНДЫЯ ПРЫЗНАЛА БЕЛАРУСКУЮ НАРОДНУЮ РЭСПУБЛІКУ — 28.12.1919 [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.](біл.)
Helsinki, jouluk. 16 p. Suomi tuunustanut Walko-Wenäjan hallituksen. [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.] / Santeri Ivalo // Helsingin Sanomat. : газета. — Helsinki: 16.12.1919. — № 341. — С. 3.
Suomi tunnustaa Walko-Wenäjän tosiasiallisesti. [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.] / Pekka Lempinen // Kansan Työ : газета. — Viipuri: Viipurin Työväen Sanomalehti- ja Kirjapaino-Osuuskunnalle, 16.12.1919. — № 289. — С. 2
Алег Васількоўскі. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 19 травня 2022.
Як і чаму БНР не змагла дабіцца міжнароднага прызнаньня — расказвае прафэсар Смалянчук. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 12 липня 2021.
СУСТРЭЧА ДЭЛЕГАЦЫІ БНР ЗЬ ПІЛСУДЗКІМ — 03.01.1920 [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.](біл.)
Білоруські військові формування в Україні. 1917—1920 роки. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
Вячорка В. Чаму дзяржаўным гімнам БНР стаў ваяцкі марш «Мы выйдзем шчыльнымі радамі»? [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 23 сакавіка 2019 г.
ВЫТОКІ ДЫПЛАМАТЫІ БНР [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.](біл.)
25 вопросов и ответов из истории БНР. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 липня 2021.
Снапковский В. Белорусская эмиграция [Архівовано 8 січня 2009 у Wayback Machine.] // Белоруссия и Россия: общества и государства/редактор-составитель Д. Е. Фурман. — Москва: Права человека, 1998. — С. 88-105.
День Волі в Білорусі. Що білоруси відзначають 25 березня і чому влада намагається їм це заборонити? (radiosvoboda.org). Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
Rauch, Georg von (1974). The Early Stages of Independence. У Gerald Onn (ред.). The Baltic States: Years of Independence – Estonia, Latvia, Lithuania, 1917–40. C. Hurst & Co. с. 100—102. ISBN 0-903983-00-1. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
Snyder, Timothy (2003). The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999. Yale University Press. с. 65. ISBN 0-300-10586-X. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
Т. И. Довнар. Укрупнение БССР (PDF). core.ac.uk. Архів оригіналу (PDF) за 17 серпня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
Клімаў І. Два стандарты беларускай літаратурнай мовы. — 2004 // Мова і соцыум. (TERRA ALBA. Том III). Магілёў, ГА МТ «Брама».
,Клімаў І. Два стандарты беларускай літаратурнай мовы // Мова і соцыум. (TERRA ALBA. Том III). — Магілёў: ГА МТ «Брама», 2004.
Леонид Моряков. Репрессированные литераторы, ученые, работники образования, общественные и культурные деятели Белоруссии. 1794—1991: Энциклопедический справочник в 3 томах (на белорусском языке). [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.]
В Вилейском районе состоялось увековечение памяти жертв сталинизма. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 травня 2007.
«Хатынь» — Политика геноцида | Концентрационные лагеря, гетто. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2020-05-03 у Wayback Machine.]
Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооружённых сил. Статистическое исследование. Под ред. Г. Ф. Кривошеева. Архів оригіналу за 31 березня 2008. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2008-03-31 у Wayback Machine.]
«Хатынь» — Политика геноцида | Карательные операции<>. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 27 серпня 2007. [Архівовано 2017-04-15 у Wayback Machine.]
БДГ. Сергей Шапран. Первое откровение. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 12 липня 2021.
Віктар Хурсік: "У вёсцы Дражна трэба ставіць помнік «Ахвярам партызанскага злачынства». Архів оригіналу за 22 січня 2008. Процитовано 12 липня 2021.
Общественное поисковое объединение Война 1945. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 12 липня 2021.
«Салідарнасць» Провал спецоперации. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2013-03-13 у Wayback Machine.]
:: Сяргей Ёрш :: Праект «Беларускія Аўтары» ::. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 12 липня 2021.
アーカイブされたコピー. Архів оригіналу за 26 грудня 2007. Процитовано 17 листопада 2011. [Архівовано 2007-12-26 у Wayback Machine.]
UN.org. Подписание устава ООН. Архів оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 12 липня 2021.
Баба с красным обозом перед «Европой». Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2021-01-25 у Wayback Machine.]
Архивированная копия. Архів оригіналу за 24 лютого 2009. Процитовано 14 лютого 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=да (довідка) В соавторстве с историком Евгением Шмыгалевым Зенон Позняк написал статью «Куропаты — дорога смерти», где рассказал о фактах массовых расстрелов под Минском. Статья вызвала огромный резонанс, была перепечатана многими изданиями в СССР и мире.
Архивированная копия. Архів оригіналу за 21 квітня 2005. Процитовано 14 лютого 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=да (довідка) Статья имела большой резонанс и послужила основанием для возбуждения Прокуратурой БССР 14 июня 1988 года уголовного дела. Это было первое в СССР уголовное дело против советского государства за преступления против своего народа в 1930-е годы.
http://news.tut.by/society/111490.html [Архівовано 2014-10-15 у Wayback Machine.] [Архівовано 2012-06-03 у WebCite] Публикация в писательской газете мгновенно получила республиканскую известность. Спустя несколько дней статьи, основанные на тех же фактах, вышли в «Московских новостях», «Известиях», «Огоньке», прошёл сюжет по Центральному телевидению.
Принятие Декларации о государственном суверенитете: факты, цифры, цитаты. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 12 липня 2021.
Закон Республики Беларусь от 25 августа 1991 г. № 1017-XII «О придании статуса конституционного закона Декларации Верховного Совета Республики Беларусь о государственном суверенитете Республики Беларусь». Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 27 серпня 2013.
Навумчык С. У праекце Канстытуцыі 1994 прыгадваліся ВКЛ і БНР [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 15 сакавіка 2020 г.
Навумчык С. Беларусь як унікум. Адказ Прэйгерману [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 15 красавіка 2020 г.
Пастухоў М. Ці законны рэфэрэндум 1995 году адносна наданьня дзяржаўнага статусу расейскай мове? [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.] // Аняменне. З кронікі знішчэння беларускай мовы. — Вільня, 2000.
Запрудзкі С. Грамадзкае сьцьвярджэньне беларускай мовы і парушэньні правоў беларускамоўных людзей // Аняменне. З кронікі знішчэння беларускай мовы. — Вільня, 2000.
Запрудзкі С. Моўная палітыка ў Беларусі ў 1990-я гады // Архэ Пачатак. №1 (21), 2002.
Навумчык С. Рэфэрэндум-95 пра сымболіку і мову ня быў легітымным [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 12 траўня 2019 г.
Boris Yeltsin's Legacy. personal.utulsa.edu. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 12 липня 2021. [Архівовано 2019-05-27 у Wayback Machine.]
Will Belarus Be the Next Ukraine?. Foreign Affairs. 5 лютого 2020. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 2 червня 2020. Lukashenko signed on in the apparent hope that he could one day replace Yeltsin and rule over both Belarus and Russia.
How Belarus Maneuvers between Russia and the West. Institute of Modern Russia. 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020. [...] Lukashenko was pleased with the idea for other reasons: he planned to use the arrangement to ultimately replace the unpopular Yeltsin. The creation of the Union State could lead to common citizenship, which would allow Lukashenko to run for the top office in case of Yeltsin’s departure. Another reason for him to move closer to Russia was that Belarus’ highly industrialized economy relied heavily on Russian raw materials, mostly gas and oil.
BBC News - EUROPE - Russia and Belarus form confederation. news.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 12 липня 2021.
Zulys, Audrius. "Toward a Union State of Russia and Belarus", p. 151. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 12 липня 2021.
Asadova, Nargiz. "An interview with Prime Minister of Kazakhstan Karim Masimov". Originally printed in Kommersant, 4 June 2007, p. 2. Translated by Ferghana.Ru Archived copy. Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 28 травня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
«Наша ніва» стала каляровай і адмовілася ад «тарашкевіцы». Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 8 березня 2011. [Архівовано 2011-03-21 у Wayback Machine.]
Кары за «няправільны» правапіс вызначыць Савет міністраў [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.], Беларуская рэдакцыя Польскага Радыё, 25 чэрвеня 2008 г.
Партыя БНФ: «Беларусь ня ведала такога маштабу зьверстваў з часоў бальшавіцкага тэрору і нацысцкай акупацыі» [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 7 лістапада 2020 г.
UN human rights experts: Belarus must stop torturing protesters and prevent enforced disappearances. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. 1 вересня 2020. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 1 вересня 2020.
Тихановская заявила, что за время протестов убиты 8 человек. О ком она?. Telegraf.by (рос.). 19 листопада 2020. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
Створення Союзної держави: Лукашенко назвав дату (24tv.ua). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
Польща будує стіну на кордоні Білорусі. BBC News Україна (укр.). 29 грудня 2021. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
Ліхтаровіч Ю. Беларусы супраць вайны, але краіна пад расійскай акупацыяй [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.], Беларуская рэдакцыя Польскага Радыё, 24 лютага 2022 г.
Гурневіч Д. 7 адказаў тым, хто абвінавачвае агулам усіх беларусаў, — меркаваньне [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 26 лютага 2022 г.
Дашкевіч З. «Беларусь паўстала, і цяпер беларусы самі пад акупацыяй» [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.], Новы Час, 25 лютага 2022 г.
«Выглядае, што Беларусь акупаваная». Дасьледчыца Atlantic Council пра магчымы ядзерны ўдар Пуціна [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 3 сакавіка 2022 г.
Генадзь Коршунаў: Каб у свой час сусветная супольнасць так стала побач з беларусамі, як сёння з украінцамі, то нішто не ляцела б з акупаванай тэрыторыі [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.], Наша Ніва, 27 лютага 2022 г.
Дубавец С. Як «беларуская» ўлада ператварылася ў акупацыю і ўсім нам стала сорамна, — Дубавец [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.], 8 сакавіка 2022 г.
Латушка заклікаў прызнаць Беларусь тэрыторыяй, часова акупаванай Расеяй [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 16 сакавіка 2022 г.
Ціханоўская ў ААН заклікала прызнаць Беларусь краінай пад часовай ваеннай акупацыяй [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, 17 сакавіка 2022 г.

webcitation.org

http://news.tut.by/society/111490.html [Архівовано 2014-10-15 у Wayback Machine.] [Архівовано 2012-06-03 у WebCite] Публикация в писательской газете мгновенно получила республиканскую известность. Спустя несколько дней статьи, основанные на тех же фактах, вышли в «Московских новостях», «Известиях», «Огоньке», прошёл сюжет по Центральному телевидению.

wikipedia.org

be-tarask.wikipedia.org

Літаратура/Краіна Беларусь. Вялікае Княства Літоўскае (2012) С. 366.

yabloko.ru

Снапковский В. Белорусская эмиграция [Архівовано 8 січня 2009 у Wayback Machine.] // Белоруссия и Россия: общества и государства/редактор-составитель Д. Е. Фурман. — Москва: Права человека, 1998. — С. 88-105.

youtube.com

НТВ пра сітуацыю ў Беларусі (1997 год) на YouTube

zautra.by

Як і чаму БНР не змагла дабіцца міжнароднага прызнаньня — расказвае прафэсар Смалянчук. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 12 липня 2021.

zoneby.net

Закон Республики Беларусь от 25 августа 1991 г. № 1017-XII «О придании статуса конституционного закона Декларации Верховного Совета Республики Беларусь о государственном суверенитете Республики Беларусь». Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 27 серпня 2013.